Макроекономічний аналіз структури та динаміки не нафтового сектору Азербайджану

Анотація

У сучасних умовах глобальної економічної нестабільності, волатильності цін на енергоресурси та зміни архітектури світових ринків дедалі більшої актуальності набуває стратегія диверсифікації економіки, особливо для країн, чия економіка істотно залежить від видобутку та експорту природних ресурсів. Азербайджан, маючи значні запаси нафти й газу, протягом останніх десятиліть реалізовував модель економічного зростання, орієнтовану на енергетичний сектор. Однак нові зовнішні виклики — глобальні кризи, цінові шоки, геополітичні ризики — засвідчили вразливість такої моделі, що актуалізувало потребу в переосмисленні національних економічних пріоритетів. У статті представлено розгорнутий макроекономічний і економетричний аналіз структури та динаміки розвитку не нефтегазового сектора економіки Азербайджану на основі поквартальних статистичних даних за період 2017–2025 років. Проведено порівняльну оцінку змін у структурі ВВП, виявлено динаміку інвестиційних потоків, як загальних, так і спрямованих у не нефтегазовий сектор. За результатами кореляційного аналізу встановлено наявність тісного позитивного зв’язку між зростанням інвестицій у не нефтегазовий сектор і збільшенням його валового випуску. Регресійне моделювання засвідчує, що приріст не нефтегазового ВВП на 1 млн манатів у середньому спричиняє збільшення загального ВВП на 1,66 млн манатів, що підкреслює його мультиплікативний ефект для національної економіки. Натомість зростання обсягів іноземних інвестицій у короткостроковому періоді пов’язане з помірним зниженням загального ВВП, що може бути пов’язано зі структурними особливостями їх спрямування, зокрема імпортозалежністю чи інституційними обмеженнями. Отримані результати дозволяють зробити висновок про зростання ролі не нефтегазового сектора в забезпеченні сталого, інклюзивного та стійкого до зовнішніх шоків економічного зростання. Автором наголошено на необхідності посилення внутрішньої інвестиційної активності, розвитку локальних виробничих ланцюгів та удосконалення економічної політики для підтримки структурної перебудови економіки в бік інноваційних і високотехнологічних галузей. Практичні рекомендації спрямовано на посилення економічної безпеки та зменшення енергетичної залежності в довгостроковій перспективі.