Невидима рука міжнародної допомоги в Африці: геоекономіка депривації
Анотація
У традиційних суспільствах бідні та незаможні люди мали своє місце в громаді, не отримуючи жодної допомоги. Завжди існувала взаємозалежність, що реалізовувалася серед верств населення з низьким рівнем доходів: взаємна допомога була природною поведінкою. Проте раніше не виникало асоціації «допомоги» з практиктичним визначенням «закріпачення осіб», що знаходяться в тяжкому становищі, або ж буде слугувати виправданням для урядів щодо здійснення військових чи репресивних дій проти власного народу. Історія дебатів і практик навколо «концепції допомоги» підкреслює значущість цього явища.
На національному або міжнародному рівні підтримка спрямована в першу чергу на те, щоб допомогти чітко визначеним «донорам» зберегти той устій, який допомагає утримувати свої позиції владі та соціальні привілеї й позбавляє бідних власних засобів боротьби з бідністю. Тепер ми легко розуміємо, чому промоутери великих міжнародних зустрічей регулярно виступали за надання допомоги бідним: один з них, який зібрав глав держав у березні 2002 року в Монтерреї, Мексика, обережно уникав будь-яких дебатів про корінні причини виникнення страждань і несправедливості. Фактично вони добре розуміють, що ретельне вивчення цих випадків розкриє шахрайство, яке сьогодні відбувається в усьому світі під брендом допомоги. Дійсно, така дискусія ризикує розкрити збочені змови, часто структурні, котрі завжди в ім’я допомоги об’єднують лідерів Півночі й Півдня проти власних «суб’єктів». І коли заради пропаганди північні «щедрі донори» погрожують зменшити свою «допомогу» на тій підставі, що уряди-реципієнти корумповані, така експертиза врешті-решт розкриє всі механізми, створені цими ж донорами, щоб «допомогти» певним «урядам» деспотично панувати над власним населенням. Зрештою, серйозне розслідування основних причин цих маневрів продемонструвало б світовій спільноті, що більша частина допомоги, призначеної для відповідних бідних країн, спрямована на зміцнення військових і примусових програм або на реструктуризацію їхніх економік для адаптації до вимог єдиного світового ринку. Звідси й цей гіркий висновок: те, що ми наполягаємо до надання допомоги, це лише зумовлює витрати на зміцнення структур, які породжують нещастя. Однак жертвам, позбавленим їхніх реальних властивостей, ніколи не допомагають, оскільки вони прагнуть виділитися з глобальної продуктивної системи, щоб знайти альтернативи, узгоджені зі своїми власними прагненнями.
Посилання
2. Buret E. (1840) De la Misère des classes laborieuses en Angleterre et en France : de la nature de la misère, de son existence, de ses effets, de ses causes, et de l'insuffisance des remèdes qu'on lui a opposés jusqu'ici, avec les moyens propres à en affranchir les sociétés – On misery of the Working Class in England and France: the nature of misery, its existence, its effects, its causes, and the lack so far of remedies against it, with the relevant means to emancipate societies from it-, Paris, Paulin.
3. Dunoyer C.(1825) L’Industrie et la morale considérées dans leurs rapports avec la liberté- Industry & Morality viewed in Their Relationships With Liberty-, Paris, Paulin.
4. Farcet G. (1998) Henry Thoreau: l’Éveillé du nouveau monde- Henry Thoreau:The enlightened from the new world-, Paris, Sang dans la Terre.
5. Jarret M-F. & Mahieu F.-R. (1998) Economie publique, théories économiques de l’interaction sociale- Public Economics: Economic theories of social interaction-, Paris, Ellipses
6. Le Nouvel Observateur, Feb 22-28, 2007
7. Moyo D. (2009), L’aide fatale -Dead Aid- , Paris, Lattes.
8. Paugam S. (2013) Le lien social –The social link-, Paris, PUF, Coll. « Que sais-je? ».
9. Pogge Th. (2003), Porter assistance aux pauvres du monde -Assisting the global poor-, Raison publique, n°1, October, Bayard, pp. 104-108, translated into French by P. Savidan.
10. Sahlins M. (1976), Age de pierre, âge d’abondance -Stone age economics-, Paris, Gallimard
11. Stiglitz J (2012) le prix de l’inégalité -The price of inequality-, Paris, Fayard.
12. Christian ARNSPERGER, Philippe Van Parijs (2000) Ethique économique et sociale –Social & economic ethics-, Paris, La découverte.
13. Georg Simmel “What Makes Democracies Endure?” Adam Przeworski, Journal of Democracy, 7, no. 1 (1996)
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
