Інституціональні механізми управління земельним розвитком

  • Hryhorii Sharyi Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» http://orcid.org/0000-0001-5098-2661
  • Svitlana Nesterenko Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» http://orcid.org/0000-0002-2288-3524
Ключові слова: земельний розвиток, інститут, інституціональна економіка, методологія, методика, земельна економіка, рентні відносини, екологічна рента

Анотація

Переосмислено теоретичний апарат нової інституціональної й неоінституціональної теорії у сфері земельної економіки та визначено необхідність подальшої інституціоналізації земельного розвитку в Україні. Проаналізовано суспільні економічні відносини. Виявлено, що саме земельні відносини мають сутнісну структуру: у вигляді інституційного комплексу, в основі якого лежать традиційні, звичаєві й релігійні норми поведінки індивідів, а також соціальні, політичні, економічні, правові та інші інститути, як стійкі соціально-економічні, організаційно-правові структури, установи й організації. Визначено головні принципи нової інституціональної та неоінституціональної економіки  в земельній сфері, а саме: інститутоцентризм, обмежена раціональність, історизм, економічний опортунізм, земельне благо. Характер співвідношення засобів інституціоналізації земельних відносин з особливостями формування фінансово-економічного простору держави в авторській інтерпретації розглянуто на рівні розбудови в Україні інституційної інфраструктури земельного обігу, формування Державного земельного банку та Національного фонду земель, як державних інститутів. Виявлено, що суспільному земельному розвиткові притаманні еволюційні інституціональні зміни, коли почастинні периферійні поступові зміни в нормах і правилах обумовлюють поступові зміни й земельний розвиток. Доведено, що держава, маючи адміністративні переваги, діючи економічними методами та методами правового впливу, повинна змінювати й адаптувати інституціональне середовище як сукупність правил, норм, що формують базис  виробництва, обмін і перерозподіл у земельній сфері, адже головна ланка в комплексі земельних прав належить народу України.

Дані про авторів

Hryhorii Sharyi, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

доктор економічних наук, доцент

Svitlana Nesterenko, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

кандидат технічних наук, доцент

Посилання

1.Veblen, T. (1984). Teoriya prazdnogo klassa [Theory of the idle class], Progres. Moscow, 342 p. [in Russian].
2.Nureyev, R. M. (2010). Ocherki po istorii institutsionalizma [Essays on the history of institutionalism]. 2-ye izd. Rostov-na-Donu : Sodeystviye – XXI vek, 415 p. [in Russian].
3.Cosens, B. A., Craig, R. K., Hirsch, S., Arnold, C. A. (T.), Benson, M. H., DeCaro, D. A., Garmestani, A. S., Gosnell, H., Ruhl, J. & Schlager, E. (2017). The role of law in adaptive governance. Ecology and Society, Vol. 22(1):30 [in English].
4.Anderies, J. M., Janssen, M. A. & Ostrom, E. (2004). А framework to analyze the robustness of social-ecological systems from an institutional perspective. Ecology and Society, Vol. 9(1):18 [in English].
5.DeCaro, D. A., Stokes, M. K. (2013). Public participation and institutional fit: a social-psychological perspective. Ecology and Society, Vol. 18(4): 40 [in English].
6.Yaremenko, V. V., Slipushko, O. M. (2008). Novyi tlumachnyi slovnyk ukrayinskoi movy [New Interpretative Dictionary of the Ukrainian Language]. U 3-kh t. Kiev, Ukraine, 862 p. [in Ukrainian].
7.Epstein, G., Pittman, J., Alexander, S. M., Berdej, S., Dyck, T., Kreitmair, U., Raithwell, K. J., Villamayor-Tomas, S., Vogt, J. & Armitage, D. (2015). Institutional fit and the sustainability of social-ecological systems. Current Opinion in Environmental Sustainability, Vol. 14, pp. 34–40 [in English].
8.Sharyi, H. I. (2016). Instytutsiine zabezpechennia rozvytku zemelnykh vidnosyn v ahrarnomu sektori Ukrainy : monohrafiia. Poltava, 604 р. [in Ukrainian].
9.Ivashchenko, O. (2003). Novyi instytutsionalizm v ekonomichnii sotsiolohii [New institutionalism in economic sociology]. Sotsiolohiia: teoriia, metodyky, marketynh, Vol. 1, pp. 60–70 [in Ukrainian].
10.Sharyi, H. I., Tymoshevskyi, V. V., Fesak, A. S. (2018). Ahroekolohichni perspektyvy – ne zahubyty nadbane! [Agro-ecological perspectives – do not lose the good!], Zemlevporiadnyi visnyk. Kyiv, Vol. 8, pp. 25–30 [in Ukrainian].
11.Chaffin, B. C., Gunderson, L. H. (2016). Emergence, institutionalization and renewal: rhythms of adaptive governance in complex social-ecological systems. Journal of Environmental Management, Vol. 165, pp. 81–87 [in English].
12.Ulko, Ye. M. (2015). Instytutsionalna skladova ekonomichnoho rozvytku tvarynnytstva na osnovi dyferentsiatsii vplyvu instytutsii ta instytutiv [Institutional component of economic development animal husbandry on the basis of differentiation of influence of institutions and institutes]. Visnyk Khark. Nats. Ahrarn. Un.-tu im. V.V. Dokuchaieva. Ser.: «Ekon. Nauky». Kharkiv, Vol. 2, pp. 131–142 [in Ukrainian].
13.Holling, C. S. (2001). Understanding the complexity of economic, ecological, and social systems. Ecosystems, Vol. 4(5), pp. 390-405 [in English].
14.Chaffin, B. C., Gosnell, H. & Cosens, B. A. (2014). A decade of adaptive governance scholarship: synthesis and future directions. Ecology and Society, Vol. 19(3): 56 [in English].
15.Dyuverzhe, M. (1997). Politicheskiye instituty i konstitutsionnoye pravo [Political Institutions and Constitutional Law]. Antologiya mirovoy politicheskoy mysli. V 5 t. – T. 2. Zarubezhnaya politicheskaya mysl' XX v. Nats. obshchestv.-nauch. fond. Akad. polit. nauk; Rukovoditel' proyekta G.Yu. Semegin i dr.; Red-nauch. sovet: pred. soveta G.Yu. Semegin i dr. Moscow: Mysl', pp. 644–655 [in Russian].
16.DeCaro, D. A., Chaffin, B. C., Schlager, E., Garmestani, A. S. & Ruhl, J. B. (2017). Legal and institutional foundations of adaptive environmental governance. Ecology and Society, Vol. 22(1): 32 [in English].
17. Clark, W. C., Jones, D. D. & Holling, C. S. (1979). Lessons for ecological policy design: a case study of ecosystem management. Ecological Modelling, Vol. 7(1), pp. 1–53 [in English].
18.Clement, F. (2010). Analysing decentralised natural resource governance: proposition for a «politicised» institutional analysis and development framework. Policy Sciences, Vol. 43(2), pp. 129–156 [in English].
19.Anderies, J. M., Janssen, M. A. (2013). Robustness of social-ecological systems: implications for public policy. Policy Studies Journal, Vol. 41(3), pp. 513–536 [in English].
20.Berkes, F. (2007). Community-based conservation in a globalized world. Proceedings of the National Academy of Sciences, Vol. 104(39), pp. 188–193 [in English].
Опубліковано
2020-12-28
Як цитувати
Sharyi Hryhorii Інституціональні механізми управління земельним розвитком / Hryhorii Sharyi, Svitlana Nesterenko // ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник. – Полтава: ПНТУ, 2020. – Т. (4(79). – С. 6-14. – doi:https://doi.org/10.26906/EiR.2020.4(79).2157.
Розділ
ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ