Державне регулювання земельних відносин: обіг земель сільськогосподарського призначення.

Анотація

УДК: 332.2.021.,332.02.

Шарий Григорій Іванович, кандидат економічних наук, доцент. Дубіщев Віктор Петрович, доктор економічних наук, професор. Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка. Державне регулювання земельних відносин: обіг земель сільськогосподарського призначення. Розкрито необхідність інституційного розвитку та основні напрями вдосконалення державного регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення в Укараїні в сучасних умовах.

Громадяни і політики України розуміють, що 25 років земельних і аграрних реформ в Україні принесли українському селу і суспільству гірший соціально-економічний результат, ніж політика влади 80-х років минулого століття.

Щорічно ситуація в селах України лише погіршується. В половині сіл країни робочі місця відсутні, крім самозайнятості в особистих селянських господарствах. Кожне п’яте село України не має фермерського господарства. Половина сільгоспземель обробляється агрохолдингами.

Праця окремих учених та наукових шкіл вищих навчальних закладів не дає системних глибоко наукових розробок у земельній та аграрній сфері, що також формує інституційну й інституціональну пастку, щодо подальшого розвитку земельних і аграрних відносин в Україні. Аграрна економічна і землевпорядна науки суттєво відстають від потреб реальної економіки.

Земельний оборот, обіг земельних ділянок та ринок земель в Україні здійснюється постійно, особливо вказані процеси активізувалися за останні 20 років і відсутність повноцінної ефективної державної регуляторної політики в цій сфері лише заводить земельні відносини в тінь.

Проведений аналіз свідчить, що земельна реформа в Україні приводить до зміни форм власності на землю, сприяє розв'язанню проблем забезпечення громадян земельними ділянками, введенню платності землекористування, створенню передумов для розвитку ринку землі. При цьому змінюються земельні відносини, формується нормативно-правова база земельної реформи та ринку землі.

Історичний досвід розвитку ринкових земельних відносин в Україні показав, що навіть усупереч стійким споконвічним традиціям прийняття не виважених норм і законів мали негативні соціальні наслідки. Ураховуючи наявні ризики, країни Європи сформували розвинені інституційні умови власності на землю. Загальноприйнятні інституційні норми державного регулювання регламентують не тільки купівлю-продаж земель, орендні відносини, але й забезпечують охорону земель та їхнє раціональне використання.

Ключові слова: обіг земель, державне регулювання, інститут, оцінка.