Комплексне закріплення виробок у вапняку-черепашнику
Анотація
Описано характерні властивості вапняку-черепашнику, який використовують як основу фундаментів. На прикладі проектування багатоповерхового житлового будинку в м. Одесі запропоновано комплексне розв’язання задачі тампонування виробок (катакомб) у масиві вапняку-черепашнику для подальшого влаштування плитно-пальового фундаменту; воно включає в себе проведення робіт з інженерно-геологічних вишукувань, геотехнічного проектування, вибору розчинів і їх складів, а також виконання робіт з постійним моніторингом умов тампонування. Виробки розташовано на глибині близько 30 м від денної поверхні, вони складають понад 26% площі забудови будинку. Викладено, що для надійного тампонування виробок на першому етапі використовувалися два типи цементно-піщаних розчинів: перший – з додаванням суперпластифікаторів, що забезпечують високу рухливість розчину, низьку його водовіддачу та безусадочність після твердіння; другий – з високим ступенем розтікання. На першому етапі розчин подавався у свердловину як наливом, так і насосом, що дозволяв створювати тиск до 2 МПа; на другому етапі виконувалося ін’єктування розчину в зону виробок з використанням манжетних колон. Для ін’єкції використовувався цементний розчин з добавками-пластифікаторами, а на окремих ділянках – ґрунтоцемент. Наведено результати лабораторних досліджень для вибору складу ґрунтоцементу. При цьому встановлено, що раціонально приймати витрату суглинку як відходу виробництва і найдешевшого матеріалу в кількості 1м3 за насипною густиною на 1м3 ґрунтоцементу. Витрати цементу призначено у діапазоні 100 – 200 кг/м3 розчину з урахуванням необхідності отримання марок розчину М25.
Посилання
[2]. Katzenbach, R., Bachmann, М. & Gutberlet, C. (2007). Soil-structure interaction of deep foundations and the ULS design philosophy. Geotechnical Engineering in Urban Envi-ronments: proc of the 14th European Conf. on Soil Mechanics and Geotechnical Engineering (Madrid, 2007). Millpress Science Publishers Rotterdam.
[3]. Готман, Н.З. & Каюмов, М.З. (2011). К вопросу о ра-счете плитных фундаментов подземных сооружений на закарстованных территориях. Фундаменты глубокого заложения и проблемы освоения подземного пространс-тва: труды междунар. конф. Пермь, ПНИПУ.
[4]. Bauduin, C., Chitas, P., Raucroix, X. & Goffinet M. (2017). Design of a piled raft foundation for a building at an alpine valley in Switzerland: Soil-structure interaction anal-ysis and comparison with pile test results. Proc. of the 19th Intern Conf. on Soil Mechanics and Geotechnical Engineer-ing. Seoul, Korea.
[5]. Zotsenko, M.L., Vynnykov, Yu.L., Kharchenko, М.О., Nalyvaiko, L.G., Mitinskiy, V.M. & Aniskin. A. (2017). Foundations of the high rise building in the area of under-ground mining. Academic Journal. Series: Industrial Ma-chine Building, Civil Engineering, 249). 252-260.
[6]. Митинский, В.М. (2016). Цементация зон разуплотне¬ния грунтов с использованием манжетных колонн. Будівельні конструкції. Механіка ґрунтів, геотехніка та фундаментобудування, 83-2, 657-663.
[7]. ТУ УВ.2.7-26.6-02071033-001. (2007). Технологи-ческая инструкция по производству закладочных работ при креплении (ликвидации) подземных горных выработок (катакомб) в г. Одессе. Одесса.
[8]. ТУ УВ.2.7-26.6-02071033-001. (2007). Бетон легкий (твердеющая закладка) на щебне известняка-ракушечника для крепления подземных горных выработок. Одесса.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
