ЧАСОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КАНАЛУ «РАДАР-ОБ’ЄКТ» НА ОСНОВІ GERT-МОДЕЛІ

Анотація

Актуальність. У сучасних радіолокаційних системах, що функціонують в умовах навмисних радіоелектронних перешкод, особливо критичним є початковий етап супроводу повітряних цілей – від моменту первинного виявлення до формування стійкого треку. Саме на цьому інтервалі приймаються рішення щодо підтвердження або втрати цілі, а помилки у виборі часових параметрів супроводу призводять до зростання хибних тривог, нестійкості оцінювання та втрати траєкторії. Традиційні методи налаштування кроку дискретизації, таймаутів і параметрів фільтрації часто мають евристичний характер і не спираються на формалізований аналіз часової структури процесу «радар–об’єкт», що зумовлює необхідність розроблення аналітично обґрунтованого підходу. Об’єкт дослідження: процес початкового супроводу повітряних цілей у радіолокаційній системі в умовах навмисних перешкод. Мета статті: розробка та статистична валідація інтегрованого методу узгодження часово-ймовірнісної моделі каналу «радар–об’єкт», побудованої на основі GERT-мережі, з параметрами рекурсивного оцінювання стану (фільтра Калмана) для забезпечення відтворюваного та узгодженого супроводу. Результати дослідження. У статті сформовано еквівалентну передавальну функцію GERT-мережі, що описує стохастичну структуру переходів між станами виявлення та підтвердження, та відновлено розподіл часу досягнення стану «стійкого супроводу» через аналіз полюсної структури. Показано зв’язок між характеристиками розподілу (математичним сподіванням, дисперсією, квантілями) і параметрами тракту супроводу: кроком дискретизації Δt, ініціалізацією матриці коваріації P₀, адаптивним профілем шуму процесу Q(t), таймаутами підтвердження і втрати треку. Проведено статистичну перевірку узгодженості за критеріями NEES і NIS та порівняльний аналіз точності за метрикою RMSE на серії незалежних прогонів. Отримано статистично значуще зменшення похибки оцінювання та стабілізацію узгодженості після короткої перехідної ділянки. Висновки. Запропонований підхід забезпечує формалізований перехід від аналізу часових характеристик у sплощині до практичних інженерних налаштувань рекурсивного супроводу. На відміну від евристичних методів, він базується на полюсній структурі еквівалентної GERT-функції та статистичній валідації, що підвищує відтворюваність і надійність роботи РЛС у завадовому середовищі. Сфера використання отриманих результатів: радіолокаційні системи протиповітряної оборони, системи управління повітряним рухом, багатосенсорні комплекси спостереження та інші системи автоматизованого супроводу об’єктів в умовах активних перешкод.