Теоретичні основи міграційної політики
DOI:
https://doi.org/10.26906/EiR.2021.1(80).2233Ключові слова:
міграційна політика, теоретичні моделі, напрями аналізуАнотація
Однією з типових рис сучасної епохи є наростання масштабів, урізноманітнення видів та напрямів міжнародної міграції. Міжнародні переміщення населення перетворилися на важливий чинник суспільних трансформацій у країнах призначення і походження мігрантів, впливають на міждержавні стосунки. Саме ці умови спричинили зростання значимості міграційної політики як обов’язкової складової діяльності національних урядів, міждержавних об’єднань, усієї світової співдружності. Унаслідок цього посилилася актуальність наукових досліджень міграційної політики, що мають теоретичне й практичне значення. Міграційну політику, так само як і міграційні процеси, вивчають на полідисциплінарній основі. Унаслідок тривалого панівного становища економічної науки в дослідженнях міграції, найбільшого поширення набуло вивчення міграційної політики з позиції політичної економії, де основним питанням є економічні вигоди та втрати від міграції й звідси політичні рішення, ухвалені в результаті їх оцінювання. Разом з тим низку теоретичних моделей аналізу міграційної політики застосовують у політології, соціології, міжнародних відносинах. Огляд найпоширеніших із них, поданий у статті, дає підстави для висновку, що всі вони доповнюють одна одну, проте не можуть запропонувати вичерпні пояснення процесу формування міграційної політики та її змісту. Хоча цілісної теорії міграційної політики не існує, наукові підходи, що використовуються в сучасних дослідженнях, дають змогу зробити кілька висновків, які видаються важливими для практичного впровадження. По-перше, міграційна політика є продуктом політичної системи, а не лише відображенням економічних чи демографічних обставин. По-друге, вона формується не тільки державою, а й іншими суспільними інститутами, бачення котрих може відрізнятися. Тому дієва міграційна політика потребує погодження інтересів держави і власне мігрантів, місцевих громад, політичних партій, неурядових організацій тощо. По-третє, оскільки міграція відбувається між двома або й більше державами, погодження інтересів є необхідним також і на міжнародному рівні.
Посилання
Homra A. (1979). Population migration: theory issues, research methods. K., "Naukova Dumka". 146 p.
Zolberg A. (1999). The Matters of State: Theоrithing immigration policy. The Handbook of International Migration / Ed. by C. Hirschman, P. Kasinitz, J. DeWind. NY, Rassel State Foundation. Р. 71–93.
Meyers E. (2000). Theories of international migration policies – a comparative analysis. International mig- ration review. Vol. 34. №. 4. Р. 1247–1251.
Stalker P. (1994). The Work of Strangers: A Survey of International Labour Migration. Geneva, International Labour Office. 330 р.
Money J. Comparative Immigration Policy. Access mode: http://wwwisacompss.com/info/samples/comparativeimmigrationpolicy_sample.pdf (accessed 25.03.2021).
Weiner M. (1984). On International Migration and International Relations. Population and Development Review. No. 3. P. 441–455.
Betts A. (2009). Forced migration and global politics. Oxford, Willey-Blackwell. 216 р.