ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІДОСЛІДЖЕННЯЗАЛІЗОБЕТОННИХ ДВОТАВРОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ З НОРМАЛЬНИМИ ТРІЩИНАМИ ПРИ КРУЧЕННІ
DOI:
https://doi.org/10.26906/znp.2019.53.1987Ключові слова:
двотавровий елемент, кручення, нормальні тріщини, жорсткість і міцність при крученні, поздовжня арматура, нагельна силаАнотація
Встановлено і представлено залежність «крутний момент-кут закручування»,вона є практично лінійною.
Суттєві нелінійні деформації з’являються на останніх етапах навантаження перед руйнуванням. Тому при нормативних крутних моментах рекомендовано вважати роботу залізобетонних елементів двотаврового поперечного перерізу з нормальними тріщинами лінійною. Показано, що наявність поздовжньої арматури впливає на міцність і жорсткість балок з нормальними тріщинами. Достатньо велику частину зовнішнього крутного моменту сприймають нагельні сили в поздовжній арматурі. Різницю між зовнішнім крутним моментом і моментом нагельних сил в арматурі сприймає верхня полка двотаврового елементу. При відсутності поздовжньої арматури верхня полка може руйнуватись при навантаженнях, набагато менших, ніж руйнуюче навантаження балок з поздовжньою арматурою. Армування експериментальних балок з нормальними тріщинами тільки поздовжньою арматурою суттєво впливає на їх жорсткість. На міцність при крученні поздовжня арматура елементів з нормальними тріщинами впливає не так суттєво, як на жорсткість. Достатньо велику частину зовнішнього крутного моменту сприймають нагельні сили в поздовжній арматурі. Різницю між зовнішнім крутним моментом і моментом нагельних сил в арматурі сприймає верхня полка двотаврового елементу. Збільшення діаметра поздовжньої арматури призводить до зменшення деформацій і відповідно збільшення жорсткості балок при крученні. На основі експериментальних досліджень і враховуючи попередні теоретичні дослідження автора спростовано здавна існуючу думку про те, що поздовжня арматура не впливає на міцність при крученні. Наведені факти, на погляд автора, повинні бути враховані при проведенні практичних розрахунків несучих систем залізобетонних будівель і споруд
Посилання
Azizov, T.N. (2009). Stiffness of reinforced concrete el-ements at torsion and its influence on spatial work of bridges. Mechanics and physics of destruction of building materials and designs, 576-590.
http://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/4391/1/zhorstkost
Azizov, T.N., Orlova, О.М., Nagaychuk, E.V. (2019). Torsional rigidity of reinforced concrete I-beams with multi-row reinforcement in the presence of normal cracks. Sciences of Europe, 1(36), 35-39.
http://europe-science.com/wp-content/uploads/2019/03
Azizov, T.N. (2007). Determination of torsional rigidity of reinforced concrete elements with cracks. Roads and bridges,- 7(1), 3-8.
http://dorogimosti.org.ua/ua/deformaciyi-zalizobeton
Karpenko, N.I. (1976). Theory of deformation of rein-forced concrete with cracks. Мoscow: Stroyizdat.
Cowen, G.J. (1972). Torsion in ordinary and pre-stressed concrete. Moscow.
Melnyk, O.V. (2012). Torsional rigidity and strength of reinforced concrete elements of box section with normal cracks. (Master’s thesis). Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture.
https://dspace.udpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11969
Melnyk, O.S. (2013). Stiffness and strength of rein-forced concrete elements of hollow triangular section with normal torsional cracks. (Master’s thesis). Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture.
https://scholar.google.com.ua/citations
Sribnyak, N.M. (2009). Torsional stiffness of rein-forced concrete floor elements with normal cracks. (Mas-ter’s thesis). Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture.
http://www.disslib.org/krutylna-zhorstkist-zalizobetonnykh-elementiv
American Concrete Institute. (2011). Building Code Requirements for Structural Concrete and Commentary (ACI 318M-11). Farmington Hills.
Azizov, T., Melnik, O. & al. (2017). Calculation of re-inforced concrete ceilings with normal cracks accounting the Chebyshev approximation. 6th International Scientific Conf. “Reliability and Durability of Railway Transport Engineering Structures and Buildings” Transbud-2017. DOI: https://doi.org/10.1051/matecconf/201711602002
https://dspace.udpu.edu.ua/jspui/handle/6789/7011
BS EN 1990:2002+A1:2005. (2002). Eurocode: Basis of Structural Design (includes Amendment A1:2005)
Kochkarev, D. Azizov, T. and Galinska, T. (2018). Bending deflection reinforced concrete elements determi-nation. MATEC Web of Conferences DOI: https://doi.org/10.1051/matecconf/201823002012
https://www.researchgate.net/publication/328983842
Azizov, T., Jurkowska, N. (2018). The Problem of Considering of the Torsional Stiffness of Reinforced Con-crete Elements While Designing Statically Indeterminate Systems. Engineering Studies, 3(2), 453-466.
Karpenko, N.I. (1996). General models of reinforced concrete mechanics. Moscow: Stroyizdat/
AS 3600-2001. (2001). Australian Standard Concrete Structures.
Godycki-Ćwirko, T. (2006). Podstawy projektowania konstrukcji żelbetowych i sprężonych według Eurokodu 2. Wrocław: Dolnośląskie Wydawnictwo Edukacyjne.
Paramonov, D. (2012). Stiffness and strength of re-inforced concrete elements with normal cracks under bending with torsion. (Master’s work). Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture.
Recommendations for the design of steel details for re-inforced concrete structures. (1984). Moscow: Stroyizdat.
DBN V.2.6-98:2009. (2011). Constructions of build-ings and structures. Concrete and reinforced concrete struc-tures. General background. Kyiv: Minregionbud.
ENV 1992-1. Euroсode 2. (1993). Design of concrete structure. Part 1, General rules and rules for buildings, GEN.
