Cучасні проблеми, підходи і тенденції публічного управління містом: теоретичні аспекти

Анотація

У статті на основі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури і практики виокремлено сучасні проблеми, підходи і тенденції управління містом. Дослідження цього процесу публічного управління визначено як актуальне, зважаючи на його високе суспільне значення та необхідність постійної модернізації. Гіпотеза дослідження виходить із положення про центральне місце громадян, об’єднаних у територіальну громаду, в процесах публічного управління, яке визначається поєднанням зовнішніх тенденцій розвитку та факторів впливу із врахуванням місцевої специфіки. Відзначено, що світові тенденції розвитку міст, а відповідно й тенденції удосконалення публічного управління ними, формуються зовнішніми процесами глобалізації, глокалізації, інформатизації тощо ( екзогенні фактори) та внутрішніми (ендогенні фактори). Наголошується на необхідності при виробленні стратегій розвитку міст враховувати як тенденцію до універсалізації, так і місцеву специфіку, яка має стати основою для сталого розвитку міст. Метою органів публічної влади має бути створення ендогенного бачення майбутнього визначених територій, зважаючи на місцеві ресурси, цінності та власні шляхи розвитку з урахуванням світових процесів та вимог європеїзації. Відзначено, що досягти цього можна лише з допомогою громадськості. Економічні фактори та вплив євроінтеграції розглядаються як ключові й при підготовці стратегій розвитку українських міст. Суттєвою названо наявність державного регулювання цього процесу. Актуалізація розробки стратегій українських міст під впливом програм міжнародної допомоги розглядається як запорука отримання інвестицій. Врахування загальних тенденцій та особливостей розвитку яскраво проявляється у проблемах, перелік яких більшою мірою залежить від специфіки регіонального розвитку, історичного минулого, рівня входження країни до глобального ринку тощо. Систематизовано на основі українського та польського досвіду основні проблеми розвитку міст (екологічні, економічні, соціальні, культурні тощо). Окремо названо підмічену практиками та експертами ще до війни тенденцію переходу спрямованості зусиль від вирішення питань мегаполісів до проблем розвитку малих міст. Специфіка українських міст, пов’язана з впливом війни, збільшує диференціацію за окремими напрямами розвитку.