ВИРОБНИЧИЙ РИЗИК ВІД ПОСТІЙНОГО ШУМОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ ДЛЯ РОБІТНИКІВ ВІДКРИТОГО ПОВІТРЯ
Ключові слова:
ризик, оцінка ризику, автошляхопровід, будівельні роботи, діючі стандарти, рівень шумового забруднення, на основі отриманих даних в м Києві
Анотація
Представлене дослідження стосується визначення безпеки працюючих на відкритому повітрі при ремонті та реконструкції автомобільних шляхопроводів та будівельних робіт поблизу автомагістралей в умовах постійного шумового навантаження. На підставі аналізу вітчизняних та нормативних досліджень було визначено методологію досліджень виробничого ризику в залежності від вікової категорії працюючих та їх професійного стажу. Предметом дослідження є вплив постійного шумового забруднення на безпеку працюючих відкритого повітря для умов м. Києва. Мета роботи - визначення комплексного виробничого ризику від постійного шумового забруднення для безпеки працівників відкритого повітря. При визначенні сукупного значення виробничого ризику, розглядалися окремо значення ризику захворювання серцево-судинної системи, ризику захворювання нервової системи та ризик захворювання органів слуху. Завдання роботи - на підставі натурних вимірів по обраних автомобільних шляхопроводах та великих перехрестях в залежності від кількості полос руху в м. Києві, здійснено аналіз рівнів постійного шумового навантаження на території виробничих майданчиків працюючих. Встановлено межі шумового навантаження, що у більшості середньозважених та у максимальних значеннях вимірів перевищують нормативний рівень відкритого виробничого майданчика (80дБА). Методи досліджень: натурні виміри здійснювалися прибором «Асистент», методи розрахунку здійснювалися на основі методик діючих міжнародних стандартів та нормативних документів. Наукова новизна полягає в оцінці величин виробничого ризику для умов м. Києва для працюючих на відкритому повітрі від постійного шумового навантаження на протязі 8-годинного робочого дня в залежності від вікових показників та професійного стажу. Отримані результати щодо оцінки ризику сукупного рівня захворювань в залежності від рівнів шуму на автомобільних шляхопроводах м. Києва, свідчать про середній (помірний рівень) для різних вікових груп працюючих. Що стосується значення сукупного агрегованого ризику у випадку максимальних рівнів шумового забруднення, то розрахунки показали, що у випадку працюючих за віком більше 50 років ризик кваліфікується, як високий. Висновки досліджень свідчать, що отримані результати середньозважених і максимальних рівнів шумового забруднення для безпеки працюючих на відкритому повітрі потребують заходів по зниженню шумового навантаження, які слід розробляти з врахуванням середньострокової та короткострокової перспективи (1-3 роки), а також щорічний перегляд значень виробничого ризику.Завантаження
Дані про завантаження поки що недоступні.
Посилання
1. Решетченко А.І., Борсук А.І., Вергелес Ю.І. Аналіз існуючих нормативів країн ЄС порівняно із вимогами українського законодавства в сфері шумового навантаження в урбоексистемі. Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. Науково-технічний журнал No 2 (20) 2019, С. 16-23.
2. Директива 2002/49/ЄС Європейського Парламенту. Оцінка та управління процесами, пов'язаними з шумом ОВL 189, [чинний від 25 червня 2002 року] 18.07.2002. С. 12.
3. Фридман К.Б., Лим Т.Е., Шусталов С.Н. Концептуальная модель оценки и управления риском здоровью населения от транспортных загрязнений. Гигиена и санитария. 2011. No 3 С. 20-25.
4. Haralabidis A.S., Dimakopoulou K., Vigna-Taglianti F., Giampaolo M., Borgini A., Dudley M.-L., Pershagen G., Bluhm G., Houthuijs D., Babisch W., Velonakis M., Katsouyanni K., Jarap L. Acute effects of night-time noise exposure on blood pressure in populations living near airports. European Heart Journal, 2008. рр. 658-664.
5. Prasher D., Environmental Noise and Health: The Latest Evidence. 2002. pp. 151-155.
6. Haines M.M., Brentnall S., Stansfeld S.A, Klineberg E. Qualitative responses of children to environmental noise. Noise & Health, vol. 5, No 19, 2003. pp. 19-30.
7. Онищенко Г.Г., Аксенова О.И., Гуськов А.С., Черненко С.М. Оценка риска для здоровья населения от воздействия транспортного шума : Методические рекомендации. Федеральный центр гигиены и эпидемиологии Роспотребнадзора, Москва, 2012. C. 40.
8. ISO 1999:2013(E). International Standart. Acoustics — Estimation of noise-induced hearing loss. DOI: https://www.iso.org/ru/standard/45103.html
9. ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму. [На зміну СНиП ІІ-12-77; чинний від 01.06.2014] Київ: Мінрегіон України. 2014. C. 85.
10. ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму сельбищних територій. Київ: Мінрегіон України, 2014. 46 с.
11. Neitzel R., Fligor B., Determination of risk of noise-induced hearing loss due to recreational sound: Review Who, 2017.-Р.25
12. Makarova I., Khabibullin R., Mavrin V., Belyaev E. Simulation modeling in improving pedestrians’ safety at non-signalized crosswalks. Transport problems. 2016. Vol. 11, Issue 4, P. 139-150.
13. ГН 3.3.5-8-6.6.1 Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. [чинний від 27.12.2001] Київ. м МОЗ України. 2001. С. 28-34.
2. Директива 2002/49/ЄС Європейського Парламенту. Оцінка та управління процесами, пов'язаними з шумом ОВL 189, [чинний від 25 червня 2002 року] 18.07.2002. С. 12.
3. Фридман К.Б., Лим Т.Е., Шусталов С.Н. Концептуальная модель оценки и управления риском здоровью населения от транспортных загрязнений. Гигиена и санитария. 2011. No 3 С. 20-25.
4. Haralabidis A.S., Dimakopoulou K., Vigna-Taglianti F., Giampaolo M., Borgini A., Dudley M.-L., Pershagen G., Bluhm G., Houthuijs D., Babisch W., Velonakis M., Katsouyanni K., Jarap L. Acute effects of night-time noise exposure on blood pressure in populations living near airports. European Heart Journal, 2008. рр. 658-664.
5. Prasher D., Environmental Noise and Health: The Latest Evidence. 2002. pp. 151-155.
6. Haines M.M., Brentnall S., Stansfeld S.A, Klineberg E. Qualitative responses of children to environmental noise. Noise & Health, vol. 5, No 19, 2003. pp. 19-30.
7. Онищенко Г.Г., Аксенова О.И., Гуськов А.С., Черненко С.М. Оценка риска для здоровья населения от воздействия транспортного шума : Методические рекомендации. Федеральный центр гигиены и эпидемиологии Роспотребнадзора, Москва, 2012. C. 40.
8. ISO 1999:2013(E). International Standart. Acoustics — Estimation of noise-induced hearing loss. DOI: https://www.iso.org/ru/standard/45103.html
9. ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму. [На зміну СНиП ІІ-12-77; чинний від 01.06.2014] Київ: Мінрегіон України. 2014. C. 85.
10. ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму сельбищних територій. Київ: Мінрегіон України, 2014. 46 с.
11. Neitzel R., Fligor B., Determination of risk of noise-induced hearing loss due to recreational sound: Review Who, 2017.-Р.25
12. Makarova I., Khabibullin R., Mavrin V., Belyaev E. Simulation modeling in improving pedestrians’ safety at non-signalized crosswalks. Transport problems. 2016. Vol. 11, Issue 4, P. 139-150.
13. ГН 3.3.5-8-6.6.1 Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. [чинний від 27.12.2001] Київ. м МОЗ України. 2001. С. 28-34.
Опубліковано
2021-12-01
Як цитувати
Kovalova A. Виробничий ризик від постійного шумового навантаження для робітників відкритого повітря / A. Kovalova // Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць. – Полтава: ПНТУ, 2021. – Т. 4 (66). – С. 90-93. – doi:https://doi.org/10.26906/SUNZ.2021.4.090.
Розділ
Цивільна безпека
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.