Здійснення протидії радикалізації в алкхаірат навчальних закладів
Анотація
Більшість країн (включаючи Індонезію) стикаються з погрозами, що мають доволі радикальний характер. Глобальні радикальні групи докладають багато зусиль для поширення своїх дій. Одним із шляхів є використання глобальної мережі Інтернет. Студентська молодь є одним з основних об'єктів такого впливу, що не несе жодного позитивного навантаження. Така діяльність чинить надзвичайно негативний вплив та має скеровуватися соціальною політикою, бути серйозно вирішена урядом Індонезії й потребує підтримки освітніх закладів для протидії радикалізації.
Освітній заклад міг би сприяти протидії радикалізації через процес викладання і навчання або навчальну програму, а також за допомогою громадських робіт. Фонд Алкхайраат є одним з впливових фондів у провінції Центральний Сулавесі, Індонезія, який має освітні установи у формі державної школи, університету, розташовані в Сулавесі, Малуку і Папуа.
У результаті досліджень, проведених якісними методами, з'ясовано, що Алкхайраат здійснив дії щодо боротьби з радикалізацією шляхом подолання з образами, проти ідеології та протидії мобілізації, булінгу. Як правило, заходи проводилися в громаді через Дава. Крім того, особливо для протидії радікалізаціі, що здійснюється за допомогою виховання характеру й вимагає впровадження навчального плану для Алкхайраат, який складається PB Алкхайраат і повинен застосовуватися всією організацією під PB Алкхайраат. Здійснення протидії радікалізаціі Алкхайраатом дозволило запобігти посиленню цього явища завдяки впровадженню місцевого навчального плану по контенту (Муатан Локал / Мулок) Алкхіраата в державній школі, ісламській школі, школі-інтернаті та університеті. Відповідно до зусиль уряду Індонезії з розроблення формування характеру на основі навчальної програми для освітнього закладу, навчальна програма Alkhairaat могла б стати моделлю для формування характеру на основі навчальної програми як заходи для боротьби з радикалізацією. Ця модель може бути реалізована на національному та глобальному рівнях по всьому світу.
Посилання
2. Agus SB. (2016). Deradicalization of the Archipelago (Deradikalisasi Nusantara). -: Daulat Press
3. Ali Masyar. (2009). Indonesia's Model to Attact Terrorism (Gaya Indonesia memerangi Terorisme). Bandung: Mandar maju
4. AM Hendropriyono. (2009). Terrorism: Fundamentalist Christians, Jews and Islam (Terorisme: Fundamentalis Kristen, Yahudi dan Islam). Jakarta: Buku Kompas
5. AM Hendropriyono. (2013). Intelligence Philosophy (Filsafat Intelijen). Jakarta: PT. Kompas Media Nusantara
6. Azyumardi Azra. (2002). Contemporary Islamic historiography (Historiografi Islam Kontemporer). Jakarta: Gramedia Pustaka Umum
7. Christopher C. Harmon, Andrew N. Pratt, Sebastian Gorka. (2011). Toward a Grand Strategy Against Terrorism, -:Mc Graw Hill Co
8. Choirul Mahfud. (2006). Multicultural Education (Pendidikan Multikultural). -: Pustaka Pelajar
9. Darcy M.E. Noricks. (2009).”Disengagement and Deradicalization: Processes, dalam Paul K. Davis, Kim Cragin, Ed,”Social Science for Counterterrorism”, Santa Monica: RAND Corporation
10. Dean G. Pruitt & Jeffrey Z. Rubin. (2011). Social Conflict Theory (Teori Konflik Sosial). Yogyakarta: Pustaka Pelajar
11. Erich Fromm. (2015). Roots of Violence (Akar Kekerasan). Yogyakarta: Pustaka Pelajar
12. Frank Bolz, Jr., Kenneth J. Dudonis, David P. Schulz. (2012). The Counterterrorism Handbook,Fourth Edition, -:CRC Press.
13. Magnus Ranstop. (2010) Understanding Violent Radicalisation. New York: Routledge Published
14. Muri Yusuf. (2014). Quantitative, Qualitative & Mixed Methods (Metode Penelitian Kuantitatif, Kualitatif & Penelitian Gabungan). -: Prenadamedia Group
15. Rohan Gunaratna, Jolene Jerard and Lawrence Rubin. (2011). Terrorist Rehabilitation and Counter-Radicalization. Routledge:-
16. Sarlito Wirawan Sarwono. (2012). Terrorism on the Psycholigical Review (Terorisme di Indonesia dalam tinjauan psikologi). Jakarta: Alvabet.
17. Schmid, Alex P. & Albert J. Jongman. (2005). Political Terrorism. United States Of America: Transaction Publisher.
18. Sugiyono, (2009). Qualitative and Quantitative Research Methods and R & D (Metode Penelitian Kuantitatif Kualitatif dan R&D). -: Alvabeta
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
