Оподаткування податком на прибуток підприємств в Україні в умовах посилення міжнародного обміну інформацією

Анотація

У статті досліджено сучасний стан податку на прибуток підприємств в Україні, зокрема - категорії платників податку та ставки податку, що застосовуються до кожної категорії, проаналізовано динаміку частки надходжень від податку на прибуток у ВВП та загальних податкових надходженнях. Розглянуто актуальні питання оподаткування податком на прибуток у контексті посилення міжнародного обміну інформацією та боротьби з ухиленням від сплати податків. У контексті поступового впровадження світових практик посилюється податковий контроль за сплатою податку на прибуток та вносяться зміни до податкового законодавства. Однією з останніх змін та ризиків для платників податків є обов'язок підготовки трирівневої документації з трансфертного ціноутворення, яка включає локальну документацію, майстер-файл та звіт у розрізі країн, що дозволяє податковим органам отримувати інформацію про підприємства, які входять до складу міжнародних груп компаній, та їх оподатковуваний дохід. Правила для контрольованих іноземних компаній в Україні передбачають низку нових законодавчих вимог, спрямованих на посилення контролю за сплатою податку на прибуток підприємств. Зокрема, такі правила передбачають подання звітності, а також повідомлення податкових органів про зміну часток у контрольованій іноземній компанії. Директива Ради (ЄС) 2018/822 була розроблена з метою інформування податкових органів про транскордонні угоди, які потенційно передбачають механізми агресивного податкового планування, та досягнення автоматичного обміну інформацією між податковими органами країн-членів ЄС. Обов'язковому розкриттю підлягають транскордонні операції між кількома країнами ЄС або між країнами ЄС та країнами, що не є членами ЄС (включаючи Україну), які відповідають низці критеріїв. У статті розкрито основний зміст концепції ділової мети, яка використовується для доведення реальності та економічної доцільності узгодження платниками податків операцій як з резидентами, так і з нерезидентами. Концепція ділової мети активно застосовується у трансфертному ціноутворенні. В результаті перевірки наявності ділової мети та доведення її відсутності податкові органи можуть зменшити витрати платника податку на прибуток підприємств і, відповідно, збільшити базу оподаткування.