Теоретико-методичні аспекти вимірювання соціальної згуртованості

Alina Demianenko; Oleh Ivanisov

doi:10.26906/EiR.2023.1(88).2880

Alina Demianenko Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця https://orcid.org/0000-0003-0654-698X
Oleh Ivanisov Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця https://orcid.org/0000-0003-1853-2905

DOI: https://doi.org/10.26906/EiR.2023.1(88).2880

Ключові слова: соціальна згуртованість, соціальний капітал, соціальний порядок, соціальне включення, вимірювання

Анотація

Концепція соціальної згуртованості відображає тенденції і результати соціальних, економічних, політичних, культурних процесів, поєднуючи систему цілей, завдань і умов зовнішнього і внутрішнього середовища. На сьогодні соціальна згуртованість розглядається як одна із пріоритетних концепцій розвитку суспільства, орієнтована на інтеграцію, подолання, згладжування, і стирання нерівності і нерівномірності у всіх її проявах, обмежень сталого суспільного розвитку з метою досягнення гомогенності, стійкості соціальної системи і гармонійного соціального розвитку. Метою дослідження є узагальнення і розвиток теоретико-методичних аспектів вимірювання соціальної згуртованості. Узагальнення основних підходів до вимірювання соціальної згуртованості дало змогу виділити європейський і гармонізаційний підходи. Існування низки способів вимірювання цього важкоформалізованого процесу пов’язуємо із багатовимірним і міждисциплінарним характером застосування цього поняття. На підставі морфологічному аналізу напрямів вимірювання соціальної згуртованості виділено сім найбільш поширених складових. Отримані авторами результати дослідження стануть основою подальших досліджень у напрямі розроблення аналітичного забезпечення соціальної згуртованості, адаптованого до вітчизняних умов розвитку суспільства.

Дані про авторів

Alina Demianenko, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

доктор філософії з економіки, викладач кафедри соціальної економіки

Oleh Ivanisov, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

кандидат економічних наук, доцент кафедри соціальної економіки

Посилання

1. Berger-Schmitt, R. (2002). Considering Social Cohesion in Quality of Life Assessments: Concepts and Measurement, Social Indicators Research, 58(3), p. 403–428.
2. Bertelsmann, S. (2013). Social Cohesion Radar: Measuring common ground. An international comparison of social cohesion. Gütersloh: Bertelsmann Stiftung, pp. 76. [b01]
3. Chan, J., To, H. & Chan, E. (2006). Reconsidering social cohesion: developing a definition and analytical framework for empirical research, Social Indicators Research, 75, p. 273–302.
4. Council of Europe (2001). Promoting the Policy Debate on Social Exclusion from a Comparative Perspective. Strasbourg: Trends in Social Cohesion.
5. Dickes, P., Valentova, M., & Borsenberger, M. (2009). Construct Validation and Application of a common Measure of Social Cohesion in 33 European Countries. Social Indicators Research, 98(3), 451–473.
DOI: https://doi.org/10.1007/s11205-009-9551-5.
6. Dickes, P. (2010). Mesure de la cohésion sociale dans l’enquête EVS Europe 2008. Documents Techniques, 25.
7. Dickes, P., Valentova, M., & Borsenberger, M. (2008). Social cohesion: Measurement based on the EVS micro-data. Statistical Applicata, (Italian Journal of Applied Statistics) 2(20), p. 1–16.
8. Easterly, W., Ritzen, J. & Woolcock, M. (2006). Social Cohesion, Institutions and Growth. Economics and Politics, 18(2), p. 103–120.
9. ECLAC (2007). Social Cohesion. Inclusion and a Sense of Belonging in Latin America and the Caribbean. United Nations, New York.
10. Jenson, J. (2010). Defining and measuring social cohesion, UNRIS and Commonwealth Secretariat.
11. Kearns, A. & Forrest, R. (2000). Social Cohesion and Multi-Level Urban Governance. Urban Studies, 37, p. 995–1017.
12. Kim, J., Sheely, R., & Schmidt, C. (2020). Social Capital and Social Cohesion Measurement Toolkit for Community-Driven Development Operations. Washington, DC: Mercy Corps and The World Bank Group.
13. Langer, A., Stewart, F., Smedts, K., & Demarest L. (2017). Conceptualising and Measuring Social Cohesion in Africa: Towards a Perceptions-Based Index. Soc Indic Res, 131, p. 321–343.
DOI: https://doi.org/10.1007/s11205-016-1250-4.
Available at: https://www.socialcohesion.info/fileadmin/user_upload/2017_Article_.pdf.
14. OECD (2011). Society at a Glance: Asia/Pacific 2011.
Available at: https://doi.org/10.1787/9789264106154-en.
15. UNDP (2019). Social Cohesion and Reconciliation (SCORE) Index. Available at: https://scoreforpeace.org/ [SCORE]
16. Walesiak, M., & Dehnel, G. (2020). The Measurement of Social Cohesion at Province Level in Poland Using Metric and Interval-Valued Data. Sustainability, 12, 7664. DOI: https://doi.org/10.3390/su12187664.
17. Grynenko, A. M., & Kyrylyuk, V. V. (2016). Social cohesion of society in conditions of democracy. Bulletin of Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko (Economic sciences), 11, p. 220–226.
18. Kyrylyuk, V. V. (2014). Modern approaches to determining the level of social cohesion of society. Social and labor relations: theory and practice, 1,
p. 384–389.