Інституціональні механізми управління земельним розвитком
Анотація
Переосмислено теоретичний апарат нової інституціональної й неоінституціональної теорії у сфері земельної економіки та визначено необхідність подальшої інституціоналізації земельного розвитку в Україні. Проаналізовано суспільні економічні відносини. Виявлено, що саме земельні відносини мають сутнісну структуру: у вигляді інституційного комплексу, в основі якого лежать традиційні, звичаєві й релігійні норми поведінки індивідів, а також соціальні, політичні, економічні, правові та інші інститути, як стійкі соціально-економічні, організаційно-правові структури, установи й організації. Визначено головні принципи нової інституціональної та неоінституціональної економіки в земельній сфері, а саме: інститутоцентризм, обмежена раціональність, історизм, економічний опортунізм, земельне благо. Характер співвідношення засобів інституціоналізації земельних відносин з особливостями формування фінансово-економічного простору держави в авторській інтерпретації розглянуто на рівні розбудови в Україні інституційної інфраструктури земельного обігу, формування Державного земельного банку та Національного фонду земель, як державних інститутів. Виявлено, що суспільному земельному розвиткові притаманні еволюційні інституціональні зміни, коли почастинні периферійні поступові зміни в нормах і правилах обумовлюють поступові зміни й земельний розвиток. Доведено, що держава, маючи адміністративні переваги, діючи економічними методами та методами правового впливу, повинна змінювати й адаптувати інституціональне середовище як сукупність правил, норм, що формують базис виробництва, обмін і перерозподіл у земельній сфері, адже головна ланка в комплексі земельних прав належить народу України.
Посилання
2.Nureyev, R. M. (2010). Ocherki po istorii institutsionalizma [Essays on the history of institutionalism]. 2-ye izd. Rostov-na-Donu : Sodeystviye – XXI vek, 415 p. [in Russian].
3.Cosens, B. A., Craig, R. K., Hirsch, S., Arnold, C. A. (T.), Benson, M. H., DeCaro, D. A., Garmestani, A. S., Gosnell, H., Ruhl, J. & Schlager, E. (2017). The role of law in adaptive governance. Ecology and Society, Vol. 22(1):30 [in English].
4.Anderies, J. M., Janssen, M. A. & Ostrom, E. (2004). А framework to analyze the robustness of social-ecological systems from an institutional perspective. Ecology and Society, Vol. 9(1):18 [in English].
5.DeCaro, D. A., Stokes, M. K. (2013). Public participation and institutional fit: a social-psychological perspective. Ecology and Society, Vol. 18(4): 40 [in English].
6.Yaremenko, V. V., Slipushko, O. M. (2008). Novyi tlumachnyi slovnyk ukrayinskoi movy [New Interpretative Dictionary of the Ukrainian Language]. U 3-kh t. Kiev, Ukraine, 862 p. [in Ukrainian].
7.Epstein, G., Pittman, J., Alexander, S. M., Berdej, S., Dyck, T., Kreitmair, U., Raithwell, K. J., Villamayor-Tomas, S., Vogt, J. & Armitage, D. (2015). Institutional fit and the sustainability of social-ecological systems. Current Opinion in Environmental Sustainability, Vol. 14, pp. 34–40 [in English].
8.Sharyi, H. I. (2016). Instytutsiine zabezpechennia rozvytku zemelnykh vidnosyn v ahrarnomu sektori Ukrainy : monohrafiia. Poltava, 604 р. [in Ukrainian].
9.Ivashchenko, O. (2003). Novyi instytutsionalizm v ekonomichnii sotsiolohii [New institutionalism in economic sociology]. Sotsiolohiia: teoriia, metodyky, marketynh, Vol. 1, pp. 60–70 [in Ukrainian].
10.Sharyi, H. I., Tymoshevskyi, V. V., Fesak, A. S. (2018). Ahroekolohichni perspektyvy – ne zahubyty nadbane! [Agro-ecological perspectives – do not lose the good!], Zemlevporiadnyi visnyk. Kyiv, Vol. 8, pp. 25–30 [in Ukrainian].
11.Chaffin, B. C., Gunderson, L. H. (2016). Emergence, institutionalization and renewal: rhythms of adaptive governance in complex social-ecological systems. Journal of Environmental Management, Vol. 165, pp. 81–87 [in English].
12.Ulko, Ye. M. (2015). Instytutsionalna skladova ekonomichnoho rozvytku tvarynnytstva na osnovi dyferentsiatsii vplyvu instytutsii ta instytutiv [Institutional component of economic development animal husbandry on the basis of differentiation of influence of institutions and institutes]. Visnyk Khark. Nats. Ahrarn. Un.-tu im. V.V. Dokuchaieva. Ser.: «Ekon. Nauky». Kharkiv, Vol. 2, pp. 131–142 [in Ukrainian].
13.Holling, C. S. (2001). Understanding the complexity of economic, ecological, and social systems. Ecosystems, Vol. 4(5), pp. 390-405 [in English].
14.Chaffin, B. C., Gosnell, H. & Cosens, B. A. (2014). A decade of adaptive governance scholarship: synthesis and future directions. Ecology and Society, Vol. 19(3): 56 [in English].
15.Dyuverzhe, M. (1997). Politicheskiye instituty i konstitutsionnoye pravo [Political Institutions and Constitutional Law]. Antologiya mirovoy politicheskoy mysli. V 5 t. – T. 2. Zarubezhnaya politicheskaya mysl' XX v. Nats. obshchestv.-nauch. fond. Akad. polit. nauk; Rukovoditel' proyekta G.Yu. Semegin i dr.; Red-nauch. sovet: pred. soveta G.Yu. Semegin i dr. Moscow: Mysl', pp. 644–655 [in Russian].
16.DeCaro, D. A., Chaffin, B. C., Schlager, E., Garmestani, A. S. & Ruhl, J. B. (2017). Legal and institutional foundations of adaptive environmental governance. Ecology and Society, Vol. 22(1): 32 [in English].
17. Clark, W. C., Jones, D. D. & Holling, C. S. (1979). Lessons for ecological policy design: a case study of ecosystem management. Ecological Modelling, Vol. 7(1), pp. 1–53 [in English].
18.Clement, F. (2010). Analysing decentralised natural resource governance: proposition for a «politicised» institutional analysis and development framework. Policy Sciences, Vol. 43(2), pp. 129–156 [in English].
19.Anderies, J. M., Janssen, M. A. (2013). Robustness of social-ecological systems: implications for public policy. Policy Studies Journal, Vol. 41(3), pp. 513–536 [in English].
20.Berkes, F. (2007). Community-based conservation in a globalized world. Proceedings of the National Academy of Sciences, Vol. 104(39), pp. 188–193 [in English].
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
