Теоретичні основи ринкових відносин в аграрному секторі

Анотація

Аграрна проблематика завжди була і залишається в центрі особливої уваги вчених-аграрників світу. Важливу роль у забезпеченні життєвого рівня населення в цілому відігравав і відіграє розвиток аграрного поділу. Велика і незамінна роль і значення аграрного відомства у забезпеченні зайнятості сільського населення, вирішенні демографічних проблем, розвитку міжгалузевих виробничо-економічних зв’язків, забезпеченні пов’язаного з цим динамізму розвитку національної економіки, а також продовольчої безпеки. Виходячи з цього, незалежно від моделі економічного розвитку будь-якої країни, розвиток аграрного сектора завжди знаходиться в центрі уваги цих країн, і подальшому розвитку цього сектору приділяється особлива увага. В усьому світі аграрна політика розглядається як частина економічної політики, на кожному конкретному етапі розвитку здійснюються відповідні організаційно-економічні заходи. У нашій державі всі сфери економіки, в тому числі й аграрний, на різних етапах свого розвитку неодноразово перебували в стані економічної кризи. Оскільки аграрний сектор потрапив у стан економічної кризи, причини його потрапляння в цю ситуацію досліджувалися також вченими-аграрниками, керівниками та спеціалістами, визначались та впроваджувались відповідні заходи, галузь виводили зі складного становища. Економічно комплексний розвиток країни характеризується низкою показників, одним із яких є паралельний сталий розвиток усіх регіонів. Актуальність ринкових відносин в аграрному секторі пов’язана зі зміною вимог і розвитком технологій. У сучасний час ринкові відносини аграрного сектора мають велике значення. Такі причини, як збільшення попиту на сільськогосподарську продукцію та розширення можливостей міжнародної торгівлі, інновації в технологіях, безпека сільськогосподарських робіт, управління продуктами, більш високі очікування споживачів щодо якості, безпеки та сучасних стандартів роблять ринкові відносини в аграрному секторі більш актуальними і важливими.