Оцінка морфологічного складу вторинних будівельних відходів від руйнації
DOI:
https://doi.org/10.26906/znp.2025.65.4214Ключові слова:
регіон, вторинні будівельні відходи, руйнування, морфологічний склад, рециклінг, утилізація, переробка, управління відходамиАнотація
Проаналізовано чинники що визначають особливості формування масиву вторинних будівельних відходів від руйнації будівель та споруд. Визначено, що вторинні будівельні відходи мають свої характеристичні особливості зумовлені причинами руйнування, часовими параметрами, територіальною локалізацією. Обсяг та масштаб масивів руйнувань формує проблему загально національного рівня. Немає мови про прогнозованість, керованість або упорядкованість формування масиву руйнувань. Доведено, що фактор часу здійснює негативний вплив на стан масиву руйнування. Під впливом природно-кліматичних чинників деградація матеріалів, що складають масиви руйнувань тільки збільшується. Сформульовано робочу гіпотезу щодо впливу морфологічного складу вторинних будівельних відходів від руйнації будівель та споруд на доцільні варіанти їх утилізації, що спираються на містобудівні задачі відбудови. Запропоновано модель розробки концептів та рекомендацій по управлінню вторинними будівельними відходами від руйнації будівель та споруд в контексті містобудівного відновлення. Залежно від масштабу руйнування містобудівне відновлення території може передбачати зміну або збереження функцій та форми ділянок міст. Запропоновано шляхи повторного використання у будівництві окремих компонентів будівельних відходів. Пропонуються апробовані варіанти поводження з відходами від руйнування – рециклінг та переробка, утилізація або поховання, ландшафтне використання масиву відходів. Результати, що досягаються – зменшення обсягів поховання та відповідно територій полігонів, зменшення витрат природних ресурсів, створення нових робочих місць. Відновлення інфраструктури зруйнованих міст утворює цикл: розчищення – містобудівний концепт – переробка – план детальної забудови окремих мікрорайонів та кварталів. Зроблено висновок, що модель поводження з відходами необхідно доповнити матрицею варіативних рішень, яка конкретизує потенційні обсяги відходів, лінійні та площинні параметри ділянок, концепти та рекомендації відбудови.
Посилання
1. Dvorkin, L. Y., & Myronenko, A. V. (2019). Building materials and products using industrial waste. Rivne: National University of Water and Environmental Engineering.
2. Morkovska, N. H., & Abdelrahem, A. (2019). Recycling of construction waste generated in Ukraine. Municipal Economy of Cities, 147(1), 210–214.
3. Smal, M. V., Dziubynska, O. V., & Shelkovych, O. V. (2017). Global experience of concrete reuse in construction production. Modern Technologies and Methods of Calculations in Construction, 7, 233–238.
4. Popovych, O. R., Zakharko, Y. M., & Malovanyi, M. (2013). Problems of utilization and recycling of construction waste. Bulletin of Lviv Polytechnic National University, 755, 321–324.
5. Khrystych, O. V. (2023). Fine aggregates of asphalt concrete mixtures from recycled construction debris. Modern Technologies, Materials and Structures in Construction, 35(2), 49–55. https://doi.org/10.31649/2311-1429-2023-2-49-55
6. Shuvaiev, A. (2021). Tools for involving construction and demolition waste in the secondary economic cycle in the context of their classification features. Grail of Science, 600–605. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.19.11.2021.114
7. Abbas, A., et al. (2006). Environmental benefits of green concrete. In Proceedings of the 2006 IEEE EIC Climate Change Conference (Ottawa, ON, Canada, May 10–12, 2006). https://doi.org/10.1109/EICCCC.2006.277204
8. Abbas, A., Fathifazl, G., Isgor, O. B., Razaqpur, A. G., Fournier, B., & Foo, S. (2011). Creep and drying shrinkage characteristics of concrete produced with coarse recycled concrete aggregate. Cement and Concrete Composites, 33(10), 1026–1037. https://doi.org/10.1016/j.cemconcomp.2011.08.004
9. Abbas, A., Fathifazl, G., Isgor, O. B., Razaqpur, A. G., Fournier, B., & Foo, S. (2009). Durability of recycled aggregate concrete designed with equivalent mortar volume method. Cement and Concrete Composites, 31, 555–563. https://doi.org/10.1016/j.cemconcomp.2009.02.012
10. Husiev, V. O., Smyrnov, A. S., & Nikiforova, T. D. (2022). Use of concrete mixtures based on recycled construction waste products for the construction of buildings using 3D printing technology. In We Will Win – We Will Rebuild! Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Forum (Dnipro, June 29–30, 2022, pp. 40–41).
11. Savytskyi, M., & Smyrnov, A. (2024). Properties of recycled coarse aggregates obtained by crushing concrete waste. Building Structures: Theory and Practice, 14, 19–28. https://doi.org/10.32347/2522-4182.14.2024.19-28
12. Savytskyi, M. V., & Smyrnov, A. S. (2023). Features of using crushed concrete scrap as coarse aggregate for concrete. Ukrainian Journal of Civil Engineering and Architecture, 6(18), 111–117. https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.261223.111.1013
13. Shyshkin, E., Haiko, Y., & Chernonosova, T. (2024). Ways of recycling construction waste during the post-war reconstruction of destroyed cities. Urban Planning and Territorial Planning, 85, 679–697. https://doi.org/10.32347/2076-815x.2024.85.679-697
14. Damaged in UA. (n.d.). Damage assessment. https://damaged.in.ua/damage-assessment
15. Cabinet of Ministers of Ukraine. (2017). On approval of the National Waste Management Strategy in Ukraine until 2030 (Order No. 820-r). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/820-2017-р
16. Cabinet of Ministers of Ukraine. (2019). On the use of production waste in road construction (Order No. 1420-r). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1420-2019-р
17. Cabinet of Ministers of Ukraine. (2022). Procedure for performing demolition works of facilities damaged or destroyed as a result of emergencies, military actions or terrorist acts (Resolution No. 474). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-2022-п
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Дмитро Швидкий, Віталій Швець, Костянтин Соколенко, Валерій Соколенко
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
