Температурно-вологісний режим при експлуатації дахів історичних будівель

Анотація

В статті представлено досвід розробки інженерних рішень з відновлення та збереження конструкцій холодного скатного горища на прикладі історичної будівлі в м. Полтава, які дозволять попередити втрату несучої здатності конструкцій та уникнути теплових відмов у горищному просторі. Було виконано обстеження несучих та огороджувальних конструкцій горища, несучими конструкціями покриття є сталеві ферми, елементи яких з’єднані за допомогою заклепок. За час експлуатації практично кожна з ферм зазнала значних деформацій окремих елементів, ймовірніше за все під час пожежі у 1943 році, які були локально підсилені. Для подальшої безаварійної експлуатації сталевих ферм покриття було рекомендовано антикорозійну обробку всіх відкритих сталевих елементів покриття, виконання страхувального підсилення спирання на нижній пояс ферм збірних залізобетонних набірних плит, прибирання старого утеплювача з горищного перекриття Було проаналізовано попереднє проектне рішення термомодернізації горищного перекриття, яке включало розміщення мінераловатного утеплювача на горищі згідно вимог ДБН В.2.6-31:2016 товщиною 250 мм. Збільшення товщини утеплювача до сучасних вимог з енергоефективності на залізобетонному перекритті могло привести до зниження температури на горищі, що, в свою чергу, не буде сприяти таненню снігу на покрівлі, яке відбувалося останні 70 років експлуатації будівлі. Можливе збільшення снігового навантаження разом із охолодженням сталевих елементів ферми до -20⁰С може викликати крихке руйнування елементів ферми, виготовлених з киплячої сталі. Товщину утеплювача по горищному перекритті слід прийняти не більше 100 мм з метою зменшення трансмісійних тепловтрат та підтримання позитивної температури у горищному просторі. Також для збереження існуючого тепловологісного режиму горищного простору рекомендується відновити аераційні щілини на рівні карнизів та гребеневої планки.