ВИРОБНИЧИЙ РИЗИК ВІД ПОСТІЙНОГО ШУМОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ ДЛЯ РОБІТНИКІВ ВІДКРИТОГО ПОВІТРЯ

  • A. Kovalova
Ключові слова: ризик, оцінка ризику, автошляхопровід, будівельні роботи, діючі стандарти, рівень шумового забруднення, на основі отриманих даних в м Києві

Анотація

Представлене дослідження стосується визначення безпеки працюючих на відкритому повітрі при ремонті та реконструкції автомобільних шляхопроводів та будівельних робіт поблизу автомагістралей в умовах постійного шумового навантаження. На підставі аналізу вітчизняних та нормативних досліджень було визначено методологію досліджень виробничого ризику в залежності від вікової категорії працюючих та їх професійного стажу. Предметом дослідження є вплив постійного шумового забруднення на безпеку працюючих відкритого повітря для умов м. Києва. Мета роботи - визначення комплексного виробничого ризику від постійного шумового забруднення для безпеки працівників відкритого повітря. При визначенні сукупного значення виробничого ризику, розглядалися окремо значення ризику захворювання серцево-судинної системи, ризику захворювання нервової системи та ризик захворювання органів слуху. Завдання роботи - на підставі натурних вимірів по обраних автомобільних шляхопроводах та великих перехрестях в залежності від кількості полос руху в м. Києві, здійснено аналіз рівнів постійного шумового навантаження на території виробничих майданчиків працюючих. Встановлено межі шумового навантаження, що у більшості середньозважених та у максимальних значеннях вимірів перевищують нормативний рівень відкритого виробничого майданчика (80дБА). Методи досліджень: натурні виміри здійснювалися прибором «Асистент», методи розрахунку здійснювалися на основі методик діючих міжнародних стандартів та нормативних документів. Наукова новизна полягає в оцінці величин виробничого ризику для умов м. Києва для працюючих на відкритому повітрі від постійного шумового навантаження на протязі 8-годинного робочого дня в залежності від вікових показників та професійного стажу. Отримані результати щодо оцінки ризику сукупного рівня захворювань в залежності від рівнів шуму на автомобільних шляхопроводах м. Києва, свідчать про середній (помірний рівень) для різних вікових груп працюючих. Що стосується значення сукупного агрегованого ризику у випадку максимальних рівнів шумового забруднення, то розрахунки показали, що у випадку працюючих за віком більше 50 років ризик кваліфікується, як високий. Висновки досліджень свідчать, що отримані результати середньозважених і максимальних рівнів шумового забруднення для безпеки працюючих на відкритому повітрі потребують заходів по зниженню шумового навантаження, які слід розробляти з врахуванням середньострокової та короткострокової перспективи (1-3 роки), а також щорічний перегляд значень виробничого ризику.

Завантаження

Дані про завантаження поки що недоступні.

Посилання

1. Решетченко А.І., Борсук А.І., Вергелес Ю.І. Аналіз існуючих нормативів країн ЄС порівняно із вимогами українського законодавства в сфері шумового навантаження в урбоексистемі. Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. Науково-технічний журнал No 2 (20) 2019, С. 16-23.
2. Директива 2002/49/ЄС Європейського Парламенту. Оцінка та управління процесами, пов'язаними з шумом ОВL 189, [чинний від 25 червня 2002 року] 18.07.2002. С. 12.
3. Фридман К.Б., Лим Т.Е., Шусталов С.Н. Концептуальная модель оценки и управления риском здоровью населения от транспортных загрязнений. Гигиена и санитария. 2011. No 3 С. 20-25.
4. Haralabidis A.S., Dimakopoulou K., Vigna-Taglianti F., Giampaolo M., Borgini A., Dudley M.-L., Pershagen G., Bluhm G., Houthuijs D., Babisch W., Velonakis M., Katsouyanni K., Jarap L. Acute effects of night-time noise exposure on blood pressure in populations living near airports. European Heart Journal, 2008. рр. 658-664.
5. Prasher D., Environmental Noise and Health: The Latest Evidence. 2002. pp. 151-155.
6. Haines M.M., Brentnall S., Stansfeld S.A, Klineberg E. Qualitative responses of children to environmental noise. Noise & Health, vol. 5, No 19, 2003. pp. 19-30.
7. Онищенко Г.Г., Аксенова О.И., Гуськов А.С., Черненко С.М. Оценка риска для здоровья населения от воздействия транспортного шума : Методические рекомендации. Федеральный центр гигиены и эпидемиологии Роспотребнадзора, Москва, 2012. C. 40.
8. ISO 1999:2013(E). International Standart. Acoustics — Estimation of noise-induced hearing loss. DOI: https://www.iso.org/ru/standard/45103.html
9. ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму. [На зміну СНиП ІІ-12-77; чинний від 01.06.2014] Київ: Мінрегіон України. 2014. C. 85.
10. ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму сельбищних територій. Київ: Мінрегіон України, 2014. 46 с.
11. Neitzel R., Fligor B., Determination of risk of noise-induced hearing loss due to recreational sound: Review Who, 2017.-Р.25
12. Makarova I., Khabibullin R., Mavrin V., Belyaev E. Simulation modeling in improving pedestrians’ safety at non-signalized crosswalks. Transport problems. 2016. Vol. 11, Issue 4, P. 139-150.
13. ГН 3.3.5-8-6.6.1 Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. [чинний від 27.12.2001] Київ. м МОЗ України. 2001. С. 28-34.
Опубліковано
2021-12-01
Як цитувати
Kovalova A. Виробничий ризик від постійного шумового навантаження для робітників відкритого повітря / A. Kovalova // Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць. – Полтава: ПНТУ, 2021. – Т. 4 (66). – С. 90-93. – doi:https://doi.org/10.26906/SUNZ.2021.4.090.