ПІДХІД ДО КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ СТІЙКОСТІ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.26906/SUNZ.2025.1.178-183Ключові слова:
об’єкт критичної інфраструктури, безпека, стійкість, теорія катастрофАнотація
Стійкість об’єктів критичної інфраструктури визначається як здатність готуватися до мінливих умов
та адаптуватися до них, а також витримувати збої й швидко відновлюватися після них, включно з навмисними атаками, аваріями або природними загрозами. Забезпечення високого рівня безпеки і стійкості об’єктів критичної інфраструктури для України в умовах агресії рф є край актуальним питанням. Мета досліджень полягала в розробці
методологічного підходу для кількісної оцінки рівня стійкості об’єктів критичної інфраструктури не залежно від
секторів критичної інфраструктури, до якого вони належать та усіх видів проєктних загроз. Об’єкт досліджень –
безпеки і стійкості об’єктів критичної інфраструктури. Предмет досліджень – методологія кількісної оцінки рівня
стійкості об’єктів критичної інфраструктури.Отримані результати. Початкова стадія після небезпечної події це різновид прояву катастрофи «складка», визначеної у теорії катастроф. Такий підхід дозволяє визначити втрати обсягу
надання послуги об’єктом критичної інфраструктури внаслідок небезпечної події, що визначають вразливість
об’єкту. Стійкість об’єкта критичної інфраструктури можна визначити, як добуток часу на повне відновлення на
витрати, пов’язані з відновленням обсягу послуг до вихідного рівня. Чим більше цей показник тим меньше стійкість
об’єкту критичної інфраструктури. Застосування ї імітаційної моделі для каскадних ефектів, дає можливість отримати ймовірнісні оцінки розвитку подій за визначеними сценаріями і дозволяє здійснити оцінювання загроз для
об’єкта критичної інфраструктури за величиною імовірності настання подій і переходів між ними. На основі отриманих значень імовірності настання небезпечних подій для усіх елементів об’єкта критичної інфраструктури визначаєм найбільш вразливі і для них проводимо кількісну оцінку стійкості. Це дає змогу оцінити необхідні ресурси
(фінансові, матеріальні, енергетичні, людські, транспортні тощо) для підвищення стійкості. Визначити необхідні
елементи резервування для уникнення каскадних ефектів і небажених наслідків. Висновки. На основі теорії катастроф розроблено єдиний методологічний підхід для кількісної оцінки рівня стійкості об’єктів критичної інфраструктури не залежно від секторів критичної інфраструктури, до якого вони належать.Запропонований підхід дозволяє
проводити аналіз стійкості по усіх елементах об’єкту критичної інфраструктури, проводити співставний аналіз вразливості і стійкості об’єктів сектору, оцінювати розміри небхідних додаткових інвестицій для зниження вразливості
і підвищення стійкості елементів об’єкту, розробляти секторальні програми підвищення стійкості об’єктів сектору,
визначити необхідні територіальні ресурси резервування та їх обсяги.
Завантаження
Посилання
1. Франчук В.І., Пригунов П.Я., Мельник С.І. Безпека об’єктів критичної інфраструктури в україні: організаційно-нормативні проблеми та підходи. Соціально-правові студії. 2021. Випуск 3 (13). С. 142-148. DOI: https://doi.org/10.32518/2617-4162-2021-3-142-148
2. Реншлер, Кріс С., Емі Е. Фрейзер, Люсі А. Арендт, Джан-Паоло Чімелларо, Андрій М. Рейнхорн та Мішель Брюно, «Структура для визначення та вимірювання стійкості на рівні громади: концепція стійкості людей», Національний інститут стандартів і технологій. 2010 р. 73 р. Дата перегляду 13 лютого 2020 р. www.hsdl.org/?view&did=790013.
3. Rose, A., 2009, Economic Resilience to Disasters, CARRI Research Report 8. Available at http://www.resilientus.org/library/Research_Report_8_Rose_ 1258138606.pdf, accessed on November 2, 2010.
4. АПКБІ, «Національний план захисту інфраструктури (НПЗІ) 2013: партнерство заради безпеки та стійкості критичної інфраструктури». 2013 р. Дата перегляду: 13 лютого 2020 року. www.cisa.gov/national-infrastructure-protection-plan
5. ОЕСD (2019), Належне врядування для забезпечення стійкості критичної інфраструктури, Огляди політики управління ризиками ОЕСD, Публікація ОЕСD, Париж. https://doi.org/10.1787/02f0e5a0-en. DOI: https://doi.org/10.1787/02f0e5a0-en
6. Council Recommendation on a Union-wide coordinated approach to strengthen the resilience of critical infrastructure. Brussels, 9 December 2022 (OR. en) 15623/22. URL: https://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-15623-2022-INIT/en/pdf
7. Сприянняколективнійобороні НАТО:Безпекатастійкість критичної інфраструктури. Посібник НАТОCOE-DAT/ К. Андерсон, М. Бейкер, Р. Бірс та ін. 2022. 469 р.
8. Methodology for assessing regional infrastructure resilience (CISA). May 2021. Version 1.0.
9. Карлсон, Дж. Лон, Ребекка А. Хаффенден, Гілберт В. Бассет, Вільям А. Берінг, Майкл Д. Коллінз, ІІІ, Стівен М. Фолга, Фредерік Петі, Джулія А. Філліпс, Дуейн Р. Вернер і Рональд Вітфілд, «Стійкість: Теорія та застосування». 2012 р. США. doi:10.2172/1044521. www.osti.gov/biblio/1044521-resilience-theory-application.
10. Барамі Б. Відмовостійкість інфраструктури: структура на основі ризиків Департамент США Транспорт, https://www.volpe.dot.gov/sites/volpe.dot.gov/files/docs/Infrastructure%20Resiliency_A%20 RiskBased%20Framework.pdf (дата доступу: 25 лютого 2019 р.).
11. Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури. Постанова КМ України від 09.10.2020 р. № 1109 (зі змінами) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2020-%D0%BF#Text.
12. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення та затвердження місцевих програм забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури, програм підвищення стійкості територіальних громад до кризових ситуацій, викликаних припиненням або погіршенням надання важливих для їх життєдіяльності послуг чи для здійснення життєво важливих функцій. Наказ Адміністрації Держспецзв’язку України видала наказ від 30.11.2023 № 997. https://www.cip.gov.ua/ua/docs/nakaz-administraciyi-derzhspeczvyazku-vid-30-listopada-2023-roku-997.
13. Thompson, J. Michael T. Instabilities and Catastrophes in Science and Engineering. New York: Wiley, 1982. 256 р.
14. Суходоля О. М. Стійкість критичної енергетичної інфраструктури та життєдіяльності громад. Нац. ін-т стратег. дослідж., 2024. – с.160. URL: https://doi.org/10.53679/niss-analytrep.2024.04 DOI: https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2024.04
Downloads
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.