Impacts of the Covid-19 pandemic on the education system from the points of teachers in Azerbaijan

Konul Aghayeva; Fidan Hamzatova

doi:10.26906/EiR.2023.4(91).3199

Автор(и)

Konul Aghayeva Азербайджанський університет архітектури та будівництва; Азербайджанський державний економічний університет https://orcid.org/0000-0002-7455-073X
Fidan Hamzatova Азербайджанський державний економічний університет https://orcid.org/0009-0001-7314-0421

DOI:

https://doi.org/10.26906/EiR.2023.4(91).3199

Ключові слова:

Covid–19, поведінка вчителів, дистанційна освіта, період пандемії, освіта Азербайджану

Анотація

Мета цього дослідження - визначити, як на працівників освіти в Азербайджані впливає пандемія Covid-19, дослідити зміни в поведінці вчителів та знайти рішення проблем, спричинених дистанційною освітою. Інформаційна база дослідження включає літературу, інтернет-ресурси, статті та журнали англійською, турецькою та азербайджанською мовами. Також були використані дослідження та рекомендації міжнародних організацій. Для аналізу даних використовувався змішаний метод, в якому якісні та кількісні методи дослідження застосовувалися разом. Згідно з попередніми дослідженнями, поєднання кількісних та якісних методів у дизайні змішаного методу дасть більш ефективні результати та допоможе у всебічному аналізі проблеми. Відомо, що, незважаючи на великі переваги системи дистанційної освіти, швидкий перехід на неї мав негативний вплив на викладачів та систему освіти в цілому. Дистанційне навчання призвело до того, що вчителі проводять більше часу онлайн. Такі процеси, як викладання, оцінювання учнів, спілкування з учнями, навчання використанню освітніх онлайн-платформ за короткий час, спілкування з батьками та надання їм підтримки, були реалізовані в режимі онлайн. Реалізація таких процесів онлайн створила проблеми для вчителів, такі як технострес, психологічний стрес, зниження мотивації і задоволеності роботою. За результатами дослідження, більшість вчителів підтримують спільне застосування дистанційної та традиційної систем освіти, позитивно оцінюють дистанційну освіту лише з точки зору усунення фактору часу та простору в навчанні, продовження освіти в кризових ситуаціях, підвищення рівня ІКТ-навичок учнів. Працівники освіти відзначають важливість спільної підтримки Міністерства освіти, батьків учнів та керівників шкіл для вирішення проблем, що виникли.

Біографія автора

Konul Aghayeva, Азербайджанський університет архітектури та будівництва; Азербайджанський державний економічний університет

Ph.D., доцент

Посилання

Azzi-Huck H., Shmis T. (2020) Managing the impact of COVID-19 on systems around the world: How countries are preparing, coping, and planning for recovery, Education for Global Development.

Başaran M., Ülger I. G., Demirtaş M., Kara E., Geyik C. Ve Vural Ö. F. (2020) Uzaktan Eğitim Sürecinde Öğretmenlerin Teknoloji Kullanım Durumlarının İncelenmesi, Uluslararası Toplum Araştırmaları Dergisi.

Betoret F. D. (2009) Self-efficacy, school resources, job stressors and burnout among Spanish primary and secondary school teachers: A structural equation approach. Journal of Educational Pshycology, no. 29(1), pp. 45–68.

Borle P., Reichel K., Niebuhr F., and Voelter-Mahlknecht S. (April, 2021) How Are Techno-Stressors Associated with Mental Health and Work Outcomes? A Systematic Review of Occupational Exposure to Information and Communication Technologies within the Technostress Model. International Journal of Environmental Research and Public Health, no. 18(16).

Bozkurt A. (2020) Koronavirüs (Covid-19) pandemi süreci ve pandemi sonrası dünyada eğitime yönelik değerlendirmeler: Yeni normal ve yeni eğitim paradigması. Açıköğretim Uygulamaları ve Araştırmaları Dergisi.

Buric I., Kim L. E. (2020) Teacher self-efficacy, instructional quality, and student motivational beliefs: An analysis using multilevel structural equation modeling. Journal of Learning and Instruction, vol. 66.

Hew K. F., Brush T. (2007) Integrating technology into K-12 teaching and learning: Current knowledge gaps and recommendations for future research. Educational Technology Research and Development, no. 55(3), pp. 223–252.

Kennedy K., Archambault L. (2012) Offering preservice teachers field experiences in K-12 online learning: A national survey of teacher education programs. Journal of Teacher Education, no. 63(3), pp. 185–200.

Marshall C., Rossman G. B. (2014) Designing qualitative research. New York: Sage.

Miles M. B., Huberman A. M. (1994) Qualitative data analysis: An expanded sourcebook. California: SAGE Publications.

Özer M., Suna E. (2020) Effects of COVID-19 Pandemic on Education. Turkish Academy of Sciences.

Shisley S. (2020)Emergency remote learning compared to online learning. Learning Solutions.

UNICEF uyarıyor: COVID-19’un eğitimde neden olduğu kayıpların boyutu ‘neredeyse başa çıkılamaz’ seviyelere ulaştı. (2022). Available at: https://www.unicef.org/turkiye/bas%C4%B1n-b%C3%BCltenleri/unicef-uyar%C4%B1yor-covid-19un-e%C4%9Fitimde-neden-oldu%C4%9Fu-kay%C4%B1plar%C4%B1n-boyutu-neredeyse-ba%C5%9Fa

Yamamoto T. G., Altun D. (2020) Coronavirüs ve Çevrimiçi (Online) Eğitimin Önlenemeyen Yükselişi. Üniversite Araştırmaları Dergisi.

COVID-19 and children. Available at: https://data.unicef.org/topic/education/covid-19/

Education 2030 Agenda. Available at: https://en.unesco.org/themes/education-emergencies

Education in emergencies/ Education is a lifeline for children in crises. Available at: https://www.unicef.org/education/emergencies

World Development Report 2020/Trading for Development in the Age of Global Value Chains. Available at: https://www.worldbank.org/en/publication/wdr2020

WHO Coronavirus (COVID-19) Dashboard. Available at: https://covid19.who.int/