Методологічні особливості цифрової трансформації економіки та університетів і їх прикладні завдання
DOI:
https://doi.org/10.26906/EiR.2025.1(96).3741Ключові слова:
цифрова трансформація, університети, цифрові технології, цифровий університет, діджиталізаціяАнотація
Стаття присвячена методологічним особливостям цифрової трансформації економіки та університетів, зокрема дослідженню процесів, пов'язаних з адаптацією закладів вищої освіти до цифрових технологій. Визначено, що цифровізація є одним із ключових факторів, що формують розвиток економічних, соціальних та освітніх процесів. Зокрема, цей процес є особливо актуальним для вищої освіти, де цифрові технології відкривають нові можливості для навчання, досліджень та управління університетами. Зазначається, що діджиталізація дозволяє університетам значно підвищити ефективність навчального процесу, сприяючи кращій підготовці фахівців, здатних працювати в умовах глобальної економіки, де цифрові технології відіграють домінуючу роль. У статті також розглянуто сучасний стан впровадження цифрових технологій в університетах, зокрема, технологій мобільних платформ, інтерактивних методів навчання, які значно покращують доступ до навчальних матеріалів та дозволяють інтегрувати їх у навчальний процес. Водночас зазначається, що використання таких технологій сприяє індивідуалізації навчання та адаптації освітніх програм до сучасних вимог студентів, а також дозволяє створювати більш гнучкі та адаптивні навчальні плани. Констатується, що перехід до цифрових форм управління дозволяє створити ефективну структуру організації наукової, освітньої та адміністративної діяльності, що сприяє вдосконаленню внутрішніх процесів та полегшує взаємодію із зовнішніми стейкхолдерами. Водночас зазначено, що для забезпечення ефективності цифрової трансформації необхідно застосовувати нові методи стратегічного управління, які передбачають розробку та реалізацію довгострокових планів розвитку закладів вищої освіти з урахуванням використання цифрових технологій. Дослідження підтвердило, що діджиталізація змінює структуру освітнього процесу, сприяючи підвищенню якості освіти, зокрема шляхом адаптації освітніх програм до нових вимог та створення більш персоналізованих траєкторій навчання для студентів. Важливим аспектом є використання новітніх технологій для підвищення рівня управлінської ефективності університетів, зокрема через автоматизацію процесів та запровадження електронних сервісів для взаємодії зі стейкхолдерами. Висновки статті підтверджують важливість інтеграції цифрових технологій в усі аспекти діяльності університетів, що дозволяє не тільки підвищити ефективність навчального процесу, а й забезпечити конкурентоспроможність університетів у глобалізованому середовищі. Для цього необхідно впроваджувати комплексний підхід до цифровізації, що включає адаптацію освітніх, управлінських та наукових процесів університетів, а також створення відповідної інституційної підтримки для забезпечення сталого розвитку вищої освіти.
Посилання
1. Leiva, L. A., Matera, M., & Schöning, J. (2023). PACMHCI V7, MHCI, September 2023 Editorial. Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction, 7(MHCI), Article No. 191, 1–2. https://doi.org/10.1145/3604238 DOI: https://doi.org/10.1145/3604238
2. Komninos, A., Santoro, C., Gavalas, D., Schöning, J., Matera, M., & Leiva, L. A. (2023). Proceedings of the 25th International Conference on Mobile Human-Computer Interaction, Companion, MobileHCI 2023, Athens, Greece.
3. Soroko, D., Savino, G. L., & Gray, N. (2018). How can AI earn trust of system administrators in the IT-security domain? Conference acronym 'XX, Woodstock, NY.
4. Yahodzynskyi, S. M. (2015). Global information networks in socio-cultural perspective: Monograph. Kyiv: Ahrar Media Hrup.
5. Karpliuk, S. O. (2019). Features of digitalization of the educational process in higher education. In Information and digital educational space of Ukraine: Transformational processes and development prospects (pp. 188–197). Materials of the methodological seminar of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.
6. Sklyarenko, O. V., Yahodzynskyi, S. M., Nikolayevskyi, O. Y., & Nevzorov, A. V. (2024). Digital interactive technologies of learning as an integral part of the modern educational process. Innovative Pedagogy, no. 68(2), pp. 51–55. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2024/68.2.51 DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2024/68.2.51
7. Khomenko, O. O., Paustovska, M. V., & Onyshchuk, I. A. (2024). The impact of interactive technologies on the learning process and the development of higher education applicants. Scientific Innovations and Advanced Technologies, no. 5(33), pp. 1222–1231. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-5(33)-1222-1231 DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-5(33)-1222-1231
8. Bobro, N. (2024). Strategic management models for digital universities in the new economy. International Journal of Economics and Business Administration, no. 12(3), pp. 3–11. DOI: https://doi.org/10.35808/ijeba/850 DOI: https://doi.org/10.35808/ijeba/850
9. Dushchenko, O. (2021). The current state of digital transformation in education. Physics and Mathematics Education, no. 28(2), pp. 40–45. DOI: https://doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-007 (accessed December 1, 2024). DOI: https://doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-007
10. Kozhyna, A. (2022). Reducing poverty, inequality, and social exclusion in European countries. Economics and Management of The National Economy, The Crisis of National Models of Economic System, pp. 29–32. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-269-2-7 DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-269-2-7
11. Williamson, B., Eynon, R., & Potter, J. (2020). Pandemic politics, pedagogies and practices: Digital technologies and distance education during the coronavirus emergency. Learning, Media and Technology, no. 45(2), pp. 107–114. DOI: https://doi.org/10.1080/17439884.2020.1761641 DOI: https://doi.org/10.1080/17439884.2020.1761641
12. Verina, N., & Titko, J. (2019). Digital transformation: Conceptual framework. In Contemporary Issues in Business, Management and Economics Engineering (pp. 719–727). DOI: https://doi.org/10.3846/cibmee.2019.073 DOI: https://doi.org/10.3846/cibmee.2019.073
13. Kubiv, S. I., Bobro, N. S., Lopushnyak, G. S., Lenher, Y. I., & Kozhyna, A. (2020). Innovative potential in European countries: Analytical and legal aspects. International Journal of Economics and Business Administration, no. 8(2), pp. 250–264. DOI: https://doi.org/10.35808/ijeba/457 DOI: https://doi.org/10.35808/ijeba/457
14. Lopuschnyak, H. N., Chala, O., & Poplavska, O. (2021). Socio-economic determinants of the ecosystem of sustainable development of Ukraine. IOP Conf. Series: Earth and Environmental Science, pp. 1–9. DOI: https://doi.org/10.1088/1755-1315/915/1/012019 DOI: https://doi.org/10.1088/1755-1315/915/1/012019
15. Kaku, M. (2019). 10 robots, artificial intelligence, and the future of work. In Environmental Health and the US Federal System: Sustainably Managing Health Hazards (p. 254). DOI: https://doi.org/10.4324/9780429264757-10
16. Bobro, N. (2024). Digital technologies in the context of economic systems development. International Journal of Economics and Business Administration, no. 12(2), pp. 64–70. DOI: https://doi.org/10.35808/ijeba/842 DOI: https://doi.org/10.35808/ijeba/842
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.