ТЕОРЕТИЧНІ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІКРОКЛІМАТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ У ПРИМІЩЕННЯХ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.26906/SUNZ.2026.2.210Ключові слова:
мікроклімат, сховище, аерозолі, аероіони, радонАнотація
На основі аналізу чинної нормативної бази та наукових досліджень встановлено що концептуальні підходи до забезпечення мікрокліматичних параметрів у приміщеннях спеціального призначення потребують доопрацювання. До таких приміщень належать приміщення диспетчеризації та управління й сховища цивільного захисту різних типів і конструкцій. Приміщення диспетчеризації містить велику кількість обладнання моніторингу і керування, а сховища можуть мати велике скупчення людей, що впливає на параметри середовища. У таких умовах генерується велика кількість аерозолей. Запропоновано простий у використанні розрахунок основних показників динаміки аерозолей у залежності від швидкості руху повітря, обумовленого вентиляцією. Визначено коефіцієнт релаксації частинок – час, за який вони набувають швидкості повітряного потоку. Розраховано стаціонарний показник осідання частинок. Надано значення цих показників для спектра розмірів аерозольних частинок. Показано, що за відсутності вентиляції або її малої продуктивності співвідношення температури та відносної вологості незадовільні. Запропоновано застосування ультразвукового іонізатора повітря. Експериментально визначено, що за використання ультразвукового організатора повітря нормалізуються концентрації аероіонів обох полярностей та відносна вологість повітря. При цьому за рахунок спрямованого руху повітря з нормативною швидкістю відбувається винос аерозолей, що утворюється внаслідок дихання і можуть містити хвороботворні бактерії. У реальних умовах потоки повітря можуть бути частково нестаціонарні. Це особливо стосується приміщень спеціального призначення зі складними системами природньої та примусової вентиляції. Показано, що в підвальних та напівпідвальних приміщеннях можливе накопичення радону. Визначення його присутності складне і потребує спеціального обладнання. Про його присутність може свідчити підвищена концентрація аероіонів, порівняно з концентраціями у зовнішньому повітрі. Забезпечення нормативних показників мікроклімату у приміщеннях спеціального призначення комплексна задача. Її вирішення залежить від різних додаткових чинників впливу – електростатичних магнітних полів, деіонізації повітря у каналах вентиляції тощо. Тому на стадії проєктування організаційно-технічних заходів щодо забезпечення необхідних параметрів необхідним є моніторинг вихідних умов у конкретних приміщеннях, визначення переліку основного обладнання, яке експлуатується у таких приміщеннях й оціночне визначення прогнозованих умов перебування людей.Завантажити
Посилання
1. Standard of Building Biology Testing Methods. SBM-2015/ Building biology evaluation guidelines for sleeping areas. Baubiologie Maes. Institut für Baubiologie + Nachhaltigkeit IBN. GUIDELINES. 4 p. URL: https://buildingbiology.com/building-biology-standard/
2. ДБН В.2.2-5:2023. Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту. – Затверджено Наказом Мінрегіону України № 702 від 10.08.2023. – Чинний з 01.11.2023. – Діє зі Зміною № 2 з 01.04.2025. – Київ: Міністерство розвитку громад і територій України, 2023, URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=104666
3. ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування. Наказ 25.01.2013 № 24 Про затвердження ДБН В.2.5- 67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування. Наказом від 28.08.2013 р. № 410 дата введення в дію змінена на 01.01.2014 р., URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=50154
4. Laurini, E., De Vita, M., & De Berardinis, P. (2021). Monitoring the Indoor Air Quality: A Case Study of Passive Cooling from Historical Hypogeal Rooms. Energies, 14(9), 2513. https://doi.org/10.3390/en14092513
5. Tykhenko, O., Glyva, V., Levchenko, L., Burdeina, N., Biruk, Y., Zozulya, S., Krasnianskyi, G., Nikolaiev, K., Aznaurian, I., & Zozulia, L. (2024). Study of air deionization factors. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(10 (128), 26–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.300909
6. Bolibrukh, B., Glyva, V., Kasatkina, N., Levchenko, L., Tykhenko, O., Panova, O., Bogatov, O., Petrunok, T., Aznaurian, I., & Zozulya, S. (2022). Monitoring and management ion concentrations in the air of industrial and public premises. EasternEuropean Journal of Enterprise Technologies, 1(10(115), 24–30. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.253110.
7. Ченчевой В.В., Сукач С.В., Ченчева О.О., Федорова Н.С., Григор’єва Д.С. Дослідження параметрів гідроаероіонного складу повітря робочого приміщення з ультразвуковою іонізацію. Вісті Донецького гірничого інституту. 2020. Вип. № 2(47). С. 168−174. https://doi.org/10.31474/1999-981x-2020-2-168-175.
8. Nunes, L. J. R., Curado, A., & Lopes, S. I. (2023). The Relationship between Radon and Geology: Sources, Transport and Indoor Accumulation. Applied Sciences, 13(13), 7460. https://doi.org/10.3390/app13137460
9. Kirkby, J., Amorim, A., Baltensperger, U., Carslaw, K. S., Christoudias, T. et al. (2023). Atmospheric new particle formation from the CERN CLOUD experiment. Nature Geoscience, 16 (11), 948–957. https://doi.org/10.1038/s41561-023-01305-0
10. Ультразвуковий іонізатор повітря: пат. України 138020, МПК G12B 17/00. Заявл. 23.05.2019, опубл. 11.11.2019. Бюл. № 21. 2 с. URL: https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1391281/
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Valentyn Glyva, Yaroslav Halonko

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.