https://journals.nupp.edu.ua/sunz <p>У журналі відображені результати наукових досліджень з розробки та удосконалення систем управління, навігації та зв’язку у різних проблемних галузях.</p> Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» uk-UA Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2073-7394 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3144 У цій статті проведено всеосяжний аналіз сучасних методів навігації автономних підводних апаратів, акцентуючи увагу на їхніх технологічних особливостях, перевагах та обмеженнях. Основна увага приділена п'яти ключовим методам: акустичній навігації, глобальним системам позиціонування, навігації за допомогою Доплерівського вимірника швидкості (DVL), інерціальній навігації, навігація з використанням спостерігачів траєкторії на основі дифузії, а також забезпечення навігації груп підводних апаратів. Результати дослідження вказують на те, що інтеграція різноманітних методів навігації може значно покращити надійність та точність позиціонування підводних апаратів, забезпечуючи ефективне виконання місій у складних умовах. Враховуючи поточні тенденції розвитку технологій та оперативних вимог, в статті також окреслено напрями подальших досліджень та розробок у галузі підводної навігації. A. Zaiets Y. Kalinichenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 5 11 10.26906/SUNZ.2023.4.005 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3145 У статті розглянуто метод створення безшовної текстурованої моделі сфери та видалення артефактів пов'язаних з особливостями розрахунку текстурних координат при циліндричному проеціюванні. Метою статті є розробка методу побудови та візуалізації сферичних текстурованих об'єктів який би не мав недоліків існуючих методів, які пов'язані з виникненням наочно помітних візуальних артефактів при накладанні текстури на поверхню сфери. Наведено метод який дозволяє коректувати текстурні координати як на геометричному рівні, так і в процесі проведення візуалізації, в якому сфера умовно розділяється на частини відповідно до відстані від полюсів. Для кожної частини використовується найбільш оптимальний алгоритм текстурування, що забезпечує швидкодію методу. Обчислення за допомогою запропонованих алгоритмів можна повністю реалізувати за рахунок ресурсів GPU. За результатами дослідження визначено, що запропонований метод дозволяє видалити артефакти які виникають при розрахунку текстурних координат для циліндричного проеціювання як безпосередньо у процесі візуалізації, так і на етапі синтезу моделі сфери, що дозволяє значно покращити відображення текстур на поверхні сфери. A. Zuev ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 12 17 10.26906/SUNZ.2023.4.012 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3146 Актуальність. Буксирування будь-якого об’єкта в морі є окремим випадком судноводіння та потребує максимального рівня безпеки. Для вирішення цього актуального завдання необхідно вдосконалення відомих та розробки нових методів проведення морських буксирувальних операцій, які пов'язані з масовою доставкою до місця розвідувальних робіт постачання та обладнання на спеціалізованих плавучих спорудах, що мають ознаки «маломорехідних» об'єктів. Мета статті: удосконалити метод оцінювання структурної стійкості системи «буксирувальник – сейсмічне обладнання» при маневруванні. Результати дослідження. В статті розроблено метод оцінювання структурної стійкості системи «буксирувальник – сейсмічне обладнання» при маневруванні, що забезпечує безпечне буксирування сейсмічного обладнання в будь-який момент часу. Особливість методу полягає в тому, що ймовірність стійкості структури в межах розширених припущень визначена за допомогою теореми Боголюбова та індикаторної функції, що дозволяє визначити потенційні небезпеки, ризики та розміри ймовірної шкоди людині, буксирувальнику, сейсмічному обладнанню або навколишньому середовищу від змін структури організаційнотехнічної системи буксирування сейсмічного обладнання, а також визначити події, при яких порушується структурна стійкість та експлуатаційний стан складу суден буксирувальника та сейсмічного обладнання, які не відповідають умові навігаційної безпеки. Y. Kalinichenko Y. Postnikov ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 18 21 10.26906/SUNZ.2023.4.018 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3147 Аварія на атомній електростанції (АЕС) в м. Фукусіма показала, що використання систем моніторингу на основі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) дозволило здійснювати оцінку наслідків аварії та проводити післяаварійний моніторинг інфраструктури АЕС та навколишньої території. Однак, розгортання такої системи моніторингу здійснювалось вже після аварії, коли не було інших можливостей для отримання інформації. Крім того процес створення та розгортання таких систем, які є унікальними, та призначені для моніторингу конкретного об’єкту. Поширення застосування БПЛА на різноманітні сфери показує, що вони можуть використовуватись як гнучкі сервіси для виконання різних завдань в автономному режимі, що передбачає впровадження засобів їх інтелектуалізації. Однім з напрямів розвитку атомної енергетики є малі модульні реактори (ММР) і використання БПЛА у складі систем моніторингу інфраструктури ММР дозволить вирішувати широке коло завдань. Предметом статті є процес формування систем моніторингу на основі БПЛА. Мета статті – запропонувати підхід з вдосконалення процесу синтезу інтелектуальних систем моніторингу об’єктів атомної енергетики. Завдання статті: запропонувати метод визначення структури та складу мультиагентних систем моніторингу на основі БПЛА (МА-БПЛА-СМ) для виконання різноманітних завдань з урахуванням вимог та умов навколишнього середовища, для чого розробити концептуальну модель холонічної МА-БПЛА-СМ та базу знань у вигляді онтології, для виведення необхідних знань під час синтезу МА-СМ; надати приклад використання запропонованого методу для формування структури МА-БПЛА-СМ при виконанні завдань моніторингу ММР (МА-БПЛА-ММР-СМ), а саме здійснення моніторингу у складі системи фізичного захисту ММР. Отримані наступні результати роботи. Розроблена і описана концептуальна модель холонічної МА-БПЛА-ММР-СМ. Розроблено та описано метод визначення структури та складу МА-БПЛА-ММР-СМ При цьому враховано необхідність формування підсистеми виконання завдань у вигляді холонів БПЛА та холонів забезпечення тривалого функціонування МА-БПЛА-ММР-СМ. Розроблено варіант онтологічної бази знань та показано приклад її використання для отримання переліку БПЛА, обладнання, необхідного для виконання завдань у визначених умовах з заданими вимогами. Розглянуто можливі варіанти здійснення моніторингу фізичної безпеки інфраструктури ММР та запропонована модель функціонування МА-БПЛА-ММР-СМ з періодичним покриттям зони обмеженого доступу, яка дозволяє визначати необхідну чисельність БПЛА та станцій обслуговування. Напрямок подальших досліджень полягає у розробці методу вибору та імплементації моделей, необхідних для визначення потрібної чисельності БПЛА в МА-БПЛА-ММР-СМ для забезпечення заданих показників надійності виконання завдань. Ihor Kliushnikov ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 22 29 10.26906/SUNZ.2023.4.022 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3148 Стаття присвячена детальному розгляду архітектури програмно-апаратної моделі системи вимірювання кутів автоматичного радіопеленгатора. В статті розкривається функціональність антен, приймальнопередавальних блоків, блоків обробки сигналу та визначення кутів. Особлива увага приділяється взаємодії програмного та апаратного забезпечення для забезпечення оптимальної продуктивності системи. Архітектура програмноапаратної моделі системи вимірювання кутів автоматичного радіопеленгатора є ключовим аспектом у розробці та ефективному функціонуванні радіотехнічної системи ближньої навігації. Ця модель визначає структуру та взаємодію програмного та апаратного забезпечення, які використовуються для точного вимірювання кутів при отриманні радіопеленгації. В статті представлено реалізацію для моделювання приймача ADF, який є частиною з аналізом з точки зору навчальних цілей. Модель охоплює: функції системи, основні етапи обробки та необхідні контрольні точки. Змодельовані системи поєднуються з персональним комп’ютером для керування різними режимами роботи і виконують необхідні обчислення для процесу навігації. Модель може бути розширена, щоб охопити нові модулі для інших навігаційних систем авіоніки. V. Martovytskyi O. Yankovskyi A. Kovalenko О. Sevostianova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 30 33 10.26906/SUNZ.2023.4.030 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3149 Метою даної роботи є побудова архітектури системи управління рухом судна на основі модифікації принципів побудови самої моделі системи управління судном з використанням нових підходів до формалізації процесів збору та обробки інформації. Поставлена мета досягається шляхом аналізу основних варіантів побудови моделей руху судна (МРС), розроблення методики її формування на основі збереженої інформації про рух судна, синтезу МРС з використанням апарату нечіткої логіки та оцінки якості їхньої роботи, побудови агентної моделі управління руху судна на основі розробленої МРС. Найсуттєвішим результатом є розробка структури агентної системи обробки вихідних даних від вимірювального комплексу та математичний опис даної системи агентами, об'єктами довкілля та подіями, які в ньому відбуваються. Крім того, елементи системи пов'язані між собою реакцією довкілля на дію або бездіяльність агентів, що розглядаються як закони функціонування системи. Значущість отриманих результатів складається у розробці методики і структури системи формування моделі руху судна, яка відрізняється використанням результатів вимірювань станів судна і умов його плавання протягом регулярних рейсів та формуванням на цієї основі бібліотеки. Особливістю одержаних результатів є накопичення в структурованій бібліотеці даних, виміряних після оцінювання їхньої новизни, та їх періодичне використання для уточнення моделей. Запропонована структури бібліотеки моделей і бази вихідних даних, які аналогічні за побудовою, і містять два розділи – станів судна та умов плавання, що безпосередньо впливає на методику вибору необхідної моделі з бібліотеки. Відміна від відомих робіт полягає у структуруванні умов плавання на основі положень теорії нечітких множин, що дозволило обирати моделі, які найбільше підходять до поточної ситуації без використання для їх формування додаткового маневрування. Для реалізації мультиагентних систем, що функціонують у реальному часі, запропоновано розробити модуль прийняття рішення агентом і реалізувати функції цілепокладання під час реалізації прийнятих рішень. Запропоновані підходи дозволяють підвищити якість формального опису розв'язуваних задач, формалізувати процеси збору й обробки інформації про стан судна та умови плавання і реалізувати архітектуру системи керування судном для різних умов. A. Zamanа I. Husak ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 34 39 10.26906/SUNZ.2023.4.034 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3150 Об’єкт дослідження. У статті представлено результати порівняльного аналізу методів визначення швидкості повітряного потоку з використанням різних фізичних принципів отримання первинної інформації. Метою даної статті є проведення порівняльного аналізу методів визначення швидкості повітряного потоку на основі перепаду тиску, а також механічних, термоелектричних, ультразвукових, лазерних і вихрових методів, та оцінка перспективності розглянутих методів застосування на різних літальних апаратах. Результати. Проведено порівняльний аналіз основних методів, що використовуються для вимірювання швидкості повітряного потоку, отримані результати дозволили оцінити переваги та недоліки розглянутих методів. Висновки. Результати порівняльного аналізу дозволяють зробити висновок, що пошук оптимального методу, який підвищить достовірність визначення швидкості повітряного потоку при мінімальних витратах на його реалізацію, залишається актуальним завданням, що потребує додаткових досліджень у цьому напрямку. Valery Barsov Eugene Ovdiyuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 40 48 10.26906/SUNZ.2023.4.040 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3151 В статті запропоновано модель системи керування нагрівача для забезпечення лінійної зміни температури. Для верифікації працездатності системи було приведено експеримент, що передбачав зміну бажаного значення керованої величини за лінійним законом. З метою апроксимації проведення експерименту виконавчий механізм системи було замінено світлодіодом, а вимірювальний елемент фоторезистором. Система реалізована із застосуванням апаратно-обчислювальної платформи Arduino. Дана система дозволяє комбінувати можливості PIDрегулятора та зміну бажаного значення регульованої величини в процесі роботи системи. У дослідженні наведені електрична схема, опис програмної реалізації системи керування та результати проведення експерименту. B. Boriak O. Driuchko D. Nenych O. Sukhorebryi ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 49 51 10.26906/SUNZ.2023.4.049 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3152 Предметом статті є визначення автоматизації аналізу речовин, використовуючи п’єзорезонансні сенсори. Мета – опис запропонованої автором автоматизованої системи на основі п’єзорезонансних сенсорів для визначення речовин в газових середовищах, що доцільно використовувати в хімічній, мікробіологічній, харчовій промисловості, а також на підприємствах агропромислового комплексу. Задача – підвищення достовірності ідентифікації компонента при одночасній простоті апаратурної реалізації самого пристрою. Висновки: Використання автоматизованої системи для визначення речовин із застосуванням п’є-зорезонансних сенсорів дозволяє значно підвищити оперативність і достовірність результатів визначення речовин, що отримуються із застосуванням п’єзорезонансних сенсорів, оскільки процес обробки даних безперервний та отримувані результати оперативно коректуються під час отримання нових даних. O. A. Kononova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 52 54 10.26906/SUNZ.2023.4.052 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3153 Інформація про вологопровідність може бути використана для математичного (кількісного) аналізу різних випадків перенесення ґрунтової вологи, що відбуваються в природних умовах. Сюди входить фільтрація води в ґрунті, потік води від рівня ґрунтових вод до поверхні, поглинання ґрунтової вологи та потік ґрунтової вологи до коренів рослин. Універсальною функцією, яка відображає вплив усіх факторів, що можуть впливати на енергетичний стан води в ґрунті, є водний потенціал. Як відомо, вода завжди рухається від більш високого потенціалу до більш низького. Діюча сила – це вільна енергія або градієнт водного потенціалу ґрунту, який відображає силу, що викликає ізотермічний потік води. В ізотермічних умовах компонентами водного потенціалу є капілярний тиск, осмотичні сили та сила тяжіння. В результаті, вологопровідність ненасичених ґрунтів не характеризується єдиним значенням(як у випадку транспорту насиченої води), а скоріше є функцією тиску всмоктування або вологості ґрунту. Комплексний характер залежності ґрунту і води в термінах «волога – потенційна енергія – провідна вологість» часто подається у вигляді емпіричних формул і графіків. Було запропоновано багато емпіричних формул для апроксимації функції вологопровідності, які відтворюють цю функцію через певні проміжки часу з певною точністю. В даний час актуальним є завдання розробки технологій, що забезпечують економічну та екологічну ефективність регулювання води в системах осушення та зволоження. У зв’язку з цим необхідно створити повну математичну модель ґрунту на основі рівняння вологопереносу, одним із основних параметрів якого є коефіцієнт вологопровідності. Метою статті є розробка нового методу визначення параметра водопровідності ненасиченої зони ґрунту на основі прямої багатошарової статичної штучної нейронної мережі, що сприяє підвищенню точності вимірювання. Коефіцієнт вологопровідності, який описує фізичні процеси в ґрунті, можна визначити за допомогою ряду емпіричних формул, які містять емпіричні коефіцієнти. Альтернативним методом є використання нейронної мережі, за допомогою якої на основі досліджуваного зразка визначається коефіцієнт вологопровідності або будь-який інший параметр ґрунту, залежно від експериментальних даних, встановлений на досить високе значення. точність. Нейронну мережу, навчену на навчальному наборі даних, можна успішно використовувати на незалежних тестових зразках для конкретного типу ґрунту, який не входить до навчального набору. L. Lievi M. Borozdin O. Zyma ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 55 58 10.26906/SUNZ.2023.4.055 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3154 Предметом вивчення в статті є аналіз варіантів прийняття рішення на бойові дії в сфері функціонування секції S-4 штабу військового підрозділу. Метою статті є розробка методики військового розіграшу за стандартами НАТО для аналізу варіантів прийняття рішення на бойові дій шляхом застосування математичного апарату теорії ігор. Завдання дослідження: Провести аналіз методів, рекомендованих стандартами НАТО для військового розіграшу, з точки зору об’єктивності оцінки їх життєздатності (реалістичності). Сформулювати задачу аналізу варіантів дій для прийняття рішення на планування та організацію бою у сфері функціонування секції S-4 військового підрозділу в термінах теорії ігор. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Отримані наступні результати: З’ясована адекватність математичного апарату теорії ігор для формального опису процесу прийняття рішення на бойові дії з урахуванням усій можливих ризиків. Висновки. Методика аналізу варіантів прийняття рішення на бойові дії за допомогою математичного апарату теорії ігор є такою, що позбавлена суб’єктивності. Розв’язання матричної гри, складеної на основі даних секції S-4 штабу військового підрозділу про результати бойової операції є адекватним запропонованій методики логістичного супроводження планування та організації бою у формах і методах інструментарію військового менеджменту за стандартами НАТО. Helen Makogon Oleksandr Serpukhov Tetiana Rybak Oleksandr Tereshchenko Oleksandr Lavrut Vladyslav Sukhoteplyi ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 59 62 10.26906/SUNZ.2023.4.059 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3155 Розглянуті особливості побудови локальних електричних мереж з джерелами розосередженої генерації. Проведено аналіз існуючих мобільних електростанцій. Обґрунтовано застосування мобільних електростанцій у якості джерел розосередженої генерації. Проаналізовані перспективи формування локальної електричної мережі microgrid з обраними типами мобільних електростанцій. Сформовано структуру microgrid мережі з мобільними електростанціями. Визначено умови оптимального керування потоками потужності у локальній електричній мережі. Natalia Savchenko Andrii Tretiak Oksana Dovgalyuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 63 66 10.26906/SUNZ.2023.4.063 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3156 Актуальною є задача розробки моделей адаптивного керування технологічним процесом у дрібносерійному багатономенклатурному виробництві. Задача оперативного керування виробництвом технологічного процесу в умовах невизначеності сформульована як задача траєкторного керування. Розроблено модель фазовотраєкторного управління технологічного процесу виробництва виробів нової техніки, що дозволяє коригувати режими TP залежно від поточного стану технологічного об'єкта. Використання моделі управління дозволяє розширити допуски на параметри вихідних матеріалів і оптимальним чином призначити технологічні режими виготовлення виробів. Розроблена модель фазово-траєкторного управління, адаптивна до зміни умов функціонування та характеристик процесу і працює при апріорній недостатності та/або нечіткості інформації. Dmytro Vlasenkov Rauf Allakhveranov Mykola Starodubcev ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 67 69 10.26906/SUNZ.2023.4.067 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3157 Об'єктом дослідження є процес ідентифікації стану комп'ютерної мережі. Предметом дослідження є методи ідентифікації стану комп’ютерних мереж. Метою статті є підвищення оперативності виявлення вторгнень у комп’ютерні мережі за рахунок зменшення кореляції ознак. Методи, що використовуються: методи штучного інтелекту, машинного навчання, методи зменшення кореляції ознак. Отримано такі результати: Досліджено ефективність використання підходів, які зменшують кореляцію даних: метод головних компонентів (PCA), незалежних компонентів (ICA), L1 та L2 регуляризацію, обґрунтовано метод для подальшого дослідження. За результатами досліджень запропоновано спеціальну процедуру зменшення кореляції вихідних даних. Для оцінки якості та оперативності запропонованої процедури, розроблено програмні моделі на основі: Gradient Boosting, Random Forest, повнозв’язної нейронної мережі (FCNN) та згорткової нейронної мережі (CNN). У якості вихідних даних використано набір UNSWNB 15, який містить інформацію про нормальне функціонування мережі та під час вторгнень. Виконано порівняльний аналіз якості та оперативності розроблених моделей. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробці методу виявлення вторгнень в комп’ютерні мережі, який відрізняється від відомих наявністю спеціальної процедури зменшення кореляції вихідних даних, що дозволило підвищити оперативність процесу ідентифікації. Svitlana Gavrylenko Vadym Poltoratskyi ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 70 74 10.26906/SUNZ.2023.4.070 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3158 Актуальність. Стандартний варіант алгоритму карт Кохонена (КК) може бути вдосконалений з включенням паралельного знаходження кількох нейронів-переможців та подальшою селекцією областей сенсорного поля, що не перетинаються. Зазначений підхід, закладений у методології модифікованих карт Кохонена (МКК), перспективний стосовно напрямів розвитку штучного інтелекту (ШІ) на основі штучних нейромережевих структур (ШНС). У порівнянні зі стандартним варіантом, МКК забезпечують часткове розпаралелювання процедур класифікації об'єктів у рамках кожної з ітерацій ідентифікації, як до процедури навчання ШНС, так і у робочому режимі. Показано, що подібна ж особливість, але в більш розвиненому вигляді, властива також людському інтелекту (ЛІ), і реалізується в нейронних структурах людського мозку (ЛМ), що є носієм ЛІ. Цікаво, що подібними структурами в ЛМ реалізується знижена енерговитратність і підвищена живучість системи при обмеженому фіксованому виході з ладу невеликої кількості елементів. Ці якості, мабуть, потенційно можуть бути в перспективі реалізовані при подальшому розвитку МКК. Мета роботи – демонстрація відповідності низки особливостей роботи МКК – елементам та особливостям організації інформаційних процесів у структурах ЛМ, який загалом доцільно розглядати як прототип при розробці систем ШІ. V. Diachenko O. Mikhal ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 75 79 10.26906/SUNZ.2023.4.075 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3159 Аналіз літературних джерел показує, що необхідність розпізнавання як великих, так і дрібних об’єктів є важливим напрямком розвитку сучасних систем технічного зору роботів та інших технічних засобів автоматизації, які повинні вміти за виміряними значеннями ознак розпізнати будь-який об'єкт, що потрапив у поле їхнього зору, віднести його до деякого класу, прийняти рішення та видати команду маніпуляторам робота. У статті розглядаються підходи до розпізнавання з наступною класифікацією дрібних об’єктів за такими ознаками, як коефіцієнт еліптичності та коефіцієнт складності форми. Виділивши ознаки та їх комбінації для ідентифікації подібних об'єктів, можна натренувати модель машинного навчання на розпізнавання необхідних типів закономірностей. Проведене порівняння методик вимірювання площ проекцій об’єктів, форма яких є близькою до прямокутної, об’єктів круглої форми, та об’єктів, які представляють собою довгу витягнуту фігуру складної форми. Зроблено оцінку точності вимірювання площі та периметрів складних фігур, визначені похибки вибраних значень радіусів малих об’єктів залежно від кроку квантування. Розглянута можливість розпізнавання об’єктів з використанням традиційних методів обробки зображень або сучасних мереж глибокого навчання: відкритої бібліотеки для роботи з алгоритмами комп’ютерного зору, машинним навчанням та обробкой зображень OpenCV, найновіших моделей розпізнавання SSD, R-FCN, Faster R-CNN, Mask R-CNN та YOLO, в архітектурі яких можна побачити багато покращень та досягнень у методологіях виявлення об'єктів. Показані переваги використання популярної моделі розпізнавання Faster R-CNN, що являє собою комбінацію між моделями RPN і Fast R-CNN, для швидкого розпізнавання дрібних об’єктів складної форми. Зроблено висновок, що автоматичні системи розпізнавання, які працюють за даною методикою, дозволяють досліджувати різноманітні об’єкти, відрізняються достатньо високою швидкодією, але у зв’язку зі складністю їх використання в реальному часі виправдане лише у тих випадках, коли ці об’єкти мають складну форму й не можуть бути розпізнані та класифіковані звичайними більш простими методами та засобами N. Yermilova Y. Zourab R. Iermilov ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 80 84 10.26906/SUNZ.2023.4.080 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3160 У статті проведено аналіз програмних реалізацій різних алгоритмів генерації псевдовипадкових чисел (ПВЧ) та псевдовипадкових бітових послідовностей (ПВБП), придатних для використання в складі вбудованих систем із обмеженими ресурсами: пристроїв Інтернету речей (IoT), бездротових сенсорних мереж (WSN), комплексів радіозв'язку малого радіусу дії та радіочастотної ідентифікації тощо. Виконано короткий огляд і аналіз існуючих платформ для розробки вбудованих систем, серед яких обрано рішення для проведення досліджень. Здійснено аналіз вимог до алгоритмів генерації ПВЧ, які підходять для реалізації у складі елементів систем із обмеженими ресурсами. Обрано найбільш характерні представники різних класів алгоритмів, реалізація яких буде найбільш доцільною. Проведено експериментальні дослідження, результати яких повинні допомогти розробникам у виборі найбільш підходящого алгоритму для генерації псевдовипадкових чисел у складі систем із обмеженими ресурсами. A. Zuev D. Karaman ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 85 90 10.26906/SUNZ.2023.4.085 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3161 У роботі досліджено інтелектуальні системи автомобільної безпеки на основі хмарних архітектур. Показано взаємозв’язок сучасних систем автомобільної безпеки з технологією Інтернету речей. Охарактеризовано сучасні інтелектуальні системи автомобільної безпеки. Розкрито принципи формування основних функціональних складових систем. Доведено, що безсерверні обчислення є значним зрушенням у способах створення та розгортання додатків розробниками. Наголошено, що абстрагуючи базову інфраструктуру, безсерверні обчислення дозволяють розробникам зосередитись на написанні коду та створенні функціональних можливостей. Незважаючи на деякі обмеження, переваги безсерверних обчислень, включаючи масштабованість, економічність та гнучкість, роблять їх привабливим варіантом для багатьох випадків використання у сфері автомобільної безпеки. Охарактеризовано категорії користувачів системи, це користувачі системи, постачальники послуг з оцінки відповідності, адміністратори системної платформи. Описано принципи формування мікросервісів, зазначається, що у системі автомобільної безпеки результати обмеженого контексту безпосередньо інформують підрозділ мікросервісів. Остаточна конфігурація мікросервісів складається з трьох основних доменів: домен користувача, домен реалізації та домен правила. Сформовано комплексну архітектуру платформи, яку представлено графічно з відокремленням двох основних складових фронтенду та бекенду, описано структуру багаторівневої логіки надання послуг та потік даних у системі. Зазначається, що враховуючи масштабність сучасних інтелектуальних систем автомобільної безпеки запропонована архітектура може бути інтегрована під різні системи такі як виявлення несправності в роботі автомобіля, аварійне керування авто, система підтримки швидкості, тощо. Детально описано процес інтеграції системи та принцип роботи із застосуванням датчиків різного направлення. Denys Polozhyi Oleksandr Oriekhov ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 91 95 10.26906/SUNZ.2023.4.091 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3162 У статті запропоновано один з перспективних напрямків розвитку малоресурсної криптографії, а саме СЕТ-шифрування. Основною перевагою СЕТ- шифрування вважається можливість створення технології побудови шифрів з заданими характеристиками. Проведений огляд літературних джерел по тематиці статті. Обґрунтовано необхідність створення в СЕТ-операціях елементарних функцій, які забезпечують лінійне і нелінійне перетворення вхідних Сі-квантів в вихідні, що приводить до складності моделей операцій. Застосування дискретноалгебраїчного опису моделей забезпечує можливість однакового представлення, як лінійних так і нелінійних СЕТоперацій. Запропонований дискретно-казуальний опис забезпечує спрощення моделей СЕТ-операцій без втрати інформативності, а також забезпечує можливість моделювання багатооперандних СЕТ-операцій, які поєднують в собі як лінійні так і нелінійні однооперандні СЕТ-операції. Дискретно алгебраїчний опис моделей виявився громіздким і не придатним для моделювання і дослідження багатооперандних СЕТ-операцій V. Rudnitsky V. Larin O. Melnyk D. Pidlasy ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 96 101 10.26906/SUNZ.2023.4.096 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3163 Предметом дослідження в статті є аналіз можливостей та процесу розгортання застосунку ESET Mobile Device Connector (MDC) з метою забезпечення безпеки та управління мобільними пристроями в корпоративних середовищах. В статті вирішуються наступні завдання: розгляд структури та складових функцій MDC системи, визначення основних проблем та недоліків під час активації продукту та конфігуруванні системи.. Отримано наступні результати: розглянута структура роботи системи MDC, порядок її розгортання, виявлено недоліки під час інсталяції та способи їх вирішення, заблоковано загрози системою MDM . Висновки: Дослідження підтвердило, що встановлені політики та система MDM ефективно заблоковують вразливості та загрози на мобільних пристроях в корпоративних мережах, але вимагають правильних налаштувань та досвіду для успішного розгортання D. Serdiukov О. Sievierinov Z. Sydorenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 102 105 10.26906/SUNZ.2023.4.102 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3164 У статті досліджено провідні принципи проектування та створення інноваційних парків в Україні. Проаналізовано організаційно-правові основи організації інноваційного парку, досліджено складові їх інфраструктури, складові системи надання послуг, а також джерела фінансування. Метою статті є аналіз перспектив розвитку інноваційних парків в умовах функціонування інформаційного простору. Визначено перспективні напрямки використання вітчизняного та зарубіжного досвіду інноваційних парків в умовах активного розвитку інформаційного простору. Проаналізовано досвід, історію виникнення, створення та перспективи розвитку та особливості впровадження інноваційних парків, визначено можливості реорганізації та розвитку сучасних інноваційних парків України та запропоновано шляхи їх удосконалення. Визначено головні умови створення сприятливого середовища, визначено основні підходи, що мають найбільшу фінансово-економічну ефективність в обраній сфері діяльності, з урахуванням актуальних та сучасних вимог щодо розвитку всіх галузей виробництва, зокрема, сфери інформаційних і телекомунікаційних технологій. Вивчено основні діючи проекти та інноваційні парки в Україні, що активно розвиваються та мають великий потенціал, незважаючи на ускладнені умови, в яких останній час перебуває країна. Доведено, що сучасні наукові інноваційні парки мають одне з провідних значень, зокрема, досліджено процеси та результат їх взаємодії з провідними компаніями ІТ галузі, що впливають на якість підготовки спеціалістів, які матимуть актуальні знання в галузі інформаційно-комунікаційних технологій. D. Tyshсhenko T. Franchuk R. Zakharov I. Karpunin ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 106 109 10.26906/SUNZ.2023.4.106 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3165 На сьогоднішній день у сфері надання послуг, після проведеного аналізу ринку попитів та пропозицій, проводяться дослідження з метою визначення можливості застосування платформи ꞌ'Swarm-botꞌ' - system для доставки замовлень кінцевим користувачам. У ролі ꞌ's-botsꞌ', що входять до складу однієї ꞌ'Swarm-botꞌ' - system, активно застосовуються drones. Доставка замовлень та кореспонденції з використанням платформи ꞌ'Swarm-botꞌ' - system передбачає наявність спеціалізованого контейнера, розміщеного на корпусі drone. Дослідження проводяться для того, щоб з'ясувати чи зможуть drones замінити поштове повідомлення до якого ми всі звикли. При впровадженні платформи ꞌ'Swarm-botꞌ' - system в реальну експлуатацію, людина бере участь у процесі доставки як оператор, а drones переміщаються заздалегідь запрограмованим маршрутом. На сьогоднішній день найбільш оптимальним для вирішення проблеми зменшення відстані доставки замовлення є рішення асиметричної TSP - задачі (travelling salesman problem). Ця стаття присвячена дослідженню можливості застосувати алгоритм, заснований на методі ꞌ'гілок та межꞌ', для вирішення асиметричної TSP - задачі при B2C доставках за допомогою платформи ꞌ'Swarm-botꞌ' -system у physical unorganized environment V. Tokariev I. Ilina I. Shevchenko I. Hrytsenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 110 113 10.26906/SUNZ.2023.4.110 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3166 З кожним роком зростає кількість атак на критичну інфраструктуру, яка відіграє ключову роль у життєдіяльності людини. Основною ціллю зловмисників при здійсненні такого типу кібератак є програмовані логічні контролери, які використовуються для побудови ІКС технологічних процесів. Як правило, до такого типу ІКС та програмованих логічних контролерів висуваються вимоги щодо забезпечення функційної безпечності, яка оцінюється шляхом проведення FIT на базі FMEDA. А для оцінювання рівня кібербезпеки програмованого логічного контролеру використовується PnT на базі IMECA. Таким чином, для оцінки рівня функційної безпечності та кібербезпеки необхідно прикладати подвійні зусилля. Але у той же час, слід враховувати значні часові та фінансові інвестиції для визначення ступеня відповідності навіть до однієї з них. Тому, задача обґрунтування можливості використання вже отриманих результатів, щодо відповідності вимогам функційної безпечності для оцінки рівня кібербезпеки програмованого логічного контролеру є актуальною і такою, що має практичне значення. У статті розглядаються питання оцінювання рівня кібербезпеки SPLC, побудованих на основі використання технології FPGA. SPLC відповідають вимогам функційної безпечності рівня SIL-3 і вони є ядром ІКС, на які покладається завдання по забезпеченню безпечного управління критичними технологічними процесами. Обґрунтовується можливість використання результатів FIT на базі FMEDA для апаратної частини SPLC у якості результатів виконання PnT на базі IMECA. Введена метріка для оцінки загальної кількості апаратних відмов, які одночасно можуть бути розглянуті у якості кібератак. За обраним показником була виконана оцінка результатів FMEDA для одного з модулів SPLC. Використання запропонованого підходу надає змоги економії мінімум 240 людино/годин Oleksandr Ivasiuk Vyacheslav Kharchenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 114 119 10.26906/SUNZ.2023.4.114 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3167 Предметом вивчення в статті є процеси побудови пояснень щодо процесів отримання рішення та отриманих результатів в інтелектуальній інформаційній системі. Метою розробка технології оцінки пояснень з урахуванням як чутливості цих пояснень до відмінностей у вхідних даних, так і можливостей використання пояснень користувачем згідно концепції використання рішення інтелектуальної системи.. Завдання: структуризація задач побудови пояснень у аспекті оцінки тлумачень; структуризація показників оцінки пояснень з урахуванням залежностей між цими показниками; розробка послідовності етапів інформаційної технології комплексного оцінювання пояснень в інтелектуальній системі.. Використовуваними підходами є: методи побудови пояснень, методи та підходи до оцінки пояснень в системах штучного інтелекту. Отримані наступні результати. Виконано структуризацію задач побудови пояснень з урахуванняv оцінки отриманих тлумачень. Виконано структуризацію показників оцінки пояснень з урахуванням обмежень доступу до процесу прийняття рішень в інтелектуальній системі. Показано, що в залежності від доступності даних про процес прийняття рішення в інтелектуальній системі доцільно використовувати показники точності або коректності. Показник чутливості дає можливість оцінити пояснення при категоризації знань щодо властивостей об'єктів або вхідних даних. Показник простоти визначає вплив кількості вхідних змінних на пояснення. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Запропоновано інформаційну технологію оцінки пояснень в інтелектуальній інформаційній системі. Технологія містить послідовність етапів із розрахунку показників чутливості, коректності та простоти пояснення, а також відбору підмножини пояснень за цими показниками з використанням взаємозалежностей між ними та можливості обмежень по показнику коректності. В практичному плані запропонована технологія створює умови для підбору пояснень за їх чутливістю та простотою для користувача з урахуванням особливостей вхідних даних та процесу використання рішення. Serhii Chalyi Volodymyr Leshchynskyi ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 120 124 10.26906/SUNZ.2023.4.120 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3168 У статті запропоновано до розгляду процес функціонування комп'ютерної системи (КС) у модулярній арифметиці (МА) на основі використання принципу відмовостійкості. Властивість відмовостійкості забезпечує можливість виконання заданих обчислювальних функцій після виникнення відмов, як за рахунок зниження в допустимих межах будь-яких показників якості функціонування, так і без погіршення показників якості функціонування КС. У статті розглядається режим відмовостійкості КС у МА, що реалізується методом заміни. Суть якого полягає в наступному, якщо резерв вичерпано (резервний обчислювальний тракт), тоді режим відмовостійкості КС у МА реалізується методом поступової деградації. КС у МА можна розглядати як мультимікропроцесорну обчислювальну систему з динамічним резервуванням та подальшою поступовою деградацією функціональних можливостей при виникненні відмов. Розроблено структуру функціонування відмовостійкої КС у МА. A. Yanko V. Krasnobayev R. Liubchenko P. Sabelnikova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 125 128 10.26906/SUNZ.2023.4.125 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3169 Збільшення нестаціонарності ресурсів та послуг хмарної інфраструктури призводить до суттєвого зниження її продуктивності. Тому метою статті є визначення причин нестаціонарності ресурсів та послуг хмарної інфраструктури; знаходження шляхів зменшення рівня нестаціонарності. В результаті дослідження отримані такі результати. Визначені джерела, що призводять до вказаної нестаціонарності. Проаналізовані існуючі підходи до зменшення нестаціонарності. Наведений приклад базового розподілу ресурсів з використанням стандартних методів лінійного програмування. Показані варіанти застосування даних методів для динамічного перерозподілу ресурсів. Висновок. Розподіл та динамічний перерозподіл ресурсів у хмарній інфраструктурі можна провести з використанням стандартних методів лінійного програмування. Але за рахунок суттєвої нестаціонарності хмарного середовища запропонований підхід знизить продуктивність хмарних ресурсів. При цьому при збільшенні кількості змінних та обмежень обчислювальна складність запропонованого алгоритму буде зростати експоненційно. Отже, необхідно шукати інші підходи для розподілу та перерозподілу хмарних ресурсів в умовах суттєвої нестаціонарності. Yulia Andrusenko Tetiana Fesenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 129 133 10.26906/SUNZ.2023.4.129 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3170 На сьогодні існує багато методів синтезу базової мережі комп’ютерної системи управління. Але в них не враховується рухомість об’єктів управління Тому метою статті є розробка методу синтезу базової мережі комп’ютерної системи управління, яка враховує рухомість об’єктів управління. Метод базується на використанні функціонала середніх втрат повідомлень у мережі при вхідному навантаженні і динамічному плані розподілу ресурсів. Незалежно від вибраного класу базової мережі, розроблений метод припускає: вибір відповідного функціонала оцінки ефективності управління; синтез керуючих алгоритмів обмеження доступу до мережі; синтез алгоритмів адаптивної маршрутизації, що забезпечують оптимальний розподіл потоків по КЗ мережі. Напрям подальших досліджень – врахування розміщення базових станцій комп’ютерної системи. Nina Kuchuk Anna Shyman ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 134 136 10.26906/SUNZ.2023.4.134 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3171 Об’єктом дослідження даної роботи є процес функціювання розумного протезу що управляється мікропроцесором. Мета даної роботи полягає у дослідженні сервісу для розумного протезу верхніх кінцівок. Основним завданням даного дослідження є аналіз аналогів існуючих протезів на ринку, вибір типу протезу для розробки і дослідження, підбір середовища розробки і моделювання, платформи та мікроконтролера, програмна реалізація алгоритму функціонування протезу та дослідження електронної і натурної моделі сервісу для розумного протезу із використанням міоелектричних датчиків. У результаті дослідження існуючих аналогів було виявлено певні проблеми та знайдено шляхи їх вирішення. Виконано підбір компонентів відповідно до поставленої задачі. Виконано розробку та тестування розробленого сервісу на основі віртуального та натурного моделювання. Визначено перспективи розробленого сервісу та виявлено великий потенціал запропонованої розробки для полегшення життя людей які за певних причин не мають функціонуючих верхніх кінцівок та фінансово обмежені при протезуванні. A. Podorozhniak S. Naimytenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 137 142 10.26906/SUNZ.2023.4.137 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3172 На основі аналізу досліджень щодо інтенсивності коронних розрядів показано, що електромагнітні випромінювання та акустичний шум, генеровані коронними розрядами, можуть мати прямий та опосередкований негативний вплив на працюючих. Зокрема, опосередкований влив полягає у впливі нестабільності функціонування технічних засобів на емоційно-психологічний стан людей. Визначено частотні спектри електромагнітних випромінювань коронних розрядів. Показано найбільш прийнятний метод визначення інтенсивності коронних розрядів у залежності від напруженості електричного поля біля поверхні землі. Показані найбільш прийнятні співвідношення між рівнями корисного радіосигналу та рівнями радіозавад. Надано співвідношення щодо згасання рівнів радіозавад з відстанню від джерела випромінювання. Надано частотну залежність інтенсивності радіозавад, що може бути використано при виконанні проєктних робіт. Представлено кількісні значення емісії найбільш поширених бездротових систем та технічних засобів, а також їх стійкості до радіозавад (ноутбуки, сервери, мобільні телефони тощо). Показано, що радіозавади можуть бути причиною не тільки несприятливого впливу на людей, а й спричиняти нестабільну роботу обладнання об’єктів критичної інфраструктури через непередбачувані сплески високочастотних випромінювань до 1,5–3,5 мВт/см2 . Визначено, що найбільш суттєвим акустичним впливом ліній електропередачі є звукова частота 100 Гц, та кратні їй. Крім того коронні розряди генерують широкосмуговий шум. Надано розрахунки рівнів шуму. Показано, що емпіричні співвідношення розрахунків рівнів шуму дещо неоднозначні, тому у практичній діяльності, особливо у процесі виконання проєктних робіт, доцільно порівнювати результати з натурними вимірюваннями на діючих об’єктах. Підвищення інтенсивності шуму зі збільшенням кількості дротів у фазі разом зі зниженням напруженості електричних полів біля поверхні дротів відкриває можливість оптимізації конструктивних рішень з точки зору мінімізації несприятливого впливу ліній електропередачі на людей і довкілля в цілому. B. Bolibrukh O. Kozlitin B. Osadchiy ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 143 146 10.26906/SUNZ.2023.4.143 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3173 Мета. Дослідження ризику досягнення критичних умов експлуатації систем теплопостачання при аварійних ситуаціях із урахуванням конструктивних особливостей будівель та забезпечення необхідних умов мікроклімату. Методика. Теоретичні та експериментальні дослідження на основі фундаментальних знань у галузі теплових процесів та методик вирішення завдань теплообміну, методів математичної статистики та прогнозу, моделювання зміну температурного режиму приміщень при відключеннях систем теплопостачання. Результати. Проведені дослідження та визначенні закономірності критичних умов мікроклімату одержані при натурних дослідженнях та теоретико-експериментальних дозволяють зробити висновок, що одержанні результати досліджень в повній мірі відповідають визначенню реальних умов мікроклімату в приміщеннях при аварійних відключеннях систем теплопостачання. При цьому різниця визначених значень прогнозу теоретичних досліджень і натурних не перевищує 5%, що допустимо в інженерних дослідженнях. Проведенні дослідно-промислові випробування дозволили при дефіцитах теплової енергії теплопостачальним організаціям підвищити надійність забезпечення встановленої мінімально допустимої температури внутрішнього повітря в приміщеннях, а також не допустити досягнення критичних температур та збільшити час живучості систем теплопостачання, за рахунок впровадження комплексної системи автоматизованого контролю та управління параметрами мікроклімату приміщень при аварійно-дефіцитних ситуаціях в системах теплопостачання. Наукова новизна. Встановлення закономірностей впливу конструктивних особливостей будівель на підтримання умов мікроклімату приміщень при аварійних ситуаціях в системах теплопостачання, що дозволяє керувати режимом теплопостачання для забезпечення необхідних умов мікроклімату в приміщеннях та недопущення виникнення критичних умов експлуатації систем теплопостачання. Практичне значення. Вдосконалення прогнозування граничних умов ліквідації наслідків аварійних ситуацій в системах теплопостачання дозволить оптимізувати діяльність ремонтно-рятувальних служб, що є особливо важливим у зв’язку із виходом з ладу застарілих систем теплопостачання та бойовими діями на території країни. А. Belikov Ye. Zheleznyakov ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 147 151 10.26906/SUNZ.2023.4.147 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3174 Важливою актуальною проблемою є аналіз та оцінка ефективності функціонування вузла електронної комунікаційної мережі з урахуванням повторної передачі загублених пакетів. Реальна можливість проведення такого аналізу – побудова адекватної математичної моделі вузла. Метою завдання є відшукання ймовірностей перебування описаної системи на множині станів, знаходження ймовірності відмови системи та ймовірності ініціювання пакету, що стримує трафік. Побудовано модель вузла електронної комунікаційної мережі, яка базується на математичному апарату систем масового обслуговування. Модель враховує зберігання копій переданих пакетів до моменту отримання підтвердження про вдалу доставку, інакше вони знову ставляться у чергу обслуговування. Отримано формули розрахунку ймовірностей станів такої системи. V. Voronets P. Pustovoitov ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 152 155 10.26906/SUNZ.2023.4.152 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3175 У статті розглядається принципи побудови телекомунікаційних мереж наступного покоління. Показано, що стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій зумовлює розширення спектру послуг, що надаються. На основі проведеного дослідження існуючих методів врахування думки користувачів щодо якості послуг показано необхідність розробки методів, які дозволяють визначити рівень якості телекомунікаційних послуг з точки зору користувачів. На основі аналізу існуючих методів оцінки та управління якістю послуг у мережах нового покоління виявлено необхідність удосконалення існуючих та розробки нових методів і підходів до управління якістю телекомунікаційних послуг, які повинні враховувати як технічні характеристики мережі так і думку користувачів щодо якості послуг. А. Kapiton R. Talybov O. Dziuban B. Kanivets ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 156 159 10.26906/SUNZ.2023.4.156 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3176 Сучасний освітній процес може бути кардинально змінений із застосуванням технологій імерсивного навчання – віртуальної, доповненої та змішаної реальності. При підготовці спеціалістів з телекомунікацій та радіотехніки можливість накладати мультимедійні об’єкти на реальний світ для перегляду через пристрої з інтернетпідтримкою, такі як телефони та планшети, персональні комп’ютери означає, що інформація може бути доступна студентам у цілодобово і в потрібному місці. Це потенційно може зменшити перевантаження студентів при вивченні навчальних дисциплін, надаючи їм найбільш сприятливі умови і темп засвоєння матеріалу. У даному документі розглядаються переваги імерсивного навчання та специфіка використання імерсивних технологій в освітньому процесі. На завершення наводиться погляд на майбутні дослідження у галузі створення навчальних ресурсів з використанням технологій імерсивного навчання. L. Nikitina N. Dzheniuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 160 166 10.26906/SUNZ.2023.4.160 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3177 В роботі оцінено ефективність кутового рознесення сигналів на тропосферних та іоносферних лініях через визначення оптимального кута рознесення та енергетичного виграшу від кутового рознесення. Записано залежність потужності на вході приймача від азимутального кута при азимутальному кутовому рознесені. Отримано коефіцієнт кореляції огинаючої сигналу при кутовому рознесенні по азимуту. Знайдено енергетичний виграш при кутовому рознесенні при орієнтації діаграми спрямованості вздовж напрямку радіохвиль на трасі. Надано наближену формулу для ймовірності помилки при четвірному прийомі. Представлено формулу енергетичного виграшу при переході від подвійного просторово-рознесеного прийому до четвірного прийому з кутовим рознесенням. Знайдено максимальний енергетичний виграш при оптимальному куті в порівнянні з подвійним просторово-рознесеним прийомом. Оцінено оптимальні кути рознесення при різних діаграмах спрямованості антен V. Pochernyaev M. Mahomedova N. Syvkova O. Shefer ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 167 170 10.26906/SUNZ.2023.4.167 https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3178 У статті розглянуто наявні підходи до мережевого аналізу, з урахуванням топологічних властивостей мереж. Проведено послідовний аналіз від мережевої ланки до властивостей сукупності мережевих ланок. Проаналізовано мережеву ланку як сукупність оптичних каналів, проведено аналітичний опис якості передачі в такому каналі. Запропоновано модель для розрахунку перехресних завад у трактах інфокомунікаційних оптичних мереж. Як видно з отриманих результатів, для оптичного волокна заданої довжини існує така кількість кроків вибору вхідного еліпса поляризації, для якої ефективність методу є максимальною. Також при збільшенні кількості кроків ми спостерігаємо падіння ефективності використання такого методу компенсації. Отже, для ОВ заданої довжини за постійної динаміки існує така кількість еліпсів поляризації вхідного сигналу, для якої поляризаційно-модова дисперсія буде мінімальною. Для конкретного волокна цей параметр (кількість вхідних сигналів) потрібно добирати, бо для різних волокон це значення є різним (перебуває в межах 15-30 точок). Nikolai Starodubtsev Sofia Khrustaleva Victoria Nevlyudova Rauf Allakhveranov ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2023-12-12 2023-12-12 4 74 171 175 10.26906/SUNZ.2023.4.171