Світовий досвід земельних відносин

Анотація

Подано аналіз і узагальнення світового досвіду розвитку земельних відносин, зокрема щодо оцінювання землі сільськогосподарського призначення. Аналіз такого досвіду та його використання в Україні передбачає формування умов ефективних земельних відносин. Ураховано той факт, що найбільшу цінність для нас має досвід розвитку земельних відносин саме в тих країнах, де ринок земель працює давно й успішно розвивається (США, Велика Британія, Німеччина, Франція тощо). Але не менший інтерес викликають питання становлення ринку земель і їхнього оцінювання в країнах колишнього соціалістичного табору (насамперед у Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині). Наприклад, в Угорщині покупцями земельної ділянки можуть бути лише громадянин країни та держава в особі Національного земельного фонду. Головним же завданням збереження й відновлення природних ресурсів у США для всіх учасників цього процесу є забезпечення значно кращого рівня використання ґрунтів, води, повітря і
біорізноманіття. Реалізація цього завдання базується на використанні двох основних підходів: ринкового та партнерського. Застосування ринкового підходу полягає в імплементації ринкових принципів і механізмів здійснення охорони, що передбачає чітко визначену систему прав власності та використання ринково-орієнтованих інструментів, включаючи надання державою компенсацій, пільг, виплат і кредитів власникам земель для мінімізації негативних екстерналій у навколишньому природному середовищі. Принцип партнерства визначає широке залучення основних учасників цього процесу до охорони земель, а саме - фермерів, власників земель та землекористувачів; урядових агенцій у сфері охорони природного середовища; спеціальних локальних утворень, так званих районів охорони ґрунтів і природних ресурсів, їхніх асоціацій, а також коледжів, університетів, громадських організацій, земельних трастів тощо. У США 40% земельного фонду належить уряду, у цій частині орні землі відсутні. Основна частина земельного фонду уряду США складають військові полігони, парки та вільні землі. У США іноземцям дозволено мати землю в приватній власності. Із всього земельного фонду США 1% сільськогосподарських земель належить іноземцям. Проведений аналіз свідчить, що земельна реформа в Україні приводить до зміни форм власності на землю, сприяє розв'язанню проблем забезпечення громадян земельними ділянками, введенню платності землекористування, створенню передумов для розвитку ринку землі. При цьому змінюються земельні відносини, формується нормативно-правова база земельної реформи та ринку землі. Історичний досвід розвитку ринкових земельних відносин в Україні показав, що навіть усупереч стійким споконвічним традиціям прийняття не виважених норм і законів мали негативні соціальні наслідки. Ураховуючи наявні ризики, країни Європи сформували розвинені інституційні умови власності на землю. Загальноприйнятні інституційні норми державного регулювання регламентують не тільки купівлю-продаж земель, орендні відносини, але й забезпечують охорону земель та їхнє раціональне використання. Світовий досвід підтверджує, що земельні відносини і ресурси як об’єкт управління є значно складнішою системою, ніж управління комерційними структурами. А поєднати, враховуючи пріоритетність державних інтересів, соціальну та економічну доцільність у галузі земельних відносин повністю неможливо, але це необхідна умова державного управління земельними ресурсами.