Концептуальні основи корпоративного управління під час кризи на прикладі сфери гостинності Латвії
Анотація
Пандемія, викликана COVID-19, спричинила кризу в усіх сферах життя, існує багато обмежень, у тому числі щодо перетину національних кордонів та переміщення в межах однієї країни. Щоб обмежити поширення пандемії, було вжито багато міжнародних заходів, які мали далекосяжний, навіть катастрофічний вплив на туризм та готельний бізнес. Багато готелів у всьому світі перебувають під загрозою банкрутства. Тема дослідження – вплив COVID-19 на індустрію гостинності в Латвії та відповідні заходи з управління кризою. Питання дослідження: як поширення пандемії COVID-19 впливає на індустрію гостинності в Латвії та як оцінити заходи кризового управління, які впроваджуються в цій сфері бізнесу, з метою мінімізації зазначеного впливу? Автори проаналізували концептуальні основи антикризового управління в цілому, ураховуючи поточну ситуацію в індустрії гостинності Латвії в контексті кризи, спричиненої COVID-19. Усі суб’єкти ринкової економіки, що діють на макро- й мікрорівнях, залежно від фази економічного циклу використовують різні системи та стратегії для забезпечення своєї стійкості. Майбутній сценарій закриття готелів тісно пов’язаний з тим, чи зможе галузь отримати підтримку від держави та муніципалітету. Без підтримки хвиля закриття готелів може тривати, і лави безробітних поповнять від шести до восьми тисяч працівників сфери гостинності. Автори вважають, що для того, щоб «засипати» всю туристичну галузь і тим самим зберегти її, необхідно максимально продовжити мораторій на неплатоспроможність. Також потрібно знайти рішення, яке дозволить заморозити платежі за кредитами, комунальні платежі та максимально зменшити розмір податку на нерухомість. Крім того, важливо розробити систему критеріїв, наближених до тих, що стосуються пільг за час простою, щоб отримати дотації на заробітну плату персоналу. Метою описаного авторами алгоритму є поетапна оптимізація дій з подолання кризи на макрорівні, що надалі знижує ймовірність її виникнення й гостроту процесів, які відбуваються в ній.
Посилання
2. Alferov V.N. (2018). Anti-crisis management as a basis for creating a mechanism for sustainable business development. M.: INFRA-M.
3. Arsenova E.V., Kryukova O.G., Ryakhovskaya A.N. (2016). Foreign practice of anti-crisis management. M.: Master, publishing house INFRA-M.
4. ArutyunovYu.A. (2016). Crisis management. M.: UNITY.
5. Burkeev A.M. (2016). The economic mechanism of the company's anti-crisis management. Voronezh: Scientific book.
6. Central Statistical Bureau Latvia (2020). [ONLINE]. Availableat: https://www.csb.gov.lv/lv/statistika/statistikas-temas/transports-turisms [Accessed 21.09.2020]
7. Gorelikov K.A. (2016). Crisis management. M. Dashkov and K.
8. Jiewang, X., Shaosen, Z., Yangqun, X. (2017). The Significance of the Rising Knowledge-based Management on Coping with Crisis. Commercialresearch, №339 (7). р. 11
9. Lalond, C. (2016). Anti-crisis management and organizational development: to the concept Model of training in anti-crisis management, Journal of organizational development, No. 25 (1).
10. Latvian TV Daily News. [ONLINE]. Availableat: https://www.lsm.lv/raksts/zinas/ekonomika/mazajai-turisma-uznemumiem-talsu-puse-necereti-veiksmiga-sezona.a365813/[Accessed 02.07.2020]
11. Nikitina, E.O. (2018). Improving company management in a crisis. Saint Petersburg State University. Saint Petersburg
12. Santos del Valle, A. (2020). The Tourism Industry and the Impact of Covid-19 Scenarios and Proposals, Global Journey Consulting. [ONLINE]. Available at: https://worldshoppingtourism.com/downloads/GJC_THE_TOURISM_INDUSTRY_AND_THE_IMPACT_OF_COVID_19.pdf[Accessed 30.09.2020]
13. UNWTO (2020). UNWTO and Covid-19. [ONLINE]. Available at: https://www.unwto.org/international-tourism-and-covid-19[Accessed 17.10.2020]
14. Zharova E.P. (2016). Anti-Crisis Management, Handbook, M.: Omega-L.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
