Протидія кіберризикам, корупції та тіньовій економіці на основі європейської концепції цифрової резильєнтності

Анотація

У статті досліджено взаємозв’язок кіберризиків, корупції та тіньової економіки в умовах поглиблення цифрової трансформації та обґрунтовано необхідність переходу від фрагментарного регулювання цих загроз до інтегрованого підходу, заснованого на принципах цифрової резильєнтності. Обґрунтовано, що поширення цифрових фінансових інструментів, електронних державних сервісів, цифрових платформ і транскордонного обміну даними, з одного боку, підвищує ефективність економічних та управлінських процесів, а з іншого – формує нові канали реалізації кіберзагроз, корупційних практик, незаконних фінансових операцій та тіньової економічної діяльності. На основі систематизації сучасних нормативно-правових та інституційних інструментів Європейського Союзу запропоновано концептуальну модель цифрової резильєнтності, орієнтовану на комплексну протидію взаємопов’язаним цифровим та економічним загрозам. Модель об’єднує п’ять функціонально взаємопов’язаних компонентів: кіберстійкість критичної цифрової інфраструктури, надійну цифрову ідентифікацію, прозорість фінансових потоків, цифровізацію податкового адміністрування, а також управління даними та інтероперабельність. Визначено функціональні взаємозв’язки між зазначеними компонентами та обґрунтовано, що їх узгоджена дія забезпечує захищеність цифрової інфраструктури, надійну ідентифікацію учасників цифрових відносин, простежуваність фінансових потоків, прозорість податкових операцій та інтегроване використання даних. Визначено механізм впливу складових моделі на кіберризики, корупцію та тіньову економіку та встановлено, що їх комплексне застосування дозволяє одночасно впливати на різні канали поширення цифрових та економічних загроз, формуючи синергетичний ефект у зміцненні економічної безпеки. Обґрунтовано напрями застосування запропонованого підходу в Україні в контексті наближення національного законодавства до законодавства ЄС, зокрема посилення кіберстійкості критичної цифрової інфраструктури, інтеграцію цифрової ідентифікації із системами фінансового моніторингу та податкового контролю, розвиток інтероперабельності державних інформаційних систем та ризик-орієнтованої аналітики. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для вдосконалення державної політики у сфері цифрового врядування, протидії корупції та тіньовій економіці й зміцнення економічної безпеки України.