Аналіз організаційно-правових механізмів регулювання міжнародної торгівлі та рекомендації

Анотація

Це дослідження присвячене комплексному теоретичному та емпіричному аналізу організаційних та правових механізмів регулювання міжнародної торгівлі у глобалізованій економіці. Особливу увагу приділено визначенню ролі ключових міжнародних інституцій, таких як Світова організація торгівлі (СОТ), Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Міжнародна торгова палата (ICC), а також регіональних інтеграційних об’єднань, які формують сучасну архітектуру світової торговельної системи. Проаналізовано їхній вплив на уніфікацію правил, гармонізацію національних законодавчих баз та зниження бар’єрів у торгівлі. Додатково розглянуто національне законодавство окремих держав та його відповідність міжнародним стандартам. У дослідженні проведено оцінку основних економічних факторів, що визначають зовнішню торгівлю Азербайджану: обсяги імпорту, динаміку ВВП, коливання валютного курсу, приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ), зміну світових цін на нафту та рівень митних тарифів. Для верифікації взаємозв’язків між цими чинниками було використано емпіричну модель на основі панельних даних за 2010–2024 роки. Обрано метод панельної регресії з фіксованими ефектами, адекватність якого підтверджено тестом Хаусмана. Результати показали, що імпорт виступає найсильнішим фактором впливу на зовнішньоторговельний оборот: зростання імпорту на 1% веде до підвищення обсягу торгівлі на 0.87%. Валовий внутрішній продукт та прямі іноземні інвестиції мають позитивний і статистично значущий ефект, що свідчить про їхню ключову роль у стимулюванні міжнародних торговельних відносин. Водночас валютний курс та митні тарифи чинять негативний вплив, знижуючи конкурентоспроможність експорту та ускладнюючи доступ до зовнішніх ринків. Крім того, було встановлено, що сприятлива торговельна політика, відображена у вигляді фіктивної змінної, суттєво підвищує обсяги торговельного обороту. Світові ціни на нафту, враховуючи енергетичну залежність економіки Азербайджану, також виявили статистично значущий вплив. Отримане значення коефіцієнта детермінації R²=0.78 підтверджує високу пояснювальну силу моделі, що дозволяє вважати її придатною для прогнозування майбутніх тенденцій у сфері зовнішньої торгівлі. У підсумку дослідження доводить, що поєднання ліберальної торговельної політики, глибоких митних реформ та підтримання макроекономічної стабільності створює сприятливі умови для ефективної інтеграції Азербайджану у систему міжнародної торгівлі. Результати можуть бути використані як у наукових дослідженнях, так і в практиці державного регулювання, зокрема для удосконалення стратегій зовнішньоекономічної політики, оптимізації законодавчої бази та формування більш гнучкої моделі співпраці з міжнародними економічними інституціями.