ACADEMIC JOURNAL Industrial Machine Building, Civil Engineering http://journals.nupp.edu.ua/znp <p>Викладення результатів досліджень із механізації будівельних робіт, проектування й експлуатації будівельних споруд, удосконалення будівельних конструкцій; розглянуті сучасні проблеми механіки ґрунтів, геотехніки та фундаментобудування.</p> National University «Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic» uk-UA ACADEMIC JOURNAL Industrial Machine Building, Civil Engineering 2409-9074 Дослідження динаміки дебалансного вібратора зі змінним статичним моментом http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2257 <p>З кожним роком все більше набуває використання вібраційного та віброударного обладнання. Ця техніка успішно<br>використовується при спорудженні надійних фундаментів під різні споруди. Основним елементом цих вібраційних<br>машин являється дебалансний вібратор. В даний час, при проектуванні дебалансних вібраторів динамічні фактори при<br>їх експлуатації не враховуються. Тому надійність можна підвищити, якщо на стадії їх проектування враховувати хвильовий характер навантажень. Робота дебалансного вібратора нами розглядалася у взаємодії механічних і електромагнітних процесів і в результаті була отримана математична модель динамічних процесів при роботі вібратора, котра<br>включала нелінійні диференціальні рівняння руху мас вібратора і лінійне диференціальне рівняння електромагнітних<br>явищ в двигуні його приводу. Можна акцентувати, що вібраційному а також віброударному методу мало приділено<br>уваги і широка інформація практично відсутня. Тому являється актуальним створення продуктивних зразків вібраторів, методик їх розрахунків і проведення наукових досліджень динаміки робочих процесів цих машин на що і направлена дана робота. При розрахунку вібраторів на статичну й утомлену міцність коливальні процеси конструкцій та їх<br>динамічні навантаження, в цей час, не враховуються. Однак їх несучу здатність можна значно підвищити, якщо у<br>розрахунках при їх проектуванні враховувати їхні амплітудно-частотні характеристики. Відсутність ж уточненої методики розрахунку дебалансних вібраторів сучасних вібраційних машин ускладнює їхнє проектування і експлуатацію.<br>Метою статті є висвітлення результатів математичного моделювання коливальних процесів при дослідженні дебалансного вібратора зі змінним статичним моментом та визначення динамічних навантажень на його елементи. В роботі<br>теоретично досліджено, з використанням математичного програмного застосунку MathCAD, динаміку механізму привода дебалансного вібратора і отримано результати які можуть бути використані при проектуванні, розрахунку та<br>визначенні динамічних навантажень подібних вібраторів вібраційних машин.</p> Vasyl Lyutenko Rostyslav Rudyk Shahrom Nasulloev ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2020-12-30 2020-12-30 1 54 5 11 10.26906/znp.2020.54.2257 Відображення статистичного характеру міцності сталі у нормах проєктування сталевих конструкцій http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2263 <p>Стаття містить систематизований огляд публікацій у ведучих науково-технічних журналах із проблеми статистичного опису міцності будівельних сталей. Міцність сталі – це вирішальний параметр несучої здатності будівельних металевих конструкцій. Тому об’єктивне оцінювання міцності сталі має велике значення для забезпечення і розрахунку надійності конструкцій та належного обґрунтування норм проєктування. За наявності численних факторів, що впливають на міцність сталі, цілком природно, що показники міцності мають певну змінність, наочне уявлення про яку дають статистичні криві розподілу різних характеристик сталі. Межа текучості й інші механічні характеристики сучасних сталей мають статистичний розкид, котрий добре описується нормальним законом, що було неодноразово підтверджено даними випробування зразків сталі. Заводські випробування міцності сталі виконуються багато років у великих масштабах, створюючи значний масив статистичної інформації, проте загальна інформаційна база цих даних відсутня. Головну увагу приділено вибірці статистичних характеристик міцності сталей різного періоду, таких як математичне сподівання, середньоквадратичне відхилення (стандарт), коефіцієнт варіації та ін. Аналіз підтвердив високу <br> забезпеченість нормативних опорів&nbsp; і кутової сталі, швелерів та балок з маловуглецевої сталі марок Ст3пс і Ст3сп. У&nbsp;більшості випадків виконується&nbsp; вимога про забезпеченість значень нормативних опорів будівельних матеріалів з імовірністю 0,95 для сталі марки Ст3. Показано, що забезпеченість розрахункових опорів профільного прокату зі&nbsp;сталей Ст3сп і Ст3пс завжди вища від імовірності 0,999. Наведено дані статистичної обробки результатів механічних випробувань низьколегованих будівельних сталей 14Г2, 10Г2С1, 15ХСНД, 10ХСНД та високоміцних сталей. <br> Подані у статті дані&nbsp; призначені для використання у чисельних розрахунках надійності конструкцій. Проаналізовано еволюцію норм проєктування сталевих конструкцій у сенсі призначення нормативних і розрахункових опорів та залучення до цього дослідних статистичних даних</p> Sergii Pichugin Mukhlis Hajiyev ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2020-12-30 2020-12-30 1 54 11 18 10.26906/znp.2020.54.2263 Стратегія обмеження ризику обвалення конструктивної системи http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2265 <p>Наведено загальну стратегію обмеження ризику обвалення конструктивної системи на прикладі реального будівельного об’єкта. Проаналізовано різноманітні підходи до розрахунку можливості виникнення аварії або, іншими словами, ймовірності відмови тієї чи іншої конструкції. Надано результати розрахунку виникнення можливої відмови конструкції будівельного об’єкта на прикладі створеної моделі. У ході роботи був проведений аналіз сценаріїв можливого виникнення аварії на будівельному об’єкті. Виділяються й описуються характерні особливості найбільш систематизованого алгоритму сценарію можливого виникнення аварії в будівництві, для якого має велике значення збір даних <br> про аварії, що виникли, їх систематизація та осмислення, тому що подібна практика збільшує шанси на безаварійне будівництво. Значну увагу приділено підходу до опису аварії, який може бути розглянутий із її вірогідності. <br> Надано класифікацію аварій за ймовірністю їх виникнення. Розрахунок ризиків прогресуючого обвалення розглядався при певному переліку загроз. Наведено результати розрахунків просторової моделі каркаса будівлі на прогресуюче руйнування конструкції для визначення можливості виникнення аварії. При зміні геометрії монолітного перекриття та вилученні окремих колон розглядалася ймовірність відмови несучих конструкцій і наслідки, до яких така аварія може призвести. У результаті чисельного моделювання отримано якісну оцінку характеристик стійкості конструкції стосовно прогресуючого руйнування. Розглянуто найпростішу схему конструкції будівлі, за якою відома ймовірність відмови об’єкта. Для підрахунку можливих матеріальних збитків i (або) соціальних втрат від відмови об’єкта, пов’язаних із припиненням експлуатації чи втратою його цілісності, визначалися найбільш імовірні прогнози можливої аварії, що сталася з техногенних або природних причин.</p> Sergiy Pichugin Lina Klochko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2020-12-30 2020-12-30 1 54 19 25 10.26906/znp.2020.54.2265 Аналіз міцності залізобетону в замкнутому просторі металевої труби http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2266 <p>На сьогодні проєктування стиснутих трубобетонних елементів являє собою досить складний процес, причиною чого є відсутність розрахункових залежностей, які б враховували явище збільшення несучої здатності елемента за рахунок роботи бетону в умовах об’ємного напружено-деформованого стану, що обумовлює одержання розрахункових значень міцності нормального перерізу трубобетонного елемента, які будуть недовикористані. Можливість розв’язання існуючої проблеми полягає в подальшому дослідженні теорії розрахунків міцності трубобетонних елементів на основі впроваджуваних сучасних поглядів на роботу бетону в поєднанні з арматурою та сталевою оболонкою. Тож було розроблено методику аналізу міцності з використанням коефіцієнта зміцнення бетону трубобетонних елементів при осьовому стисненні для обчислення значень з урахуванням меридіонального тиску бетону на трубу й осьових напружень у ньому на основі теорій пластичності Сен-Венана та Губера – Мізеса – Генкі. Критерієм руйнування трубобетонного елемента обрано його граничний стан при досягненні в сталі труби напружень текучості, завдяки чому отримано таке рівняння міцності трубобетонного елемента, в якому напруження в стінці труби в момент руйнування елемента приймаються граничними, тобто міцність матеріалів використовується повністю. Наведено приклад виконання розрахунку та здійснено порівняння результатів розрахунку міцності з використанням коефіцієнта «зміцнення» за обома теоріями як у табличній формі, так і шляхом побудови графіків залежності значень міцності трубобетонного елемента й коефіцієнта зміцнення бетону від його класу. Відмічено суттєве зростання коефіцієнта зміцнення для низьких класів бетону при відповідному збільшенні товщини стінки труби за обома теоріями, що може свідчити про суттєві резерви міцності та потребує подальшого теоретичного й експериментального дослідження.</p> Andriy Pavlikov Dmytriy Kochkarev Olga Harkava Kateryna Andriiets ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2020-12-30 2020-12-30 1 54 26 33 10.26906/znp.2020.54.2266 Довговічність матеріалів кріогенних конструкцій http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2267 <p>Світова статистика свідчить, що основна частка руйнувань в інженерній практиці відбувається через утому конструкцій і матеріалів. Тому проблема втоми є однією з найбільш актуальних науково-технічних завдань сучасності, вирішення якої потребує додаткових комплексних експериментальних і теоретичних досліджень. Серед відповідальних конструкцій і об'єктів низькотемпературного призначення широкого поширення набули зварні великогабаритні ємності і резервуари, що перебувають під тиском при температурах від 293 до 4,2 К. Такі будівельні конструкції, працюють в умовах циклічного від нульового розтягування, що повторюється з низькою частотою. Такі умови навантаження виникають при експлуатації посудин для транспортування і зберігання зріджених газів (кисню, азоту, водню, гелію), кріогенних трубопроводів, посудин високого тиску, кріогенераторов і т.п. Тому завдання оцінки несучої здатності і довговічності в умовах впливу циклічних навантажень в широкому діапазоні температур має надзвичайно важливе значення. У&nbsp;роботі наводяться результати експериментальних досліджень впливу глибокого охолодження на малоциклічна втому і циклічну повзучість нержавіючої конструкційної сталі 03Х20Н16АГ6 в умовах пульсуючого циклу зміни зовнішнього навантаження з частотою 0,033 с<sup>-1</sup> (2 цикл/хв) на повітрі і в середовищах рідких холодоагентів (азоту і гелію)&nbsp; при температурах 293, 77 і 4,2 К відповідно. Результати експериментальних досліджень підтвердили той факт, що в інтервалі температур 293 – 77 К на кривих циклічної повзучості стадія прискореної повзучості вельми обмежена по довговічності, або взагалі відсутня, тому можна з упевненістю сказати, що число циклів до руйнування стали 03Х20Н16АГ6 в малоциклової області буде визначатися її здатністью чинити опір деформації на сталій стадії</p> Ivan Medved Halyna Tatarchenko Mykola Biloshytskyi Sergey Poddubny ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2020-12-30 2020-12-30 1 54 34 39 10.26906/znp.2020.54.2267 Методика та приклад розрахунку комбіновано армованих згинальних елементів http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2268 <p>Сучасне будівництво неможливе без використання залізобетонних конструкцій з попередньо-напруженою арматурою. Для покращення міцністних та деформативних характеристик бетону використовують фіброве армування. <br> Серед таких фібр найбільш широко використовується стальна фібра. Вона значно покращує міцність сталефібробетону на розтяг. Це дає можливість враховувати роботу сталефібробетону в розтягнутій зоні перерізу згинальних елементів. Діючі нормативні документи не дають не дають рекомендацій щодо розрахунку сталефібробетонних плоских елементів, які працюють у двох напрямках. Відсутні рекомендації щодо розрахунку сталефібробетонних елементів з попередньо-напруженою арматурою. Дослідження несучої здатності, тріщиностійкості та деформацій двохосно попередньо-напружених сталефібробетонних плит практично відсутній. Запропонована методика розрахунку згинальних елементів прямокутного перерізу, армованих звичайною та попередньо-напруженою арматурою, а також стальною фіброю, на основі деформаційного методу. При цьому враховуються втрати напружень в арматурі від деформацій повзучості та усадки сталефібробетону. Також враховується зростання міцності сталефібробетону на стиск в умовах двохосного обтиску. У результаті порівняльного розрахунку несучої здатності стандартної&nbsp; дорожньої плити П60.38 та аналогічної плити, у якій арматурні сітки були замінені стальною фіброю, встановлено, що несуча здатність плити зі стальною фіброю вища від стандартної на 24,4%.</p> <p>Ефективність плит зі стальною фіброю полягає в тому, що використанні стальної фібри дає можливість зменшення кількості високоміцної попередньо-напруженої арматури до 10…15%. Завдяки хорошим властивостям сталефібробетону протидії стиранню тривалість експлуатації плит аеродромних та дорожніх покриттів набагато більша від залізобетонних.</p> Oleksandr Zhuravskyi ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2020-12-30 2020-12-30 1 54 40 46 10.26906/znp.2020.54.2268 Оптимізація регулюванням зусиль рамно-підкісного сталевого каркасу цивільної будівлі http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2269 <p>Сталеві конструкції дозволяють споруджувати будівлі з індивідуальними розмірами та різного функціонального призначення, використовуючи при цьому типові архітектурно-конструктивні рішення. Підвищенню рівня уніфікації несучих будівельних конструкцій сприяє використання однакових поперечних рам, що встановлюються з рівним кроком. Жорсткість рам у власній площині забезпечується або встановленням системи вертикальних і горизонтальних в’язей (при цьому вузли спирання балок на колони виконуються шарнірними), або влаштуванням жорстких вузлів між балками та колонами. Ще одним ресурсоефективним способом забезпечення жорсткості рами у власній площині є встановлення підкосів між колоною й балкою. Завдяки такому рішенню підвищується жорсткість кожної рами та збільшується робочий внутрішній простір будівлі за рахунок відсутності вертикальних в’язей між колонами у поперечному напрямку будівлі. Нерозрізний ригель перекриття у цьому випадку необхідно розраховувати як балку на шарнірних опорах на стійках рами та на проміжних пружних опорах із заданою попередньо визначеною жорсткістю на підкосах. Напруження по довжині ригеля перекриття можна регулювати та оптимізувати за рахунок зміни жорсткості підкосів і схеми їх установлення,. Показано, що нехтування різною жорсткістю стійок і підкосів завищує в декілька разів опорні моменти на підкосах. Це зі свого боку зменшує прольотні моменти, що загалом приводить до отримання хибних результатів статичного розрахунку. У цілому, використання рамно-підкісної схеми каркаса цивільної будівлі дало можливість ресурсоефективно відрегулювати внутрішні зусилля по довжині основних елементів поперечних рам будівлі – стійок і ригелів. Навіть із врахуванням додаткових витрат сталі на влаштування підкосів витрати металу на несучі рами будівлі зменшено на 6% (0,85 кг/м<sup>2</sup>) в основному за рахунок зменшення перерізу на один номер прокатного двотавра ригелів перекриття</p> <p>&nbsp;</p> Oleksandr Semko Anton Hasenko Olena Filonenko Nataliia Mahas ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2020-12-30 2020-12-30 1 54 47 54 10.26906/znp.2020.54.2269 Трансформація зовнішньої геометрії конструкції підпірної стіни при раціоналізації параметрів системи http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2270 <p>Подано постановку і реалізацію варіативної задачі пошуку оптимального обрису задньої грані підпірної стіни. <br> У рамках теорії Кулона проаналізовано систему, що складається з підпірної конструкції й ґрунту, що давить на неї, щодо можливості постановки завдання раціонального проектування. На простому прикладі показана можливість постановки задачі пошуку раціональної геометрії задньої грані підпірної стіни в рамках заданої горизонтальної проекції. Наведено обґрунтування експлуатації енергетичного методу раціоналізації при розв’язанні наведеної задачі. <br> Суть пропонованого методу пошуку раціональної геометрії задньої грані підпірної стіни полягає в апроксимації поверхні підпірної стіни ламаною лінією. Для кожної ділянки ламаної лінії виведені ключові залежності по впливу на характер напружено-деформованого стану конструкції, зокрема в цій постановці, на величину згинального моменту в затисканні. Виведено ключові залежності й описано алгоритм розв’язання задачі. Показано, що при заданих характеристиках засипки величина моменту в затисканні фактично може бути описана через комбінацію кутів нахилу кожної з ділянок, а в загальному вигляді таких комбінацій безліч. Задача зведена до пошуку такої комбінації кута <em>α</em><sub>i</sub>, при якій введений критерій (у розглянутій постановці момент у затисканні) займе своє значення внизу. Реалізація підходу продемонстрована на чисельному прикладі. Запропонований підхід дозволяє варіативним методом визначати конфігурацію поверхні підпірної стіни, раціональну з позиції прийнятого критерію. Наведений у роботі приклад наочно доводить коректність постановки задачі та її розв’язання. Використання цього методу доцільне в інформаційному середовищі обчислення. Зокрема, практичне застосування наведеного підходу можливе шляхом постановки і розв’язання завдання лінійного програмування симплекс-методом.</p> Oleg Kalmykov Rabih Khalife Ivan Demianenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2020-12-30 2020-12-30 1 54 55 60 10.26906/znp.2020.54.2270 Зміни напружено-деформованого стану системи «деформована будівля – пальовий фундамент – основа» внаслідок підведення під ростверки плити http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2271 <p>Викладено особливості нової розрахункової схеми системи «деформована будівля – забивні призматичні палі у складі стрічкового ростверку – ґрунтова основа зі слабким підстильним шаром» до та після підведення під існуючі ростверки монолітної залізобетонної плити й результати математичного моделювання з використанням методу скінченних<br> елементів напружено-деформованого стану (НДС) цієї системи для оцінювання особливостей спільної роботи її складових. Розрахунок виконувався методом скінченних елементів у просторовій (3D) розрахунковій схемі з урахуванням спільної роботи надземних і підземних конструкцій, пальового фундаменту та основи під ним. При оцінюванні НДС будівлі ґрунтова основа існуючих фундаментів умовно замінювалася відповідними коефіцієнтами. Посилення полягало в підведенні під ростверки залізобетонних балок L-подібного обрису, об’єднаних поперечними балками, а зверху – монолітною плитою товщиною 200 мм. Отримано ребристу плиту підсилення з ребрами до низу, основою якої є пісок намивний, дрібний, середньої щільності. Ця конструкція добре перерозподіляє напруження від нерівномірних деформацій основ і має значну жорсткість за мінімального об’єму земляних робіт. Оприлюднено нові дослідні дані про зміну НДС системи «деформована будівля&nbsp;– забивні призматичні палі у складі стрічкового ростверку – ґрунтова основа зі слабким підстильним шаром» унаслідок підведення під існуючі ростверки монолітної залізобетонної плити. Моделювання НДС системи після посилення фундаменту показало, що фактичне створення плитно-пальового фундаменту значною мірою прибрало нерівномірний характер розподілу напружень і наблизило його до початкового стану. Доведено достатньо високу ефективність та надійність способу посилення пальових фундаментів у складі стрічкового ростверку підведенням плити.</p> Yuriy Vynnykov Maksym Kharchenko Sergii Manzhalii ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2020-12-30 2020-12-30 1 54 61 72 10.26906/znp.2020.54.2271 Зміна напружено-деформованого стану масиву схилу при влаштуванні та експлуатації у ньому виїмок http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2272 <p>Проаналізовано геоморфологічні та інженерно-геологічні особливості будови ділянки розміщення штучної виїмки у вигляді ставка-накопичувача. Виявлено улоговину стоку поверхневих вод до водойми та визначено фізико-механічні властивості ґрунтів. Розглянуто негативні інженерно-геологічні процеси на ділянці й причини активізації зсувних процесів. Складено просторову інформаційну модель масиву схилу, до якої результати лабораторних досліджень ґрунтів внесено шляхом присвоєння її елементам відповідних властивостей. Виконано оцінювання стійкості схилу з урахуванням особливостей його інженерно-геологічної та гідрогеологічної будови і з використанням структурної міцності ґрунтів. Визначено можливі площини ковзання та зсувні тиски на потенційні протизсувні споруди. Проведено «зворотній» розрахунок стійкості схилу для уточнення значень характеристик міцності ґрунтів. Для оцінювання напружено-деформованого стану (НДС) масиву дослідного схилу використано математичне моделювання методом скінченних елементів з використанням пружно-пластичної моделі ґрунту за критерієм міцності Мора – Кулона. При цьому розрахунок методом скінченних елементів виконано шляхом ітераційного зменшення міцності ґрунтів до моменту настання граничної рівноваги. Встановлено, що при влаштуванні виїмок в масиві схилу відбувається зміна його НДС, що в свою чергу активізує зсувні процеси. Доведено, що для комплексного оцінювання впливу виїмки на НДС схилу доцільно використовувати технологію геотехнічного інформаційного моделювання. За результатами моделювання розроблено заходи щодо подальшої безпечної експлуатації схилу з виїмкою шляхом зменшення навантаження на верхню частину масиву та влаштування протизсувної споруди.</p> Yuriy Vynnykov Maksym Kharchenko Andrii Yaholnyk Serhii Lystopad ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2020-12-30 2020-12-30 1 54 73 80 10.26906/znp.2020.54.2272 Формування міських просторів малих та середніх міст http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2277 <p>Організація міських просторів має важливий містобудівний статус, оскільки вони призначені для соціального, політичного, економічного спілкування городян. Актуальність роботи визначається необхідністю формування окремих довідкових, нормативно-методичних документів, які враховують регіональні особливості в проєктуванні публічних просторів малих та середніх міст. Існують тільки нормативні документи у галузі будівництва, які встановлюють розміри громадських центрів залежно від чисельності населення. <br> роведено аналіз міських просторів на прикладі м. Сєвєродонецька з метою виявлення просторово-планувальної структури таких елементів і проблем у їх формуванні. Визначено, що основною проблемою у формуванні публічних просторів є невизначеність їх у нормативних документах з містобудування, а саме: кількості, функціональності, просторово-планувальної структури, формування. Виникає необхідність створення умов подальшої взаємодії містобудівних, еколого-ландшафтних, соціальних пріоритетів у розвитку середовища міських просторів як територій з підвищеною концентрацією активності городян, з урахуванням необхідності створення сприятливих умов проживання й індивідуалізації міського середовища та створення нормативних документів. Виявлено неструктурованість окремих елементів суспільних просторів; відсутність у ряді випадків чітко вираженого ранжирування і функціонального зонування території; відірваність міських публічних просторів від природного ландшафту. Складові елементи міських просторів розглянуто як окремо взяті містобудівні об’єкти (громадські центри, міські вулиці та площі, озеленення), що відірвані від ландшафтної підоснови і загальної екологічної ситуації. Громадські й публічні простори можуть виникати та успішно функціонувати тільки при більш уважному ставленні до них з боку міської адміністрації, соціально відповідального бізнесу і самих городян, тоді як ефективність роботи може бути досягнута лише завдяки їхнім спільним зусиллям. Зроблено прогноз точок появи нових публічних і громадських просторів.</p> Nataliia Biloshytska Halyna Tatarchenko Mykola Biloshytskyi Zakhar Tatarchenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2020-12-30 2020-12-30 1 54 81 86 10.26906/znp.2020.55.2277 Умови та фактори негативних наслідків реконструкції - теплової модернізації міських будівель http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2278 <p>Теплова модернізація, реконструкція будівель і споруд має на меті продовження терміну експлуатації, поліпшення функціональних та споживчих характеристик об’єкта. Статистика свідчить про непоодинокі випадки, коли значні кошти, закладені в реконструкцію будівлі, суттєво погіршують умови функціонування об’єкта та роботу конструкцій. Негативні наслідки, що викликані зазвичай організаційно-будівельними прорахунками, мають довготривалий комплексний характер, погіршують навколишнє середовище, стан конструкцій, мікроклімат у приміщеннях. У містах Сєвєродонецьк, Рубіжне, Старобільськ є об’єкти, на яких роботи з утеплення фасадів призупинено. Внаслідок цього захисні конструкції фасаду не змонтовано, мінераловатні плити та вітрова мембрана руйнуються, стіни будинків накопичують вологу, що потрапляє у напівзруйнований шар мінераловатних плит. Природно-кліматичні чинники призводять до руйнації теплоізоляції, внаслідок чого у навколишнє середовище потрапляє велика кількість мікроскопічного пилу, шкідливого для людини. Чималі кошти фактично спрямовано на погіршення умов експлуатації замість позитивного ефекту. На нашу думку, ситуація не може бути виправлена простим завершенням невиконаних робіт, оскільки порушено технологію виробництва. Проблема з будівельної переростає в адміністративно-цивільну, оскільки мова йде <br> про тривалий негативний вплив на навколишнє середовище та загрозу здоров’ю мешканців об’єктів реконструкції. <br> Постає завдання щодо розроблення організаційно-технологічних заходів, які унеможливили б подібні випадки у майбутньому. Разом з підсиленням технічного нагляду рекомендується впроваджувати здійснювати роботи комплексним методом, коли протягом звітного періоду повністю виконується комплекс опорядження фасаду в межах виокремленої чарунки – ділянки стіни. Авансове фінансування слід жорстко ув’язувати з проєктною послідовністю виконання робіт, початок робіт не дозволяти без затвердженого проєкту виконання робіт, що пройшов експертизу.</p> Valerii Sokolenko Oleksandr Holodnov Konstyantin Sokolenko Myhailo Filatiev ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2020-12-30 2020-12-30 1 54 87 92 10.26906/znp.2020.54.2278 Моделювання виробничого процесу методом максимального зближення робіт http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2279 <p>Метою статті є розроблення розрахункових схем взаємозв’язків між роботами, які дозволять виконувати планування виробничого процесу методом максимального зближення робіт, та отримання залежностей для розрахунку параметрів часу виконання робіт; розроблення методики розрахунку параметрів часу виконання робіт методом їх максимального зближення, а також побудова календарного плану із зазначенням критичного шляху. Виявлено, що різноманіття взаємозв’язків між роботами зводиться до трьох видів: послідовне, паралельне й послідовно-паралельне виконання робіт. Перетворення цих відомих взаємозв’язків на розрахункові схеми дозволяє створити принципово нову математичну модель планування виконання робіт. Запропоновані схеми дають змогу відмовитися від жорстких просторових захваток при організації послідовно-паралельного виконання робіт. Метод максимального зближення робіт являє собою нову аналітичну модель планування виробництва з наочним відображенням організаційних і технологічних взаємозв’язків робіт. Розроблений метод надає можливість простіше переходити від аналітичного моделювання до графічних календарних графіків. Метод максимального зближення робіт легко піддається автоматизації обчислень за допомогою електронно-обчислювальної техніки, а також автоматизації графічної побудови. Це дозволяє більш ефективно виконувати оптимізацію планування виробництва (як за тривалістю, приводячи її до директивної, так і за ресурсами), своєчасно враховувати зміни виробничих обставин. Такий метод дає змогу брати до уваги організаційні й технологічні обмеження, при цьому виключаючи простої бригад, що виконують роботи. Запропоновані розрахункові схеми та залежності для визначення параметрів часу дозволяють охопити все різноманіття взаємозв’язків робіт (послідовне, паралельне, послідовно-паралельне виконання робіт)</p> Evgen Dyachenko Oleksandr Zyma Roman Pahomov ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2020-12-30 2020-12-30 1 54 93 98 10.26906/znp.2020.54.2279 Проблеми застосування експертних систем при проєктуванні інвестиційно-будівельних проєктів http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2280 <p>Вивчено можливості застосування проєктної системології в задачах планування й управління інвестиційно-будівельною діяльністю з оцінюванням якості прийняття різних видів інженерних рішень на базі експертних систем організаційно-технологічного проєктування. Вивчення цього проблемного напряму дозволить розробляти наукові принципи, методологічні положення і практичні основи створення й використання експертних систем з метою підвищення ефективності та оцінювання якості інжинірингу в ході проєктування і управління інвестиційно-будівельними проектами. У&nbsp;процесі проведених досліджень розглянуто проблеми застосування експертних систем для організаційно-технологічного проєктування інвестиційно-будівельного виробництва; визначено предметні галузі знань комплексного інжинірингу щодо розроблення експертних систем для підготовки інвестиційно-будівельного виробництва та управління проєктами; сформульовано принципи і можливості оцінювання якості прийняття інженерних рішень й інтелектуалізації функцій економічного аналізу, планування та управління інвестиційно-будівельними проєктами; запропоновано методика і принципи побудови експертних систем на основі методів науково-інженерного супроводу формування баз знань і даних. Серед першочергових напрямів подальших досліджень обрано можливості розв’язання тих «стикових» завдань, які є визначальними для реалізації системи «проект – об'єкта будівництва»: розподіл обсягів інвестицій та робіт між учасниками інвестиційно-будівельної діяльності, техніко-економічне обґрунтування ефективності інвестицій й техніко-економічного обґрунтування проєкту, складання технічного завдання на проєктування об'єкта будівництва, проєктування методів і засобів будівництва, експлуатації та реновацій на етапах і стадіях життєвого циклу системи «проект – об'єкта будівництва», прийняття раціональних інтегрованих рішень з монтажу технологічної та будівельної частин проєкту, моніторинг експлуатації й реновації системи «проект – об'єкта будівництва».</p> Pavlo Uvarov Galina Tatarchenko Marina Shparber Natalia Biloshytska ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2020-12-30 2020-12-30 1 54 99 105 10.26906/znp.2020.54.2280 Нові підходи до стратегічного програмно-цільового управління інноваційно-економічним розвитком будівельного сектора України http://journals.nupp.edu.ua/znp/article/view/2281 <p>Установлено, що характерною рисою сучасної глобальної економічної системи є активний вплив держави та її органів влади на стратегічний розвиток передових галузей науки, виробництва й бізнесу, забезпечення їх інтеграції в єдиний механізм науково-технічного та соціально-економічного прогресу постіндустріального суспільства, в якому задіяні не тільки окремі країни та органи їх державного управління, а й провідні компанії світу. Проведено аналіз стану та виявлено проблеми в інноваційно-економічній сфері розвитку України за часів її незалежності. Здійснено теоретичні дослідження сучасних тенденцій, процесів і процедур щодо організації та управління прогресом передових країн і компаній світу. Розроблено нові підходи до формування системи та організації процесів стратегічного планування і програмно-цільового управління інноваційним та економічним розвитком держави, її регіонів, галузей господарювання і підприємств, здатних створювати та реалізовувати на світових ринках наукоємну конкуренто-спроможну продукцію з високим рівнем доданої вартості. Розроблено практичні рекомендації щодо ефективної реалізації цього процесу, зокрема, запропоновано модель і алгоритм стратегічного планування й програмно-цільового управління соціально-економічним та інноваційним розвитком України. Наведено характеристику основних параметрів і елементів структурно-ієрархічної організації системи державного управління стратегічними та програмно-цільовими заходами в процесах розвитку держави та її елементів. На основі узагальнення світового досвіду провідних країн і компаній світу сформовано пропозиції щодо покрокової практичної реалізації ключових заходів, процедур та інструментів стратегічного програмно-цільового управління інноваційно-економічним прогресом України. Практична реалізація розроблених пропозицій буде сприяти прискоренню прогресу України за світовими стандартами господарювання</p> <p>&nbsp;</p> Oleksandr Redkin Roman Pahomov Oleksandr Zuma ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 2020-12-30 2020-12-30 1 54 106 112 10.26906/znp.2020.54.2281