Шляхи удосконалення системи управління персоналом на вітчизняних підприємствах
Анотація
В статті з'ясовано сутність поняття «управління персоналом». Визначено основні завдання системи управління персоналом та надана характеристика її основним елементами. Обґрунтована необхідність щодо удосконалення системи управління персоналом на вітчизняних підприємства, а також визначено існуючі головні проблеми. Розглянуто шляхи підвищення ефективності системи управління персоналом, основним з яких є забезпечення її автоматизації за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Доведено, що в умовах цифрової економіки зростає актуальність впровадження програмних продуктів у систему управління персоналом. Наведено головні переваги, які надає підприємствам автоматизація системи управління персоналом.
Посилання
2. Gridin O. V. (2017) HR-menedzhment v suchasnykh orhanizatsiyakh: osoblyvosti ta perspektyvy vprovadzhennya [HR-management in modern organizations: features and prospects of implementation]. Bulletin of the Petro Vasylenko Kharkiv National Technical University of Agriculture,. vol. 185, pp. 160-172.
3. Danylevych N., Rudakova S., Shchetinina L. (2020) Didzhitalizatsiya HR-protsesiv u suchasnykh realiyakh [Digitalization of HR-processes in modern realities]. Galician Economic Bulletin, vol. 64, pp. 147-156.
4. Drevetskaya O. I., Yurchik G. M. (2017) Sutnistʹta skladovi upravlinnya personalom v suchasnomu naukovomu dyskursi [The essence and components of personnel management in modern scientific discourse]. Student Bulletin of the National University of Water Management and Environmental Sciences, vol. 2, pp. 78-80.
5. Zhukovskaya V. M. (2017) Tsyfrovi tekhnolohiyi v upravlinni personalom: sutnistʹ, tendentsiyi, rozvytok [Digital technologies in personnel management: essence, tendencies, development]. Scientific Bulletin of the International Humanities University, vol. 2, pp. 13-17.
6. Kalenina N. V. (2018) Sutnistʹ katehoriyi «upravlinnya personalom» [The essence of the category «personnel management»]. State and regions. Series: Economics and Entrepreneurship, vol. 3. pp. 111-115.
7. Melnyk O. Y., Sarkisyan L. G. (2017) Udoskonalennya systemy upravlinnya personalom pidpryyemstva [Improving the personnel management system of the enterprise]. pp. 118-122. Available at: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ekon/2009_6_2/pdf/046-051.pdf (accessed 31 October 2021).
8. Carroll, A.B., & Shabana, K.M. (2010). The business case for corporate social responsibility: a review of concepts, research and practice. International Journal of Management Reviews, 12(1), 85-105.
9. Starks L.T. (2009), Corporate governance and corporate social responsibility, Financial Review, 44, pp. 461-468.
10. Aguilera R.V. Rupp D.E. Williams C.A. (2007), “Putting the S back in corporate social responsibility: A multi-level theory of social change in organization”, Academy of Management Reviews, 32(3), pp. 836-863.
11. Mathis R.L., Jackson J.H. (2011), Human Resource Management. South-Western Cangage Learning, 13th ed.
12. Mason C., Simmons J. (2014), “Embedding Corporate Social Responsibility in Corporate Governance: A Stakeholder Systems Approach”, Journal of Business Ethics, 119, pp. 77-87.
13. Walker K., Dyck B. (2014), “The Primary Importance of Corporate Social Responsibility and Ethicality in Corporate Reputation: An Empirical Study”, Business and Society Review, 119(1), pp. 147-174.
14. Modak N.M., Panda S., Sana S.S., Basu M. (2014), “Corporate social responsibility, coordination and profit distribution in a dual-channel supply chain”, Pacific Science Review, 16(4), 235-249.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.