Наукові основи проектування складів штукатурних розчинів
DOI:
https://doi.org/10.26906/znp.2019.52.1691Ключові слова:
штукатурні розчини, нові базові принципи проектування їх складівАнотація
Збільшення висотності будівель, застосування нових стінових матеріалів, вимагає переосмислення підходу до проек-
тування складів штукатурних розчинів. Вирішити поставлене завдання в рамках існуючих принципів неможливо.
У статті проведений аналіз системи «штукатурне для кладки покриття» на стадіях твердіння і експлуатації, виявлені
руйнівні чинники і механізм її руйнування. Відмічено, що основною причиною руйнування системи є деформації і
напруги, що виникають в кладці, штукатурному покритті і контактній зоні між ними, із-за силових дій, температури і
вологості, агресивних рідин і газів. Проведений аналіз показав, що зменшити кількість тріщин в штукатурному по-
критті, на стадії тверднення, понизити напругу в системі, можна шляхом підвищення водоутримуючої здатності роз-
чинної суміші, зменшення усадки і модуля пружності штукатурного покриття, підвищення його еластичності.
Для цього запропоновано використовувати дрібний заповнювач і наповнювач з низьким модулем пружності, редіс-
персні полімерні порошки і ефіри целюлози, полімерну фібру для мікродисперсного армування та ін. Для оптимізації
рецептурних параметрів розчинної суміші використовували п'ятифакторний експеримент. Отримані дані свідчать
про те, що запропонований підхід дозволяє отримувати штукатурні розчини з фізіко-механічними характеристиками
що забезпечують оптимальні умови роботи «кладки- штукатурне покриття». Застосування запропонованих компоне-
нтів дозволяє підвищити водоутримуючу здатність розчинної суміші, зменшити усадку штукатурного покриття і кі-
лькість тріщин на стадії тверднення. Збільшити еластичність і знизити модуль пружності штукатурного покриття,
напруги в ньому і швидкість розвитку тріщин на стадії експлуатації, що дозволить підвищити його довговічність і
стінової конструкції.
Посилання
Halkin, S.L., Sazhnev, N.P., Sokolovskyi, L.V. et al.
(2006). The use of cellular concrete products. Theory and
practice. Minsk: SP LLC "Strinko".
Knatko, M.V., Efymenko, М.N. & Horshkov, А.S.
(2008). On the issue of durability and energy efficiency of
modern enclosing wall structures of residential, administrative
and industrial buildings. Magazine of Civil Engineering,
, 50-53.
Voldrzhykh, F. (1978). Expansion joints in the construction
of above-ground buildings. Moscow: Stroyizdat.
Emelianov, А.А. (1964). Damage to the exterior panels
of residential prefabricated buildings during thermal deformations
according to full-scale tests. Analysis of the causes
of accidents and damage in building structures, 2, 153-177.
Blazy, V. (2005). Design engineer directory. Building
physics. Moscow: Techno-sphere.
Runova, R.F., Sheinych, L.О., Helever, О.H. &
Hots, V.І. (2001). Fundamentals of production of wall and
finishing materials. Kyiv: KNUCA.
Sazhneva, N.N., Sazhnev, N.P. & Uretskaia, Е.А.
(2009). Protective systems for finishing cellular concrete of
reduced density. Building materials, 1, 17-19.
Paplavskys, Ya. & Frosh, А. (2010). Requirements for
plaster compositions for the exterior decoration of walls
made of cellular concrete. The problems of operational reliability
of external walls based on autoclaved aerated concrete
blocks and the possibility of their protection against
moisture. Plaster compositions for the exterior walls of aerated
concrete: materials of the workshop. SPb.: Publishing
House of the Polytechnic University.
