Лібералізація та протекціонізм: аналіз досвіду застосування у різних країнах світу

  • Nataliia Bezrukova Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» http://orcid.org/0000-0003-3376-6718
  • Vitalii Svichkar Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» http://orcid.org/0000-0001-8554-1313
Ключові слова: лібералізація, протекціонізм, міжнародна торгівля, торговельні бар’єри, вільна торгівля

Анотація

Проаналізовано використання елементів лібералізації та протекціонізму в різних країнах світу і на різних етапах їх розвитку. Протекціонізм та лібералізація – два альтернативних напрями торгової політики держави. У сучасній світовій практиці ні протекціоністська, ні ліберальна торгова політика у чистому вигляді не зустрічаються. Будь-яка країна використовує елементи обох варіантів торгової політики, комбінуючи їх залежно від поставлених нею господарських завдань на певному етапі, ситуації у світовій економіці й національному господарстві. Метою статті є аналіз особливостей застосування лібералізації та протекціонізму в різних країнах світу й доведення доцільності їх поєднання при реалізації зовнішньоторговельної політики країни. Аналіз досвіду багатьох країн світу свідчить про те, що не завжди повна лібералізація є доцільною та сприяє економічному зростанню країни. У торговельній політиці більшості країн світу до середини минулого століття домінував протекціонізм.  Але у другій половині минулого сторіччя ситуація кардинально змінилася. У світовій економіці виникла й продовжує зміцнюватися тенденція в напрямі лібералізації обміну товарами і послугами та відкритості національних ринків. Досліджено особливості використання інструментів протекціонізму й лібералізації у провідних країнах світу. Ретроспективний аналіз показує, що еталонні для лібералів країни – США, Великобританія, а на більш пізньому етапі – Японія, Німеччина, Фінляндія, Південна Корея, Тайвань та інші успішні держави – не використовували політику вільної торгівлі й вільних інвестицій до тих пір, поки не перейшли визначену межу економічного розвитку. Особливу увагу приділено так званим регіональним торговельним угодам, кількість яких в останні десятиріччя зростає швидкими темпами. Наголошено, що торговельно-політичні режими регіональних угруповань можна кваліфікувати як систему колективного протекціонізму, який є свого роду «гібридом» протекціонізму та вільної торгівлі. Отже, сучасні реалії свідчать, що без використання інструментів протекціоністського захисту багато учасників міжнародної торгівлі обійтися не можуть. Правила застосування цих інструментів обумовлюються десятками угод, що входять до правового пакета СОТ. Як правило, держави намагаються провадити збалансовану зовнішньоторговельну політику, використовуючи гнучкі методи протекціонізму, зберігаючи елементи вільної торгівлі з метою створення сприятливого клімату в економічних відносинах з іншими країнами.

Дані про авторів

Nataliia Bezrukova, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

Кандидат економічних наук, доцент

Vitalii Svichkar, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

Kандидат економічних наук, доцент

Посилання

1. WTO, (2020). World Trade Organization. Official site. Retrieved from: https://www.wto.org/index.htm (Accessed 10 Mar 2021).
2. Dumulen, I.I. (2012). World Trade Organization: Economics, Politics, Law. Academy of Foreign Trade, Moscow.
3. ECUK, (2016). Referendum on membership of the European Union: Assessment of the Electoral Commission on the proposed referendum question. Electoral Commission (United Kingdom). Retrieved from: https://www.electoralcommission.org.uk/media/3048 (Accessed 11 Mar 2021).
4. Kim, S.Y. (2016). Power and the Governance of Global Trade: From the GATT to the WTO. NY. Ithaca, Cornell University Press.
5. Zoellick, R.B. (2010). The End of the Third World: The Case for Modernizing Multilateralism. International Economy. Retrieved from: http://www.international-economy.com/TIE_Sp10_Zoellick.pdf (Accessed 14 Mar 2021).
6. Wade, R. H. (2017). Emerging World Order? From Multipolarity to Multilateralism in the G20, the World Bank and the IMF. Politics and Society, vol. 45/2, pp. 347–378.
7. Bethany, A.-E. (2021). Special report: Trump's U.S.-China transformation. Axios. Retrieved from: https://www.axios.com/trump-china-policy-special-report-154fa5c2-469d-4238-8d72-f0641abc0dfa.html (Accessed 15 Mar 2021).
8. WTO, (2020). World Trade Report 2020. World Trade Organization. WTO. Retrieved from: https://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/wtr20_ e/wtr20_e.pdf (Accessed March 31, 2021).
9. Babin, E.P. & Isachenko, T.M. (2007). Foreign economic policy. Economic. Moscow.
Опубліковано
2021-07-09
Як цитувати
Bezrukova Nataliia Лібералізація та протекціонізм: аналіз досвіду застосування у різних країнах світу / Nataliia Bezrukova, Vitalii Svichkar // ЕКОНОМІКА І РЕГІОН. – Полтава: ПНТУ, 2021. – Т. (2(81). – С. 95-100. – doi:https://doi.org/10.26906/EiR.2021.2(81).2293.
Розділ
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ