Концептуальні засади та еволюція державного регулювання підприємств харчової галузі в Україні

Abstract

У статті досліджено концептуальні засади та еволюцію державного регулювання підприємств харчової галузі в Україні. В межах проведеного дослідження розглянуто еволюцію державного регулювання в Україні. Спираючись на основні положення Конституції Україні, проведеного аналізу наукових джерел та публікацій, сформовано визначення поняття «державне регулювання». Систематизовано та представлено інформацію щодо еволюції державного регулювання харчової галузі в Україні. За результатами проведеного дослідження визначено основні елементи еволюції та концептуальні засади державного регулювання підприємств харчової галузі в Україні. Визначено, що основні елементи еволюції державного регулювання харчової галузі в Україні охоплюють різноманітні аспекти управління, які сприяють безпеці, ефективності та стійкості галузі. Це включає нормативно-правову базу, державне фінансування, моніторинг якості, технологічний розвиток, міжнародну інтеграцію, захист споживачів, екологічну політику та соціальну відповідальність. Комплексний підхід забезпечує гармонізацію національних стандартів з міжнародними, підтримку виробників через податкові пільги та субсидії, стимулювання інновацій і модернізації, а також регулювання імпорту та експорту. Такий багатогранний підхід сприяє сталому розвитку галузі, задоволенню суспільних потреб і інтеграції в глобальний ринок. Виокремлено ключові недоліки державного регулювання підприємств харчової галузі в Україні: бюрократичні перепони, недостатнє фінансування, високі стандарти, та відсутність єдиної координаційної структури. Для подолання цих недоліків запропоновано наступні шляхи поліпшення: спрощення бюрократичних процедур, збільшення фінансування інноваційних проектів, адаптація законодавства до потреб малих виробників і підвищення міжнародної інтеграції. Впровадження таких заходів забезпечить більш ефективне регулювання, підтримуючи як великі, так і малі підприємства. За результатами проведеного дослідження визначено перспективи розвитку державного регулювання: цифровізацію, екологічну стійкість, безпеку та якість продукції, інновації та міжнародну кооперацію. Сформовано висновки та визначено, що кроки сприятимуть стійкому розвитку галузі, забезпечуючи захист інтересів споживачів та сприяючи інтеграції України у світовий харчовий ринок.