Аналіз впливу технологічний факторів на структурне безробіття в розвинутих країнах
DOI:
https://doi.org/10.26906/EiR.2024.2(93).3387Ключові слова:
структурне безробіття, технології, ринок праці, фрикційне безробіття, НДДКР, соціальна політикаАнотація
У статті досліджено вплив технологічних факторів на ринок праці, а саме на безробіття. Окреслено основні форми безробіття та їх причини. Виділено структурне безробіття як таке, яке піддається найбільшому впливу сучасних технологій. Проаналізовано способи емпіричного виокремлення структурного безробіття серед інших його видів та обрано показник рівня безробіття, що не прискорюється інфляцією як такий, що найкраще підходить для аналізу. Також вибрано показники, які найкраще відображають технологічні фактори та слугують індикаторами рівня технологічного розвитку. Аналіз зосереджено на економічно та технологічно розвинутих країнах, в яких можливе формування нових трендів на ринку праці. Сформовано економетричну модель, яка відображає вплив технологій на структурне безробіття в деяких розвинутих країнах протягом останніх 11 років. Виявлено, що цей вплив є оберненим а також що серед обраних індикаторів найбільший вплив на структурне безробіття в обраній групі країн за аналізований період чинять інвестиції в НДДКР (% від ВВП). Також було з’ясовано, що не всі обрані показники технологічного розвитку чинять вплив на безробіття в обраній групі розвинутих країн. Причиною цього названо фрикційне безробіття, яке не може бути повністю відокремлене від структурного, а також соціальну політику розвинутих країн. Також доречним визнано аналіз впливу технологій на безробіття в інших розвинутих країнах, а також в країнах, що розвиваються, оскільки в цих країнах менша кількість фрикційних безробітних, які добровільно не влаштовуються на роботу. Після проведеного аналізу було розраховано частку безробітних, які не працюють понад рік та з допомогою цього показника було сформовано кореляційну матрицю, яка, проте, не виявила зв’язку між часткою безробітних, які не працюють понад рік, та індикаторами рівня технологічного розвитку. Отже, виокремлення структурного безробіття через його тривалість не є доцільним, оскільки, хоча таким способом вдається виключити фрикційних безробітних, які були такими короткий час, водночас велика частка фрикційних безробітних, які довший час не працюють, залишається в значенні цього показника, а розвинуті країни через свою соціальну політику характеризуються досить значною кількість саме таких безробітних. Насамкінець зроблено висновки щодо впливу технологічних факторів на структурне безробіття. Цей вплив є оберненим, що доводить гіпотезу про те, що на даний час, як і впродовж історії, технології створюють більшу кількість робочих місць, ніж усувають. Проте технології визнано не визначальним фактором, який впливає на рівень безробіття.
Посилання
Romer P. M. (1990) Endogenous Technological Change. Journal of Political Economy, no. 5, pp. S71–S102.
Ghobakhloo M. (2020) Industry 4.0, digitization, and opportunities for sustainability. Journal of Cleaner Production, no. 252. Available at: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0959652619347390 (accessed January 29, 2024).
Opanasiuk V. V. (2021) Neoluddites of the digital dictatorship era. Bulletin of Khmelnytsky National University. Economic Sciences, no. 1, pp. 176–179.
Autor D. (2022) The Labor Market Impacts of Technological Change: From Unbridled Enthusiasm to Qualified Optimism to Vast Uncertainty. SSRN Electronic Journal, no. 1. Available at: https://www.researchgate.net/publication/360965560_The_Labor_Market_Impacts_of_Technological_Change_From_Unbridled_Enthusiasm_to_Qualified_Optimism_to_Vast_Uncertainty (accessed January 29, 2024).
Saoudi H. (2021) The impact of new technologies on employment and the workforce. Policy Center for the New South. Available at: https://www.policycenter.ma/sites/default/files/2022-02/Report%20-%20The%20Impact%20of%20New%20Technologies%20on%20Employment%20and%20the%20Workforce.pdf (accessed January 29, 2024).
World Bank Open Data. Available at: https://data.worldbank.org/ (accessed March 25, 2024).
Pardosi A. Y., Septriani S. (2023) Determination factors of unemployment in Banten. Jurnal Ekonomi, no. 04. Available at: https://ejournal.seaninstitute.or.id/index.php/Ekonomi/article/view/3337/2725 (accessed February 17, 2024).
Tang Y. (2024) Some Causes of Unemployment and Their Relationship with the Creation and the Destruction of Jobs. The Interdisciplinary Humanities and Communication Studies Journal, vol. 1, no. 5 Available at: https://www.deanfrancispress.com/index.php/hc/article/view/481/HC000862.pdf (accessed April 29, 2024).
Aysun U., Bouvet F., Hofler R. (2014) An alternative measure of structural unemployment. Economic Modelling, no. 38, pp. 592–603. Available at: https://eco nomics.itweb.ucf.edu/workingpapers/2012-04.pdf (accessed March 19, 2024).
Finseraas H., & Nyhus O. H. (2024) The political consequences of technological change that benefits low-skilled workers. Political Science Research and Methods, pp. 1–17. Available at: https://www.cambridge.org/core/journals/political-science-research-and-methods/article/political-consequences-of-technological-change-that-benefits-lowskilled-workers/4764F4B14E1E075D3ED8493E1CF07514 (accessed April 29, 2024).
Reserve Bank of Australia (2024). The Non-Accelerating Inflation Rate of Unemployment. Available at: https://www.rba.gov.au/education/resources/explainers/nairu.html (accessed April 9, 2024).
OECD Economic Outlook (2023). Interim Report September 2023. OECD Library. Available at: https://www.oecd.org/economy/outlook/18464874.pdf (accessed March 13, 2024).
Ceic Data (2023). NAIRU. website. Available at: https://www.ceicdata.com/ datapage/en/search?search_query=NAIRU (accessed January 29, 2024).
Global Innovation Index (2023). World Intellectual Property Organization. website. Available at: https://www.wipo.int/global_innovation_index/en/ (accessed January 29, 2024).
Lederman D. & Zouaidi M. (2020) Incidence of the Digital Economy and Frictional Unemployment. Policy Research Working Paper 9170. World Bank Group. Available at: https://openknowledge.worldbank.org/server/api/core/bitstreams/58117071-3ec0-57bc-aab8-b4da1c0a60d7/content (accessed March 13, 2024).
OECD Statistics. Available at: https://data-explorer.oecd.org/ (accessed April 13, 2024)