Кадровий потенціал науки України у світових трендах

Анотація

Дане дослідження зосереджено на аналізі динаміки наукових кадрів в Україні та світі. В останні десятиліття провідні країни реалізували стратегії, спрямовані на сприяння інноваціям і посилення свого науково-технічного потенціалу. Високотехнологічні галузі, які підтримуються інноваціями, стали вирішальним фактором стабільного економічного зростання та, як очікується, визначатимуть конкурентоспроможність національних економік у майбутньому. Розвиток цих галузей значною мірою залежить від потужної науково-технічної основи, де людський капітал відіграє ключову роль. Ця стаття має на меті проаналізувати тенденції щодо кількості дослідників, які займаються дослідженнями та розробками (НДР) в усьому світі в цілому та зосередитись на ТОП-50 країнах та Україні. У дослідженні використовується новий метод «аналізу швидкості та прискорення», розроблений авторами, який дозволяє детально зрозуміти якісні зміни кількості дослідників з часом. Результати показують, що в усьому світі спостерігається значне зростання науковців, особливо у високотехнологічних галузях. Однак цього зростання залишається недостатнім для повного задоволення глобального попиту на технологічний прогрес. Кількість науковців в Україні неухильно зменшується, так що країна поступається навіть деяким африканським країнам, таким як Єгипет і Туніс. Дослідження також представляє детальне групування країн на основі динаміки кількості науковців, показуючи, що багато країн відчувають коливання в короткостроковій перспективі, причому спостерігаються як фази прискорення, так і уповільнення. У довгостроковому вимірі ситуація в Україні досягла критичного рівня, коли кількість науковців прискорено зменшувалась протягом останнього десятиліття. Висновки акцентують нагальну потребу в політичному втручанні для зміни негативної тенденції в українській науково-технічній сфері, і підкреслюють важливість розвитку людського капіталу як центрального компонента національного науково-технічного потенціалу.