Опір зрушенню мула вздовж поверхонь трубчастих паль

Анотація

Наведено результати випробувань паль у морських мулких ґрунтах, що підстилаються суглинками і глинами, на причалу порту в Одеській області. Палі завдовжки 28 і 34 м виконано з металевих труб діаметром 1400 мм з товщиною стінок 16 мм. Від поверхні морської води до крівлі мулу – 15,0 м, товща мулу – 13,2 м. Нижній торець двох трубчастих опор (паль) розташовувався вище за підошву мулу, що дозволило довести випробовувані палі до «зриву» та визначити його опір по зовнішній і внутрішній поверхнях. За результатами випробувань палі нарощено на 6 м, що дозволило використати як несучий шар розташовані нижче ґрунти. Випробування паль здійснено за стандартною методикою, для реперної системи було занурено додатково дві трубчасті опори діаметром по 1400 мм біля випробовуваних. Згідно з розрахунками середнє значення граничного опору зрушенню для двох паль, які розташовані в морських мулких ґрунтах, склало 17,3 кН/м² (17,3 кПа) і 15,4 кН/м² (15,4 кПа). Для порівняння дослідження опору обводнених лесовидних супісків показали, що їх величина трохи вища за морський мул і складає 20 кПа.
Для визначення опору ґрунтів  основи по поверхні паль застосовано методику циклічно-зростаючого навантаження. Граничне навантаження, урівноважене опором зрушенню  паль, заглиблених у мул, із зовнішнього і внутрішнього боків склали 1980 та 1760 кН. З’ясовано, що після нарощування палі несуча здатність  збільшилася за рахунок опору нижче торцевої частини. При  повному навантаженні Р=3000 кН осідання палі  склало 5,45 мм. Установлено, що граничний опір ґрунтів зрушенню по поверхні стінок опори P_f  = 1909 кН, а опір ґрунту під торцем стінок палі
Р_R = 1091 кН. Виявлено, що в процесі проходки трубчастої палі її стінками «прорізається» шар мулистого ґрунту.