Міська регенерація та післявоєнна відбудова: перспективи сталого розвитку в Україні
DOI:
https://doi.org/10.26906/znp.2026.66.4048Ключові слова:
міська регенерація, післявоєнна відбудова, сталий розвиток, інтегроване міське планування, Лейпцизька хартія, внутрішньо переміщені особи, децентралізація, демографічні зміни, економічна диверсифікаціяАнотація
У статті розглядається питання інтеграції стратегій міської регенерації з викликами післявоєнної відбудови в Україні. Спираючись на європейський досвід, зокрема Лейпцизьку хартію та подібні підходи, автор доводить, що ефективне відновлення зруйнованих війною територій вимагає не лише фізичного відтворення інфраструктури, але й комплексної економічної, соціальної та культурної ревіталізації. У роботі підкреслюються обмеження традиційної моделі «відбудови як було» та обґрунтовується необхідність застосування сучасних концепцій, таких як компактні міста, змішане використання територій та впровадження сталих технологій. Особлива увага приділяється демографічним змінам, спричиненим війною, зокрема депопуляції, старінню населення та зростанню кількості людей з інвалідністю, що зумовлює потребу в інклюзивному та адаптивному плануванні. Аналізується також потенціал малих і середніх міст, які можуть стати новими центрами зростання завдяки інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Приклади європейських і українських міст демонструють, що інтегровані стратегії, що поєднують партисипативне планування, децентралізацію житлового будівництва та економічну диверсифікацію, є найбільш ефективною моделлю для довгострокової трансформації та розвитку українських міст.
Посилання
1. Leipzig Charter on Sustainable European Cities. (2020). Leipzig Charter: The transformative power of cities for the common good. European Union. https://territorialagenda.eu/wp-content/uploads/leipzig_charter_2007.pdf
2. Andrienko, D., Goriunov, D., Zadorozhnia, L., Markuts, J., Marshalok, T., Neyter, R., Piddubnyi, I., Studennikova, I., & Topolskov, D. (2024). Report on losses as a result of Russia’s military aggression against Ukraine. Kyiv School of Economics. https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/10/30.09.24_Losses_Report-eng.pdf
3. Global Disability Fund. (2025). Situational analysis on the rights of persons with disabilities in Ukraine: Country full report. Global Disability Fund. https://globaldisabilityfund.org/new/wp-content/uploads/2025/03/SITAN-Ukraine.pdf
4. Stadt Leipzig, Dezernat Stadtentwicklung und Bau, Stadtplanungsamt. (2010). Leipzig 2020: Integriertes Stadtentwicklungskonzept (SEKo) (Blaue Reihe: Beiträge zur Stadtentwicklung, No. 50). Stadt Leipzig. https://static.leipzig.de/fileadmin/mediendatenbank/leipzig-de/Stadt/02.6_Dez6_Stadtentwicklung_Bau/61_Stadtplanungsamt/Stadtentwicklung/Stadtentwicklungskonzept/SEKo_Pdfs/SEKo_BlaueReihe_50_Web.pdf
5. Masierak, E. (2023). Urban regeneration programming in Poland in the years 2014–2020. European Spatial Research and Policy, 28(1), 143–160. https://doi.org/10.18778/1231-1952.28.1.12 DOI: https://doi.org/10.18778/1231-1952.28.1.12
6. Kyiv International Institute of Sociology. (2023). Study of initiatives in the field of post-war recovery in Ukraine. https://ednannia.ua/images/Master_version_UKR_Rebuilding.pdf
7. Serhiyenko, L. V., & Zakharov, D. M. (2024). Opportunities for the recovery of war-affected urbanized territories of Ukraine. Economics, Management and Administration, 4(106), 109–114. https://doi.org/10.26642/ema-2023-4(106)-109-114 DOI: https://doi.org/10.26642/ema-2023-4(106)-109-114
8. Moreno, C., Allam, Z., Chabaud, D., Gall, C., & Pratlong, F. (2021). Introducing the 15-minute city: Sustainability, resilience and place identity in future post-pandemic cities. Smart Cities, 4(1), 93–111. https://doi.org/10.3390/smartcities4010006 DOI: https://doi.org/10.3390/smartcities4010006
9. Salama, A. M., Patil, M. P., & MacLean, L. (2024). Urban resilience and sustainability through and beyond crisis: Evidence-based analysis and lessons learned from selected European cities. Smart and Sustainable Built Environment, 13(2), 444–470. https://doi.org/10.1108/SASBE-08-2023-0208 DOI: https://doi.org/10.1108/SASBE-08-2023-0208
10. Rodríguez-Pose, A., & Ketterer, T. D. (2020). Institutional change and the development of lagging regions in Europe. Regional Studies, 54(7), 974–986. https://doi.org/10.1080/00343404.2019.1608356 DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2019.1608356
11. Meerow, S., Newell, J. P., & Stults, M. (2016). Defining urban resilience: A review. Landscape and Urban Planning, 147, 38–49. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2015.11.011 DOI: https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2015.11.011
12. Roberts, P., Sykes, H., & Granger, R. (Eds.). (2017). Urban regeneration (2nd ed.). SAGE Publications. https://doi.org/10.4135/9781473921788 DOI: https://doi.org/10.4135/9781473921788
13. Couch, C., Fraser, C., & Percy, S. (Eds.). (2003). Urban regeneration in Europe. Blackwell Publishing. https://doi.org/10.1002/9780470690604 DOI: https://doi.org/10.1002/9780470690604
14. UN-Habitat. (2022). World cities report 2022: Envisaging the future of cities. United Nations Human Settlements Programme. https://unhabitat.org/wcr/
15. Sharifi, A. (2021). Urban resilience assessment: Mapping knowledge structure and trends. Sustainability, 13(11), Article 5918. https://doi.org/10.3390/su13115918 DOI: https://doi.org/10.3390/su12155918
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ruslana Trigub, Serhii Moskalik
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
