Порядок відкликання статті (ретракції)

Відкликання наукової статті (ретракція) є процедурою коригування наукового контенту, спрямованою на інформування читачів про наявність у публікації суттєвих недоліків, помилок або порушень, що впливають на достовірність і наукову значущість результатів. Така процедура застосовується у випадках недотримання принципів академічної доброчесності, публікаційної етики або вимог чинного законодавства.

Редакція журналу у своїй діяльності керується рекомендаціями Committee on Publication Ethics (COPE) щодо виправлення та відкликання публікацій і дотримується принципів прозорості, об’єктивності та відповідальності перед науковою спільнотою.

Форми реагування на порушення

Залежно від характеру та ступеня встановлених порушень редакція може застосовувати такі форми реагування:

  • виправлення (Correction / Erratum) — у разі виявлення технічних або незначних помилок, що не впливають суттєво на результати дослідження;
  • заява про занепокоєння (Expression of Concern) — у випадках, коли існують обґрунтовані підозри щодо достовірності або етичності публікації, але розслідування ще триває або немає достатніх доказів для остаточного рішення;
  • відкликання статті (Retraction) — у разі підтвердження суттєвих порушень, що роблять результати дослідження недостовірними або неприйнятними з етичної точки зору.

Заява про занепокоєння (Expression of Concern)

Заява про занепокоєння публікується редакцією у випадках, коли:

  • існують серйозні підозри щодо можливих порушень (плагіат, фальсифікація даних, конфлікт інтересів тощо), але перевірка ще не завершена;
  • отримано суперечливі або недостатні докази, що не дозволяють ухвалити остаточне рішення;
  • затримується розслідування з причин, що не залежать від редакції (наприклад, очікування відповіді від установ або авторів).

Заява містить опис причин занепокоєння та посилання на відповідну статтю. Вона розміщується на сторінці публікації та в змісті випуску.

Після завершення розслідування заява може бути:

  • відкликана (у разі відсутності порушень);
  • замінена на повідомлення про виправлення;
  • замінена на повідомлення про ретракцію.

Підставою для ретракції можуть бути, зокрема:

  • встановлення фактів плагіату або неправомірного використання результатів інших досліджень;
  • дублювання (повторна публікація) матеріалу без належного посилання або дозволу;
  • виявлення суттєвих помилок, що нівелюють достовірність результатів або висновків;
  • встановлення фактів фабрикації чи фальсифікації даних;
  • некоректне визначення авторства або наявність неузгодженого складу авторів;
  • порушення процедури рецензування або її відсутність;
  • інші порушення норм публікаційної етики.

Процес відкликання статті може бути ініційований:

  • автором (авторами) публікації шляхом офіційного звернення до редакції;
  • редакцією журналу за результатами внутрішнього розгляду;
  • редакцією іншого наукового видання;
  • третіми особами (рецензентами, читачами, установами) за наявності обґрунтованих доказів порушень.

Процедура розгляду та прийняття рішення:

  • редакція здійснює попередню оцінку звернення та, у разі необхідності, формує комісію або залучає незалежних експертів;
  • проводиться перевірка наведених фактів із можливістю отримання пояснень від авторів;
  • за результатами розгляду приймається рішення про ретракцію, відмову в ній або інші заходи (наприклад, публікація виправлення чи уточнення);
  • у разі підтвердження порушень рішення оформлюється протоколом із зазначенням підстав і дати відкликання.

Оприлюднення ретракції:

  • стаття не вилучається з електронного архіву журналу, але маркується як «Відкликана / Retracted» із зазначенням дати та причини;
  • відповідна інформація відображається у змісті випуску та на сторінці публікації;
  • повідомлення про ретракцію передається до наукометричних баз даних, репозитаріїв і бібліотек, де індексується журнал;
  • у разі потреби публікується окреме повідомлення (retraction notice), що пояснює причини відкликання.

Редакція залишає за собою право обмежити подальшу співпрацю з авторами у випадках підтверджених грубих порушень академічної доброчесності. Водночас усі рішення приймаються з дотриманням принципів справедливості, конфіденційності та презумпції доброчесності до моменту завершення розгляду.