Можливості вико- ристання цифрової економіки в монетарній політиці країн, що розвиваються: приклад Азербайджану
Анотація
Широке використання та розвиток інформаційних технологій у наш час призвело до зростання ролі цифрової економіки в загальній світовій економіці. Враховуючи те, що інформаційні технології є швидкими та зручними, були розроблені нові методи, засновані на їх застосуванні в усіх сферах. Ця зміна не залишилася непоміченою для економіки. Під час дослідження було розглянуто впровадження цифрової економіки. Під цифровою економікою розуміють усі економічні компоненти, створені за допомогою інформаційних технологій. До таких компонентів відносять цифрові біржі, технології блокчейн, веб-економіку, криптовалюти, електронну комерцію, електронні гроші, інтернет-банкінг, цифровий маркетинг тощо. Якщо взяти до уваги поточну інфляційну ситуацію у світі, а також збитки, які інфляція завдавала національній економіці протягом всієї історії, то можна легко зрозуміти, наскільки важливим є питання боротьби з інфляцією. Основне завдання в боротьбі з інфляцією покладається на монетарну політику країн. Саме тому в цьому дослідженні оцінюються можливості створення більш стійкої економічної політики в країнах, які використовують сучасні можливості цифрової економіки. Обговорено питання створення більш ефективної антиінфляційної політики в результаті застосування цифрової економіки до монетарної політики. Дослідження базується на економіках країн, що розвиваються. Адже розвинені країни перебувають у більш вигідному становищі завдяки своїм технологічним та економічним перевагам. Було б більш корисно розглянути можливості використання цифрової економіки в країнах, що розвиваються. Азербайджанська Республіка була обрана як модельна країна, що розвивається, при оцінці застосування цифрової економіки в економіці країни. Питання було оцінено з точки зору стану економічної політики та можливостей розвитку азербайджанської держави, а також досліджено можливості використання цифрової економіки в монетарній політиці боротьби з інфляцією.
Посилання
2. Chulawate N. & Kiattsin S. (2023) Success Factors Influencing Peer-to-Peer Lending to Support Financial Innovation. Business, Innovation and Economics Sustainability.
3. Abbasov S. (2022) Müasir pul-kredit yönümlü antiinflyasiya siyasətində rəqəmsal iqtisadiyyatın rolu. Regional Development – Digital Economy Conference. Baku, 601 p.
4. Yang J. & Zhou G. (2022) A study on the influence mechanism of CBDC on monetary policy: An analysis based on e-CNY. Journal Plos One, no. 17(7).
5. Jiang S., Qiu S. & Zhou H. (2022) Will digital financial development affect the effectiveness of monetary policy in emerging market countries? Economic Research, no. 35(1), pp. 3437–3472.
6. Fordoust S. & Nabli M. (2022) Growth, Employment, Poverty, Inequality and Digital Transformation in the Arab Region: How Can the Digital Economy Benefit Everyone. Policy Research Report, PRR-45.
7. Panetta F. & Nelson M. (2022) More than an intellectual game: exploring the monetary policy and financial stability implications of central bank digital currencies. IESE Business School Banking Initiative Conference on Technology and Finance, Frankfurt.
8. Alshubiri F., Almaashani A. & Thuaar S. (2022) The impact of the digital economy paradigm on the productivity and monetary system of Oman. Journal of Science and Technology Policy Management, no. 14, pp. 830–858.
9. Reinsdorf M. (2022) Is Inflation Still Low in the Digital Economy? Progressive Policy Institute, Washington DC.
10. Lou E. (2022) Why a Central Bank Digital Currency could be an inflation-fighter’s best friend? Financial Post Staff.
11. Shobhit S. (2022) What is a CBDC (Central Bank Digital Currency)? Investopedia.
12. Mikhaylov A. (2021) Development of Friedrich von Hayek’s theory of private money and economic implications for digital currencies. Terra Economicus, pp. 53–62.
13. Lu W., Zhao R. & Wu L. (2021) Blockchain technology for governmental supervision of construction work: learning from digital currency electronic payment systems. Journal of Construction Engineering and Management, no. 147(10).
14. Flamm K. (2021) Six Stylized Economic Facts about Pre-Covid US Residential Broadband Markets. Journal of Information Policy, no. 11, pp. 147–175.
15. Armelius H., Guibourg G. & Johansson S. (2020) E-krona design models: pros, cons and trade offs. Sveriges Riksbank Economic Review, no. 2, pp. 80–96.
16. Ruppelt M. (2019) Bitcoin: A proposal of digital currency. Revista Technologia Sociedade, no. 15(38), pp. 274–302.
17. Goolsbee A. D. & Klenow P. J. (2018) Internet Rising, Prices Falling: Measuring Inflation in a World of E-commerce. AEA Papers and Proceedings, p. 108.
18. IMF (2018) Measuring the Digital Economy Report. International Monetary Fund Policy Papers.
19. Fuchs C. (2015) Digital Labour and Karl Marx. Notabene Publishings, Ankara.
20. Uçar M. & Yardımcıoğlu M. (2015) Küresel e-ticaret şirketlerinin fealiyyet gösterdikleri ülkelerde elde ettikleri kazançların mühasebe süreci ve vergilendirilmesi: Google, Facebook ve Twitter için Türkiye örneği. KSÜ İİBF Journal, no. 5, pp. 160–180.
21. Bozdoğanoğlu B. (2014) Sanal Para Birimi Bitcoin’in Kayıtdışı Ekonomi ile Karapara Fealiyyetlerine Etkisi ve Vergilendirilmesi. Financial Law Journal, no. 111, pp. 3–19.
22. Yıldız Ö. (2009) Bilişim Dünyasının Yeni Modeli: Bulut Bilişim (Cloud Computing) ve Denetim. Sayıştay Journal, no. 74–75, pp. 5–23.
23. Negri A. (2008) Reflections on Empire. Emery, Polity Press, Cambridge.
24. Hitt M., Yang S. & Brynjolfsson E. (2002) Intangible Assets: Computers and Organizational Capital. Brookings Papers on Economic Activity.
25. Mesenbourg T. L. (2001) Measuring the Digital Economy. U.S. Bureau of the Census.
