Соціальні мережі як рушійна сила суспільної трансформації: можливості, ризики та виклики регулювання

Анотація

В умовах цифрової глобалізації соціальні мережі перетворилися на потужні соціотехнічні екосистеми, що впливають на політичні, економічні та культурні процеси сучасного суспільства. Головна мета цього дослідження полягає у всебічній оцінці соціальних мереж як агентів суспільних змін шляхом аналізу їхньої подвійної природи: з одного боку, як платформ, що забезпечують демократизацію обміну інформацією, підтримують розвиток малого та середнього бізнесу (МСБ) і сприяють міжкультурній інтеграції; з іншого боку, як чинників посилення системних ризиків, зокрема поширення дезінформації, політичної поляризації, алгоритмічних маніпуляцій та ерозії приватності. Методологічна база дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході. Вона поєднує якісні та кількісні методи, зокрема контент-аналіз цифрових платформ, порівняльний аналіз міжнародних практик регулювання та статистичний аналіз емпіричних даних із авторитетних глобальних джерел. Такий багатоперспективний підхід дозволяє здійснити комплексну оцінку можливостей і ризиків, пов’язаних із соціальними мережами, та сформувати науково обґрунтовані рекомендації. Результати дослідження свідчать, що, попри те що соціальні мережі стали незамінними інструментами громадянської активності та економічних інновацій, вони водночас спричиняють безпрецедентний рівень інформаційної вразливості. Емпіричні дані підтверджують, що неправдива інформація поширюється швидше й ширше, ніж достовірні повідомлення, а сконцентровані джерела дезінформації мають непропорційний вплив на громадську думку. Крім того, МСБ значною мірою покладаються на соціальні платформи у сфері маркетингу та взаємодії з клієнтами: 96% малих підприємств використовують їх для просування бренду, а 76% повідомляють про відчутні економічні вигоди, що підкреслює значення соціальних мереж як рушія цифрової економіки. Водночас така залежність актуалізує потребу у прозорих і справедливих регуляторних механізмах для запобігання зловживанням та забезпечення рівного доступу. Практичне застосування полягає у необхідності запровадження гібридних моделей регулювання (державний контроль, саморегуляція платформ, незалежний аудит), підвищення цифрової грамотності користувачів та розвитку етичних маркетингових практик. Це сприятиме формуванню збалансованої системи цифрового врядування, що поєднує свободу вираження з ефективним захистом суспільних інтересів.