Державне регулювання інноваційної діяльності підприємств: міжнародний досвід.
Анотація
Дослідження міжнародного досвіду регулювання ринку інновацій приводить до висновку про жорсткість в регуляторних підходах на внутрішньому ринку. Так, зокрема, ЄС використовує багато «загальних» (загальноєвропейських, внутрішньодержавних, регіональних) політик для регулювання інноваційної діяльності підприємств. В окремих випадках таке регулювання в ЄС є горизонтальним, але більшість регуляторних підходів є галузевими. Проаналізовано загальний нормативний важіль регулювання інновацій в країнах Європейського союзу. Визначено, що одним із основних чинників регулювання інновацій є стандартизація товарів і послуг. Досліджено тенденції розвитку державного регулювання інноваційної діяльності на міжнародній арені в ретроспективі. Визначено, що тенденція державного регулювання інновацій переходить від примусової до рекомендованої, яка ґрунтується на базі конкуренції виробничо-господарських структур. Це не стосується ряду галузей, які знаходяться під жорстким контролем держави. Досліджено механізми регулювання інновацій у сфері побутового обладнання та автотранспорту. Обґрунтовано, що державне регулювання на міжнародній арені, зокрема і в ЄС, переходить до нового підходу в інноваційній політиці, перемістивши фокус з чистих досліджень на дослідження та інновації, які спрямовані на вирішення суспільних проблем. Інновації сприяють підприємництву, діяльності, яка дозволяє надати ресурсам нові економічні можливості. Найважливішим є вивільнення потенціалу конкуренто¬спроможності через інновації. Інновації та регулювання повинні і надалі досліджуватися як на горизонтальному рівні, так і на галузевому. Доведено, що державне регулювання ринку інновацій в країнах з розвиненою економікою, спрямоване на забезпечення сприятливого економічного клімату для розвитку інноваційних процесів, забезпечує зв’язок науки із завданнями виробництва. Міжнародний досвід має певний інтерес для державного регулювання інноваційної діяльності України. Задля правильного вибору моделі регулювання інноваційних процесів механізм формування й реалізації інноваційної політики потрібно адаптувати до українських реалій державного регулювання.
Посилання
2. Awrey, D. (2018), “Complexity, Innovation, and the Regulation of Modern Financial Markets”, Harvard Business Law Review, vol. 2, no. 2, pp. 235–294.
3. Blind, K. (2013), “The Impact of Standardization and Standards on Innovation, Nesta Working Paper No. 13/15, London.
4. Ford, C. (2014), “Financial Innovation and Flexible Regulation: Destabilizing the Regulatory State”, North Carolina Banking Institute Journal, pp. 155–194.
5. Буряк Я.В. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні. Вісник Волинського інституту економіки та менеджменту. 2015. № 13. С. 61–66.
6. Гончарова В.Г. Механізм стимулювання інноваційного регіонального розвитку. Наукові записки. Сер. «Економіка». 2012. № 19. С. 114–120.
7. Жаровська Н.Ю. Класифікація та характеристика факторів впливу на інноваційну діяльність машинобудівних підприємств. Сталий розвиток економіки. 2015. № 3. С. 191–197.
8. Кизим М.О., Касьянова Л.В. Класифікація інструментів податкового стимулювання інновацій. Проблеми економіки. 2012. № 4. С. 23–29.
9. Малиш Н.А. Макроекономіка: навч. посіб. [3тє вид. стереотип.]. Київ : МАУП, 2007. 184 с.
10. Петровська І.П. Інструменти державного регулювання інноваційною діяльністю України. Формування ринкових відносин в Україні. 2013. № 5. С. 58–62.
11. Водянка Л.Д., Підгірна В.С., Сироїжко К.В. Зарубіжний досвід державного регулювання інноваційної діяльності. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 9. С. 77–82.
12. Тітаренко Г. Аналіз зарубіжного досвіду державного регулювання інноваційного розвитку та доцільності його використання в Україні. Проблеми науки. 2014. № 11–12. С. 44–45.
1. Ashford, N. and Hall, R. (2017), “The Importance of Regulation-Induced Innovation for Sustainable Development”, Sustainability, vol. 3, pp. 270–292.
2. Awrey, D. (2018), “Complexity, Innovation, and the Regulation of Modern Financial Markets”, Harvard Business Law Review, vol. 2, no. 2, pp. 235–294.
3. Blind, K. (2013), The Impact of Standardization and Standards on Innovation, Nesta Working Paper No. 13/15, London.
4. Ford, C. (2014), “Financial Innovation and Flexible Regulation: Destabilizing the Regulatory State”, North Carolina Banking Institute Journal, pp. 155–194.
5. Buryak, YA.V. (2015), “State regulation of innovative activity in Ukraine”, Visnyk Volynskoho instytutu ekonomiky ta menedzhmentu, vol. 13, pp. 61–66.
6. Honcharova, V.H. (2012), “The mechanism of stimulating innovative regional development”, Naukovi zapysky. Ser. “Ekonomika”, vol. 19, pp. 114–120.
7. Zharovska, N.YU. (2015), “Classification and characteristics of factors influencing the innovative activity of machine-building enterprises”, Stalyy rozvytok ekonomiky, vol. 3, pp. 191–197.
8. Kyzym, M.O. and Kasyanova, L.V. (2012), “Classification of instruments for tax stimulation of innovations”, Problemy ekonomiky, vol. 4, pp. 23–29.
9. Malysh, N.A. (2007), Makroekonomika: navch. posib. [“Macroeconomics”], MAUP, Kyiv, Ukraine.
10. Petrovska, I.P. (2013), “Instruments of state regulation of innovative activity of Ukraine”, Formuvannya rynkovykh vidnosyn v Ukrayini, vol. 5, pp. 58–62.
11. Vodyanka, L.D., Pidhirna, V.S. and Syroyizhko, K.V. (2018), “Foreign experience of state regulation of innovative activity”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 9, pp. 77–82.
12. Titarenko, H. (2014), “Analysis of foreign experience of state regulation of innovative development and feasibility of its use in Ukraine”, Problemy nauky, vol. 11–12, pp. 44–45.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.