Моделювання виробничого процесу методом максимального зближення робіт

Анотація

Метою статті є розроблення розрахункових схем взаємозв’язків між роботами, які дозволять виконувати планування виробничого процесу методом максимального зближення робіт, та отримання залежностей для розрахунку параметрів часу виконання робіт; розроблення методики розрахунку параметрів часу виконання робіт методом їх максимального зближення, а також побудова календарного плану із зазначенням критичного шляху. Виявлено, що різноманіття взаємозв’язків між роботами зводиться до трьох видів: послідовне, паралельне й послідовно-паралельне виконання робіт. Перетворення цих відомих взаємозв’язків на розрахункові схеми дозволяє створити принципово нову математичну модель планування виконання робіт. Запропоновані схеми дають змогу відмовитися від жорстких просторових захваток при організації послідовно-паралельного виконання робіт. Метод максимального зближення робіт являє собою нову аналітичну модель планування виробництва з наочним відображенням організаційних і технологічних взаємозв’язків робіт. Розроблений метод надає можливість простіше переходити від аналітичного моделювання до графічних календарних графіків. Метод максимального зближення робіт легко піддається автоматизації обчислень за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а також автоматизації графічної побудови. Це дозволяє більш ефективно виконувати оптимізацію планування виробництва (як за тривалістю, приводячи її до директивної, так і за ресурсами), своєчасно враховувати зміни виробничих обставин. Такий метод дає змогу брати до уваги організаційні й технологічні обмеження, при цьому виключаючи простої бригад, що виконують роботи. Запропоновані розрахункові схеми та залежності для визначення параметрів часу дозволяють охопити все різноманіття взаємозв’язків робіт (послідовне, паралельне, послідовно-паралельне виконання робіт)