Грунтоцемент як конструктивний матеріал корпусу анаеробного біореактора
Анотація
Подано нову, енергоефективну й компактну конструкцію анаеробного біореактора каскадного типу, що поєднує в собі ефекти: максимальної площі поверхні для виходу газу; забезпечення умов для механічного перемішування
(раціональна форма камер бродіння без глухих кутів); мінімальних енергозатрат на підігрів (мінімальна довжина зовнішнього периметра); можливості централізованого виведення осаду з усіх камер бродіння. Схарактеризовано взаємозв’язок закономірностей щодо прийняття співвідношень діаметра і глибини закладання в ґрунт майбутньої споруди. З’ясовано, що взаємозв’язок між цими параметрами обумовлюється технологічними особливостями виходу біогазу, умовами його перемішування, кліматичними параметрами – промерзання ґрунту (мінімізації витрат на підтримання необхідної температури для анаеробного процесу), технологічними й економічними параметрами влаштування корпуса біореактора буровим верстатом, геологічними та гідрогеологічними параметрами будівельного майданчика й ін. Розроблено і представлено структурно-логічну схему проектування біореактора з ґрунтоцементу для конкретних потужностей свинокомплексу, геотехнічних та кліматичних умов. З метою поліпшення гідратаційних процесів, зниження усадки ґрунтоцементу, зменшення тріщиноутворення та підвищення морозостійкості запропоновано модифікувати ґрунтоцемент ферментним препаратом «Дорзин». Також наведено технологічні особливості зведення об’єкта за бурозмішувальною технологією
Посилання
[2]. Ратушняк, Г.С., Джеджула, В.В. & Анохіна, К.В. (2010). Енергозберігаючі відновлювальні джерела теп-лопостачання. Вінниця: Вінниц. нац. техн. ун-т.
[3]. Едер, Б. & Хайнц, Ш. (2008). Біогазові установки. Практичний посібник.
[4]. Компактні біогазові установки контейнерного виконання виробництва Польщі. (2016). Режим доступу: http://atagos.com.ua.
[5]. Карпушин, С.О., Клименко, В.В. & Шиндер, А.В. (2018). Патент України 124712. Київ: Державне патентне відомство України.
[6]. Зоценко, М.Л. & Тимофєєва, К.А. (2012). Патент України 71256. Київ: Державне патентне відомство України.
[7]. Azadi, M., Taghichian, A. & Taheri, A. (2017). Optimi-zation of cement-based grouts using chemical additives. Journal of Rock Mechanics and Geotechnical Engineering, 9(4), 623-637. Retrieved from https://www.sciencedirect.com.
[8]. Fan, J, Wang, D. & Qian D. (2018). Soil-cement mixture properties and design considerations for reinforced ex-cavation. Journal of Rock Mechanics and Geotechnical En-gineering, 10(4), 791-797. Retrieved from https://reader.elsevier.com
[9]. Вагидов, М.М. & Зоценко, Н.Л. (2012). Грунтоцеме-нтные основания и фундаменты. Вестник Дагестанского государственного технического университета. Тех-нические науки: сб. научн. трудов, 26, 94-102. – Взято з https://cyberleninka.ru.
[10]. Винников, Ю.Л. & Ярмолюк, О.І. (2010). Будівельні властивості ґрунтоцементу за наявності у його складі органічних речовин. Строительство, ма-териаловедение, машиностроение. Серия: Инновацион-ные технологии жизненного цикла объектов жилищно-гражданского, промышленного и транспортного назна-чения, 56, 97-103. Взято з http://www.irbis-nbuv.gov.ua.
[11]. Свойства компонентов навоза. [Электронный ре-сурс]. Взято з http://myzooplanet.ru
[12]. ДБН В.2.1-10-2009. (2009). Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування: Основи та фундаменти будинків та споруд. Київ: Мінрегіонбуд України, Державне підприємство «Укрархбудінформ».
[13]. ДБН В.2.1-10-2009. (2011). Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування. Зміни 1. Па-льові фундаменти. Київ: Мінрегіонбуд України, Держа-вне підприємство «Укрархбудінформ».
[14]. Пашинський, В.А., Карпушин, С.О. & Пашинський, М.В. (2018). Методика визначення кліматичних на-вантажень у заданій географічній точці. Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури : зб. наук. праць., 71, 68-72. Взято з http://nbuv.gov.ua.
[15]. Дмитриева, Т.В. (2011). Стабилизированные гли-нистые грунты КМА для дорожного строительства. (Автореф. дисс. канд. техн. наук). Белгород.
[16]. Зоценко, М.Л., Винников, Ю.Л., Омельченко, П.М. & Суходуб, О.В. (2016). Досвід вирішення геотехнічних проблем при реконструкції будівель і споруд. Вісник Одеської державної академії будівництва та архітек-тури : зб. наук. праць. 61, 123-129. Взято з http://www.irbis-nbuv.gov.ua
[17]. Yoshizu, T. (2014). Developmen of excavating agitator in deep mixing soil method. AIJ Journal of Technolodgy and Design. 20(44), 25-28. Взято з https://www.researchgate.net.
[18]. СП 291.1325800.2017. (2017). Конструкции грунтоцементные армированные, правила проектирования. Москва: Минстрой России. Взято з: http://docs.cntd.ru/document/456081631.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
