Дослідження перспектив вилучення йоду з родовищ вуглеводнів України

Анотація

При значному обводнені нафтової продукції головний об’єм видобутку становлять супутні пластові води, які є цінною гідромінеральною сировиною, зокрема характеризуються промисловим умістом йоду. Значні концентрації йоду знайдено у підземних водах майже в усіх нафтових родовищах світу. Промислові води приурочені як найчастіше до глибоких частин важких гідравлічних структур, переважно у зонах сповільненого та дуже сповільненого водообміну. У стрктурно-тектонічному відношенні такі системи відповідають синеклізам та западинам стародавніх платформ, а також передгірським прогинам і міжгірським западинам. Описано існування генетичного зв’язку між накопиченням йоду в підземних водах і нафтоутворенням. На більшій частині території світу в товщі осадових відкладень містяться горизонти солоних вод і розсолів з мінералізацією 3 − 83 г/л і більше та  з вмістом іонів брому, йоду від 20 мг/л. виявлено, що найбільшу мінералізацію виявлено у  водах США близько 430 г/л.  Мінералізація залежить від хімічного складу, то більшу кількість цінної сировини можливо вилучити саме з високомінералізованих вод. Встановлено, що виробництво йоду з пластових вод рентабельне за умови його концентрації у воді 18 мг/л. У пластових водах Полтавського регіону концентрація йоду сягає 15 – 115 мг/л. За результатами аналізів проб води встановлено, що  води Андріяшівського газоконденсатного родовища  мають уміст йоду 15 мг/л і більше. Серед  проб Чижівського родовища, Рудівського газового родовища, Лиманського, Решетняківського нафтогазового родовища виявлено води з аномально високим умістом йоду – до 115 мг/л. Встановлено, що питома вага вод газових родовищ зазвичай низька – від 1,071 до 1,085 г/см³, а вод Решетняківського родовища висока – від 1,132 до 1,167 г/см³. Досліджено пластові води таких родовищ: Машівське; Чутівське; Розпашнівське; Новоукраїнське; Ланнівське; Західно-Хрестищинське; Червоноярське; Західно-Старовірівське; Ведмедівське; Єфремівське; Західно-Єфремівське; Західно-Соснівське; Кегичівське; Шебелинське  з інтервалів від 2520 до 5560 м. Виявлено, що мінералізація пластової води склала від 33,0 – 337,01 г/кг, вміст йоду від 13,5 до 54,74 мг/л. На формування підземних вод з високим умістом йоду значно вплинули значна потужність осадових товщ та відповідні термобаричні умови. Підтверджено, що нижня температурна межа виділення йоду з органо-мінерального комплексу осадових порід і накопичення його в підземних водах становить 35 – 50^оС.  При організації виробництва потрібно використовувати законсервовані обводнені свердловини з відповідним їхнім уведенням в експлуатацію або бурити нові свердловини і розробляти водоносні горизонти родовищ.