Сутність оренди як економічної категорії
Анотація
Серед багатьох проблем, які необхідно розв’язати в нашій країні, надзвичайно актуальною є розвиток і вдосконалення орендних відносин. Вони сприяють відтворенню основних фондів, дають змогу підняти рівень екстенсивного та інтенсивного використання майна, поєднати виробника з необхідними йому засобами виробництва, поліпшити умови розвитку підприємництва. При зовнішній подібності майново-правових відносин оренда й інші види найму мають різну економічну сутність. Наявні термінологічні розбіжності, неузгодженість законодавства, безпідставне ототожнення окремих видів найму. Рівень і різноманітність орендних взаємовідносин у всі часи були тим вищими, чим більше свободи мали члени суспільства, чим вищим був ступінь соціального прогресу. Оренду розглядали як спосіб реалізації відносин власності, що проявлялися у розмежуванні прав володіння, користування, розпорядження. У результаті розгляду сутності орендних відносин у контексті відносин власності з’ясовано, що вони проявляються нероздільною тріадою:
1) суб’єкт власності, тобто той, хто чимось володіє;
2) об’єкт власності, тобто те надбання, що комусь належить;
3) це право першого елемента тріади стосовно другого.
У процесі оренди привласнення засобів виробництва як об’єктів власності здійснює орендодавець, а привласнення цих же об’єктів як об’єктів господарювання здійснює орендар. Розділення прав власності й господарювання не порушує належності тих чи інших об’єктів суверенному власникові. Він залишається їх власником, але на час дії орендного договору власник передає право господарювання безпосередньо виробнику – орендаторові. За таких умов останній привласнює об’єкти власності на правах володіння, розпорядження, користування. У такому розумінні оренду можна розглядати не тільки як форму реалізації власності, але і як форму господарювання, основними принципами якої виступають: договірні відносини між суб’єктами привласнення, економічна та правова самостійність орендаторів, право присвоювання суб’єктами продукції господарювання й доходу. Основним елементом орендних відносин як форми реалізації власності слід вважати орендну плату. По суті це ціна, за якою орендодавець продає, а орендар купує право користування основними засобами виробництва чи відтворення робочої сили. При цьому її розмір залежить головним чином від економічного рівня власності, тобто від ціни на той чи інший об’єкт. Вважаємо за доцільне орендну плату реалізувати через правову та економічну функції. Орендна плата повинна дозволити повністю за нормативний період експлуатації відшкодувати орендодавцеві його фактичні затрати на придбання чи створення засобу виробництва, сплатити обов’язкові платежі, створити резервні фонди розширеного відтворення, повернути йому закладений у ціні нормативний прибуток. Тільки за таких умов будуть повністю реалізовані функції орендної плати як правова, так і економічна. Нині поняття «оренда» об’єднує велику кількість більш спеціалізованих видів діяльності: найм, лізинг, прокат, концесія. Кожний з них має в умовах сьогодення свої специфічні особливості. Регулювання оренди повинно здійснюватися виходячи з її економічної сутності. Тому вихідною умовою створення дієвого механізму управління орендою є її визначення. Визначення оренди повинне давати загальну характеристику, охоплювати фундаментальні властивості, істотні закономірності, розкривати відмінні ознаки й особливості.
Посилання
2. Buianov A. Foreign experience of organization of rental relations / / International Agricultural-Economic Journal. – 2001. – №. 3. – P. 33 – 37
3. Haidai M.H.. Features of the development of the system of lease relations // Economy and entrepreneurship: the state and prospects. – K., 2004. – p. 227–235.
4. Hrushevskyi M. History of Ukraine-Rus. – K .: Science, thought, 1995. – Vol. 6.
5. Dnistrianskyi S. Civil Law. – Vienna, 1919.
6. Didenko L. M. Rent: stages of development and economic essence // 36. Sciences, works of Vinnitsa. State Agrar. Un-ty.–2002. №. 11.– P. 188–191.
7. Kolomoitsev V.Ye. Universal Dictionary of Economic terms: investability, competition, management, marketing, entrepreneurship. Allowance – K .: Youth, 2000. – 375 pp.
8. Korolev V.I. Sharp borders of leases. – M .: Knowledge, 1991 – 64 pp.
9. Koshkalda I.V. Improvement of lease mechanism of property relations // Bulletin / Kharkiv National Agrarian University. Ser.: Economics of agroindustrial complex and nature management. – Kharkiv, – Issue. 8. – P. 150–154.
10. Kryvtsov O. S., Berezhnyi V.M. Market relations: modern terminology: Dictionary-reference book. – Fact, 2002. – 263
11. Kurakov L.P., Kurakova V.L. Dictionary of Economics. – 2nd ed. add and redone. – M .: Helios ARV, 1999. – 464 p.
12. Pivovarov S.E. Rent: Theory and Implementation / S.E. Pivovarov, A.I. Maysel. – SPb.: Akvilon, 1992. – 160 p. 13. Polozhii V.M., Chyzhov L.P. Ownership: economic aspect. – Sumy: "Mriia", 1994. – 80p.
13. Usenko Ya.B. Methodological, economical and legal problems of lease and leasing of property. – K .: Criticism, 2001. – 240 p.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
