Аналіз соціально-економічного розвитку регіонів після першого етапу реформи децентралізації

Анотація

В умовах глобальних ризиків головною передумовою стабілізації економіки стратегічне планування, що активно почало розвиватися в європейській практиці з 2015 року після проведення засідання Генеральної Асамблеї ООН де головним питанням розглядалось впровадження єдиної глобалізованої економіки в аспекті сталого розвитку. У результаті засідання було визначено 17 цілей сталого розвитку та 169 завдань. Розвиток регіонів окремо, як об’єкт суспільного національного розвитку, став основним вектором стратегічного планування європейських країн. Відповідно Україна у процесі активної євроінтеграції з 2015 розробила власну стратегію сталого розвитку «Стратегія сталого розвитку Україна – 2020» підґрунтям якої стали реформи децентралізації, освіти, охорони здоров’я тощо. Відбулись низька змін до Податкового та Бюджетного Кодексу України. Однак перший етап впровадження реформ пройшов невдало і тільки 4 цілі з 17 можна було досягти. Попри те існують і позивні зрушення розвитку регіонів. У 2020 році закінчився перший етап реформ і важливо зробити моніторинг у всіх аспектах і галузях. Важливо частиною реформи є фінансова децентралізація як основа економічного підґрунтя розвитку регіонів. У статті проаналізовано вплив реформи децентралізації на фінансово-економічні показники регіону та країни загалом з моменту початку реформи до закінчення першого етапу її існування. Проаналізовані зміни в доходах місцевих бюджетів, виділено окремо «Податкові надходження», як статтю надходжень з основною питомою вагомою. Досліджуваний період був заданий як до початку реформ так і після її реалізації задля порівняльної характеристики змін у соціально-економічному показників регіонів. Окрім надходжень важливо було дослідити рівень дотацій, та зміни пріоритетів місцевих видатків. На основі статистичної інформації визначено основні позитивні та негативні наслідки розвитку реформ, а також визначено аспекти гальмування процесу формування сталого розвитку регіонів. Визначенні можливі шляхи удосконалення адміністративної моделі управління. На сьогоднішній день залишається актуальним постійне дослідження і удосконалення системи управління, фінансово-економічних, соціальних моделей оскільки існує високий ризик невиконання другого етапу сталого розвитку. Саме тому тема є актуальною і вимагає подальших наукових досліджень.