Аналіз організаційно-правових механізмів регулювання міжнародної торгівлі та рекомендації
DOI:
https://doi.org/10.26906/EiR.2026.1%20(100).4369Ключові слова:
міжнародна торгівля, організаційний, правовий, механізм, імпорт, експортАнотація
Це дослідження присвячене комплексному теоретичному та емпіричному аналізу організаційних та правових механізмів регулювання міжнародної торгівлі у глобалізованій економіці. Особливу увагу приділено визначенню ролі ключових міжнародних інституцій, таких як Світова організація торгівлі (СОТ), Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Міжнародна торгова палата (ICC), а також регіональних інтеграційних об’єднань, які формують сучасну архітектуру світової торговельної системи. Проаналізовано їхній вплив на уніфікацію правил, гармонізацію національних законодавчих баз та зниження бар’єрів у торгівлі. Додатково розглянуто національне законодавство окремих держав та його відповідність міжнародним стандартам. У дослідженні проведено оцінку основних економічних факторів, що визначають зовнішню торгівлю Азербайджану: обсяги імпорту, динаміку ВВП, коливання валютного курсу, приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ), зміну світових цін на нафту та рівень митних тарифів. Для верифікації взаємозв’язків між цими чинниками було використано емпіричну модель на основі панельних даних за 2010–2024 роки. Обрано метод панельної регресії з фіксованими ефектами, адекватність якого підтверджено тестом Хаусмана. Результати показали, що імпорт виступає найсильнішим фактором впливу на зовнішньоторговельний оборот: зростання імпорту на 1% веде до підвищення обсягу торгівлі на 0.87%. Валовий внутрішній продукт та прямі іноземні інвестиції мають позитивний і статистично значущий ефект, що свідчить про їхню ключову роль у стимулюванні міжнародних торговельних відносин. Водночас валютний курс та митні тарифи чинять негативний вплив, знижуючи конкурентоспроможність експорту та ускладнюючи доступ до зовнішніх ринків. Крім того, було встановлено, що сприятлива торговельна політика, відображена у вигляді фіктивної змінної, суттєво підвищує обсяги торговельного обороту. Світові ціни на нафту, враховуючи енергетичну залежність економіки Азербайджану, також виявили статистично значущий вплив. Отримане значення коефіцієнта детермінації R²=0.78 підтверджує високу пояснювальну силу моделі, що дозволяє вважати її придатною для прогнозування майбутніх тенденцій у сфері зовнішньої торгівлі. У підсумку дослідження доводить, що поєднання ліберальної торговельної політики, глибоких митних реформ та підтримання макроекономічної стабільності створює сприятливі умови для ефективної інтеграції Азербайджану у систему міжнародної торгівлі. Результати можуть бути використані як у наукових дослідженнях, так і в практиці державного регулювання, зокрема для удосконалення стратегій зовнішньоекономічної політики, оптимізації законодавчої бази та формування більш гнучкої моделі співпраці з міжнародними економічними інституціями.
Посилання
1. Azerbaijan Republic State Statistical Committee. (various years). Statistical data. Available at: https://www.stat.gov.az
2. Azerbaijan Republic State Customs Committee. (various years). Official trade statistics. Available at: https://www.customs.gov.az
3. Central Bank of the Republic of Azerbaijan. (various years). Monetary policy and exchange rate indicators. Available at: https://www.cbar.az
4. Cabinet of Ministers of the Republic of Azerbaijan. (2015–2025). Decisions on trade and customs policy.
5. Azerbaijan Investment Promotion Agency (ARIA) under the Ministry of Economy. (various years). Investment statistics.
6. Bagwell, K., & Staiger, R. W. (1999). An economic theory of GATT. American Economic Review, no. 89(1), pp. 215–248.
7. Bagwell, K., & Staiger, R. W. (2002). The economics of the world trading system. Cambridge, MA: MIT Press.
8. Frankel, J. A., & Romer, D. H. (1999). Does trade cause growth? American Economic Review, no. 89(3), pp. 379–399.
9. Hoekman, B. M., & Kostecki, M. M. (2009). The political economy of the world trading system (3rd ed.). Oxford University Press.
10. Krugman, P. (1980). Scale economies, product differentiation, and the pattern of trade. American Economic Review, no. 70(5), pp. 950–959.
11. Krugman, P. R., Obstfeld, M., & Melitz, M. J. (2018). International economics: Theory and policy (11th ed.). Pearson.
12. Ricardo, D. (1817). On the principles of political economy and taxation. London: John Murray.
13. Rodrik, D. (2008). The real exchange rate and economic growth. Brookings Papers on Economic Activity, no. 2008(2), pp. 365–412.
14. Smith, A. (1776). An inquiry into the nature and causes of the wealth of nations. London.
15. Van den Bossche, P., & Zdouc, W. (2017). The law and policy of the World Trade Organization (4th ed.). Cambridge University Press.
16. United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD). (2023). World investment report 2023: Investing in sustainable energy for all. Geneva: United Nations.
17. United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD). (2024). Trade indicators and FDI data. Available at: https://unctadstat.unctad.org
18. World Bank. (2022). Azerbaijan trade and competitiveness report. Washington, DC: World Bank.
19. World Bank. (2024). World development indicators. Available at: https://data.worldbank.org
20. International Monetary Fund (IMF). (2024). International financial statistics.
21. World Trade Organization (WTO). (various years). World tariff profiles. Available at: https://www.wto.org
22. Aliyev, M. (2018). Foreign trade policy and international economic integration in Azerbaijan. Azerbaijan Journal of Economics, no. 12(3), pp. 45–57.
23. Gasimov, R. (2020). The impact of customs-tariff policy on the economy of Azerbaijan. Economic Research, no. 5(2), pp. 33–48.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Алієв Мурад Шахрза

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

