http://journals.nupp.edu.ua/sunz <p>У журналі відображені результати наукових досліджень з розробки та удосконалення систем управління, навігації та зв’язку у різних проблемних галузях.</p> Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» uk-UA Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2073-7394 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2744 Сучасний рівень розвитку техніки та навігаційних систем дозволяє виконувати прогнозування розвитку навігаційної ситуації з високою точністю та виконувати моніторинг навігаційних об'єктів. Існуючі системи позиціонування дозволяють отримувати точні координати навігаційних об'єктів. Універсальна автоматична інформаційна система дає можливість передавати дані всім учасникам руху в режимі реального часу. За допомогою адаптивних моделей прогнозування можливий розрахунок траєкторій та визначення небезпеки небезпечного зближення, тому дане завдання є актуальним. У статті удосконалено метод оцінки та прогнозування навігаційної ситуації під час руху судна на основі адаптивної нечіткої ситуаційної мережі. Вона враховує параметри навігаційної ситуації, прогноз її розвитку та рівень комплексної безпеки руху судна в єдиній концепції е-Navigation, що дозволяє підвищити безпеку судноплавства. У роботі запропоновано нечітку ситуаційну мережу, що характеризуються можливістю гнучкої зміни компонентів мережі у процесі їх побудови та використання. У статті застосовується теоретичний метод для дослідження проектів e-Навігації. Досліджується питання про стан та перспективи реалізації технології e-Навігації, яка є однією з основних ініціатив Міжнародної морської організації. Зазначається, що, незважаючи на впровадження інтегрованих системи ходового містка, навігаційні помилки внаслідок людського фактору є однією з головних причин морських аварій. Розглядається ініціатива, що передбачає створення цифрової інфраструктури на судновому та береговому сегментах, що забезпечує обмін даними та інтеграцію існуючих та нових навігаційних морських інструментів, що дозволить здійснити перехід навігаційної інформації у цифровий формат. O. Levchenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 4 9 10.26906/SUNZ.2022.4.004 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2745 Підвищення ефективності авіаційної техніки – це найважливіша умова розвитку як цивільної так і військової авіації. Тому розробка автоматизованих засобів для визначення ефективності літального апарату є актуальним завданням, рішенню якого присвячена дана робота. Мета даної роботи полягає в тому, щоб проаналізувавши критерії, які можуть бути використані для оцінки ефективності літальних апаратів, а також їх зіставлення з ефективністю інших зразків авіаційної техніки або одного й того ж літального апарату при виконанні різних завдань, розробити критеріальну базу та алгоритм оцінки ефективності літального апарата транспортної категорії. Для наповнення критеріальної бази проведено аналіз літературних джерел, останніх досліджень та публікацій. Відібрано 14 найбільш цікавих і таких, що широко використовуються критеріїв економічної ефективності, які належать до різних класів, чим і визначається сфера їхнього використання. Здійснено їх класифікацію, а також описано найцікавіші особливості окремих критеріїв. Розроблено математичне та методичне забезпечення, алгоритми визначення економічної ефективності літального апарату для кожного критерію окремо, а також загальний алгоритм оцінки економічної ефективності літального апарату транспортної категорії. Апробацію розробленої критеріальної бази здійснено на прикладі двох важких далекомагістральних літаків транспортної категорії: Boeing 747–200B та C–5A, які відповідають класу літальних апаратів, що досліджується. O. Murahovska N. Ukrayinets ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 10 15 10.26906/SUNZ.2022.4.010 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2746 Основою для розробки програм технічного обслуговування повітряних суден є рекомендації виробника та директиви регулятора з льотної придатності. Регулятор зобов’язує експлуатантів повітряних судів слідувати керівним принципам, які в деяких випадках не відповідають фактичному використанню повітряних суден. Це приводить до більшої кількості робіт по технічному обслуговуванню, що є високовартісними. В цій статті, яка направлена на ефективне та економічне технічне обслуговування повітряних суден, представлена статистична модель аналізу надійності функціональних систем літака. Вихідними даними для моделювання використовувалися звіти пілотів та персоналу по технічному обслуговуванню. Розроблена модель була перевірена на адекватність з метою підтвердження її точності. Onyedikachi Chioma Okoro Serhii Dmytriiev Maksym Zaliskyi Alina Osipchuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 16 21 10.26906/SUNZ.2022.4.016 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2747 В роботі розроблено метод розстановки пріоритетів синтезованих варіантів рішень для обґрунтування типу будівництва (модернізації) повітряного судна. Розроблений метод базується на удосконаленому методі аналізу ієрархій, в якому обробляються не тільки точкові, а і нечіткі оцінки експертів. Використання удосконаленого методу аналізу ієрархій дозволяє враховувати ризики, можливості, витрати й очікуваний ефект вибору того чи іншого типу модернізації (будівництва) повітряного судна. Метод дозволяє розв'язувати задачі системного багатокритеріального розпізнавання, класифікації та ранжування слабо прогнозованих ситуацій, які є характерними при створенні й експлуатації модифікацій базових літаків. Перевагою методу є простота вибору експертів, які можуть оперувати при виставлянні оцінок термами природної мови. V. Serebryannikova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 22 27 10.26906/SUNZ.2022.4.022 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2748 Розглянуто процес сушіння капілярно-пористих матеріалів в сушильних камерах періодичної дії. Метою статті є оптимізації процесів сушіння капілярно-пористих матеріалів твердих тіл, що містять велику кількість порожнеч, характерний розмір яких дуже малий у порівнянні з характерним розміром тіла, прикладомтаких тіл може бути цегла, бетон та деревина. Було обрано сушильну камеру періодичної дії, яка дозволяє більш якісно та гнучко встановлювати режими сушіння з метою досягнення найбільш оптимальних параметрів, за рахунок помірного об'єму камери періодичної дії дозволяють досягти найменших показників відсоткового вмісту вологи, тим самим матеріал набуває додаткових фізичних властивостей і стає більш стійким до подальшого руйнування. Проведено аналіз існуючих технічних рішень за даною тематикою. Розглянуто вирішення завдань оптимізації із застосуванням прогнозуючої моделі. За результатами дослідження отримані графіки перехідних процесів при обмеженому управлінні та швидкості прогріву Denysenko Mykola Zuev Andrey Yevsina Natalia Leshchenko Viacheslav ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 28 31 10.26906/SUNZ.2022.4.028 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2749 Метою статті є синтезування нечіткого логічного регулятора температури сушіння капілярно - пористих матеріалів, що дозволяє використовувати стандартну форму опису лінгвістичних змінних і мінімальний набір керуючих правил. Визначено, що простота ПІД-регулятора, яка виражена через усього три параметри налаштування і зрозумілість фізичного змісту кожного з них, разом з тим зумовлює зменшення кола задач, де він може бути використаний ефективно. Для складних теплових об’єктів керування необхідно застосовувати більш досконалу структуру регулятора. Запропоновано використовувати нечітке управління при недостатньому знанні щодо об'єкта управління, але наявності досвіду управління ним. На нечіткий регулятор покладається завдання вироблення впливу, що управляє, в діапазоні зміни динамічної помилки регулювання і її похідної щодо її порогових значень. У результаті синтезований нечіткий логічний регулятор надає системі автоматичного регулювання здатність підтримувати на заданому рівні температуру сушарки за наявності зовнішніх збурень, а також якісно керувати технологічним процесом сушіння капілярно-пористих матеріалів при широкому діапазоні зміни його параметрів у часі. N. Yevsina A. Zuev A. Gapon M. Denysenko M. Tarasenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 32 35 10.26906/SUNZ.2022.4.032 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2750 Розглянуті питання розроблення оптимізаційної моделі для синтезу системи керування тяговим електроприводом змінного струму дизель-поїзда та її дослідження, з використанням сучасних методів оптимізації на основі математичних моделей і алгоритмів векторного способу управління. В процесі рішення: розроблено математичні моделі елементів систем тягового електроприводу дизель-поїзда з урахуванням протікання в них електромагнітних процесів; проведено аналіз і вибір методів оптимізації та критеріїв якості, характерних для даного типу об’єктів керування, які можливо використовувати для синтезу системи управління електроприводу дизель-поїзда з урахуванням математичної моделі, яка описує динамічні процеси; проведено розроблення оптимізаційних моделей системи керування електроприводу електропередачі дизель-поїзда з використанням характерних для даного типу електропередачі критеріїв якості; виконані дослідження та уточнення на оптимізаційних моделях структур і параметрів системи керування як з відомими законами управління, так і із запропонованими в процесі синтезу. M. Zapolovsky M. Mezentsev ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 36 41 10.26906/SUNZ.2022.4.036 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2751 У статті розглянуте питання визначення вітрового навантаження на баштовий кран за двома нормативними документами: ГОСТ 1451-77 «Краны грузоподъемные. Нагрузка ветровая. Нормы и метод определения» та ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування». Методика, викладена в першому нормативному документі, не враховує змін, що відбулися в нормативній документації України за останні десятиліття, зокрема в області кліматології. Так, карта районування території колишнього СРСР за характеристичними значеннями вітрового тиску, наведена в додатку 3 до ГОСТ 1451-77, не збігається з відповідною картою районування України, яка наведена у ДБН В.1.2-2:2006. То ж у статті було поставлено задачу порівняння вітрового навантаження на кран, підрахованого за двома наведеними нормативними документами. Розрахунок, проведений для неробочого стану баштового крана із заданими параметрами, встановленого у третьому вітровому районі України, показав приблизне співпадіння результатів (похибка не перевищує 10-12%), однак про повну еквівалентність методик розрахунку за двома вказаними нормативними документами можна казати лише після додаткових досліджень. Крім того, ДБН В.1.2-2:2006 може застосовуватися як альтернативний стандарт при визначенні вітрового навантаження лише у певних випадках, оскільки не містить рекомендацій щодо розрахунку вітрового навантаження на баштовий кран у робочому стані та вітрового навантаження, діючого на вантаж. A. Klyon A. Tretiak ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 42 44 10.26906/SUNZ.2022.4.042 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2752 Актуальним завданням забезпечення бойової готовності зразків військової техніки є розроблення нових і удосконалення відомих методів і засобів вимірювання температури з високими метрологічними характеристиками. Метою статті є дослідження метрологічних характеристик вимірювача температури та розробка пропозицій щодо застосування мікропроцесору для корекції похибок вимірювання температури. Проведено аналіз способів побудови систем терморегулювання космічних апаратів, розглянуто методи вимірювання температури для розробки цифрового вимірювача температури. Отримані результати можуть використовуватись при розробці, проектуванні та виготовлені мікропроцесорних вимірювачів температури, застосовуваних у системах терморегулювання для умов відсутності теплообміну вимірювача з навколишнім середовищем O. Chervotoka A. Podorozhniak O. Cherednikov I. Lappo ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 45 50 10.26906/SUNZ.2022.4.045 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2753 Вирішення завдань аналізу та дослідження економічних, виробничих та управлінських процесів на транспорті базується на використанні новітніх комп'ютерних технологій (математичних та статистичних пакетів, електронних таблиць тощо). Останнім часом підвищений інтерес спостерігається до методів статистичного аналізу. У цій роботі як інструмент імовірнісно-статистичних розрахунків обрано математичний пакет Mathcad. Вибір Mathcad обумовлений тим, що він є потужною та універсальною системою комп'ютерної математики, призначеної для математичних розрахунків. Простота інтерфейсу Mathcad, широкий набір інструментів для комп'ютерної реалізації числових методів вирішення математичних завдань, якісна комп'ютерна графіка, можливість запису формул у їхньому природному вигляді зробили його одним із популярних інструментів математичних розрахунків. Важливим компонентом Mathcad є система програмування, яка має мову, наближену до традиційних професійних мов програмування, що значно розширює обчислювальні можливості Mathcad. Перевагою Mathcad є його відкритість для поповнення новими алгоритмами, функціями користувача та програмами. Робота об'єднує як теоретичну, так і комп'ютерну технології розрахунків із чисельної реалізації математичних моделей запропонованих завдань. Це дає можливість поглибити знання теорії статистичного аналізу, розвинути вміння у вирішенні завдань за наведеними комп'ютерними алгоритмами, розширити уявлення про сфери застосування методів статистичного аналізу для вирішення практичних завдань у галузі економіки, виробництва та управління. A. N. Al-Ammori M. Dekhtyar H. I. Abdusalam ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 51 56 10.26906/SUNZ.2022.4.051 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2754 Телефони, персональні комп’ютери, машини, потяги, літаки у всіх цих пристроях є величезна кількість датчиків, що дозволяють визначити поточний стан майже кожної системи апарату. Але зовсім не досліджують психоемоційний та фізичний стан операторів під час керування такою комплексною технікою. За статистикою, більше половини авіакатастроф стається через людський фактор. Щоб зменшити кількість авіакатастроф пов’язаних з погіршенням стану оператора літального апарату пропонується використовувати мобільний біомедичний комплекс з програмною та апаратною частинами. Розроблюваний комплекс має знімати основні біологічні показники оператора у реальному часі, зберігати та оброблювати їх, щоб за цими даними було можна давати поради операторові задля покращення його стану. Апаратна частина включає наступні блоки обробки даних з датчиків: кардіограф; чотири міографи; пульсоксиметр; температури та вологості; визначення опору шкіри. Дані від блоків обробників даних збираються мікроконтролером-обробником, який може додатково перетворювати дані у адекватні фізичні величини. Мікроконтролер-обробник обмінюється даними з мікроконтролером-сервером, що призначений для буферизації та виведення даних на пристрій користувача чи у хмарні WEB-сервіси. Програмна частина включає програми нижнього рівня для збирання даних вимірів, їх обробку, формування у пакети, обмін пакетами між мікроконтролерами та вивід даних на WEB-сервіси, а також Backend WEB-сторінок користувацького інтерфейсу. Програмування верхнього рівня включає розробку WEB-сторінок де відображається поточна інформація про стан досліджуваного користувача. На даний момент створена модель біомедичного комплексу на базі платформ Arduino UNO та NodeMCU, яка може вимірювати опір шкіри, вологість та температуру дихання, а також передавати їх клієнтам що знаходяться в локальній мережі. У майбутньому планується: розробка системи збереження даних та їх надсилання під’єднаним користувачам; удосконалення користувацького інтерфейсу та реалізація функціоналу швидкого переналаштування моніторингових функцій комплексу; створення системи обробки даних на основі інформаційно-аналітичних інструментів підтримки прийняття рішень, щоб формувати індивідуальні рекомендації щодо покращення фізичного стану оператора. Kyrylo Vadurin Andriy Perekrest Mykola Guchenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 57 65 10.26906/SUNZ.2022.4.057 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2755 У цій статті ми розглянемо, які IT-технології найбільше використовуються в медицині і методами геноміки зокрема, а також розглянемо використання big data в цьому питанні. Додатково ми дізнаємося, що таке коннектом, розберемо фреймворки 4M і 3V в геноміці. Статистика в медицині є одним із інструментів аналізу експериментальних даних і клінічних спостережень, а також мовою, за допомогою якої повідомляються отримані математичні результати. Однак це не єдине завдання статистики в медицині. Математичний апарат широко використовується для діагностичних цілей, вирішення задач класифікації та пошуку нових закономірностей, для постановки нових наукових гіпотез. Використання статистичних програм передбачає знання основних методів і етапів статистичного аналізу: їх послідовності, необхідності та достатності. У запропонованій презентації основний акцент робиться не на детальному викладі формул, з яких складаються статистичні методи, а на їх сутності та правилах застосування. Нарешті, ми говоримо про дослідження асоціацій у всьому геномі, методи статистичної обробки медичних даних та їх актуальність. У цій статті ми проаналізували основні поняття статистики, статистичні методи в медицині та науку про дані, розглянули кілька сфер, у яких використовуються великі обсяги даних, які вимагають сучасних ІТ-технологій, включаючи геноміку, дослідження загальногеномних асоціацій, візуалізацію та дані коннектомів. G. Golovko D. Isai ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 66 70 10.26906/SUNZ.2022.4.066 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2756 Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що методи шифрування відрізняються залежно від того, скільки даних вони можуть обробити одночасно та який ключ потрібен для їх дешифрування. Деякі засоби шифрування легше зламати, ніж інші. У той час як деякі компанії або окремі особи обирають тип шифрування відповідно до стандартів, що продиктовані юридичними чи промисловими нормами, інші можуть просто вибрати свій тип на основі особистих уподобань. Це важливо для вас, тому що ваші дані захищені. Вам потрібен найкращий тип шифрування для даних, які ви зберігаєте або передаєте. У цій статті розповідається про практичне застосування такого методу шифрування даних, як AES, на тракторному підприємстві, яке включає понад 50 персональних комп’ютерів з даними, які необхідно захищати. Тому в статті найкращим для компанії вважається метод AES, симетричний блоковий шифр, обраний урядом США для захисту секретної інформації. AES реалізовано в програмному та апаратному забезпеченні по всьому світу для шифрування конфіденційних даних. Це має важливе значення для комп’ютерної безпеки уряду, кібербезпеки та захисту електронних даних. Інформаційна безпека, іноді скорочена до InfoSec, — це практика захисту інформації шляхом зменшення інформаційних ризиків. Це частина управління інформаційними ризиками. Зазвичай це передбачає запобігання або зменшення ймовірності несанкціонованого/неналежного доступу до даних або незаконного використання, розголошення, порушення, видалення, пошкодження, модифікації, перевірки, запису або знецінення інформації. Це також передбачає дії, спрямовані на зменшення негативних наслідків таких інцидентів. Захищена інформація може мати будь-яку форму, напр. електронні або фізичні, матеріальні (наприклад, документи) або нематеріальні. G. Golovko M. Tolochyn ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 71 74 10.26906/SUNZ.2022.4.071 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2757 Метою даної роботи є створення методу імітаційного моделювання трафіку комп’ютерної мережі з фрактальними властивостями для тестування мережевих алгоритмів та протоколів. Об’єктом дослідження є процес імітаційного моделювання мережевого трафіку. Предметом дослідження є методи та алгоритми моделювання часового ряду з фрактальними властивостями. В наш час для математичного опису телекомунікаційних процесів використовують математичні моделі самоподібного часового ряду. В більшості випадків для самоподібного трафіку, передбачення параметрів за якістю обслуговування QoS, аналітичні вирази побудувати не вдається, або такі перетворення можливо побудувати для занадто специфічних ситуацій, тому переважно аналітичні викладки є недоцільними. З цієї причини для визначення основних показників якості обслуговування, таких як джитер, запізнення, середня кількість відмов, та інших, використовують імітаційне моделювання за допомогою генераторів самоподібного трафіку. Це призводить до потреб в простих, з точки зору кількості обчислень, генераторів самоподібного трафіку з керованими фрактальними властивостями, які б давали числові послідовності з властивостями якомога ближчими до властивостей реального трафіку телекомунікаційної мережі, що досліджується. У даній роботі запропоновано метод імітаційного моделювання трафіку комп’ютерної мережі з фрактальними властивостями. Для генерації трафіку використано теорію фрактального аналізу та теорію марківськіх процесів. Даний метод може бути частиною програмної імітаційної моделі комп’ютерної мережі, яку в свою чергу можна використати для тестування мережевих алгоритмів та протоколів. Також розроблену імітаційну модель мережевого трафіку планується використовувати у подальшому для тестування якості методів визначення фрактальної розмірності часових рядів, а також для прогнозування завантаженості мережевих пристроїв у комп’ютерних мережах. H. Drieieva ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 75 78 10.26906/SUNZ.2022.4.075 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2758 Завдяки стрімкому розповсюдженню технології доповненої реальності в різних сферах людської діяльності постало питання оцінки якості цих систем. Хоч дослідження в цьому напрямку вже проводились, але вони охоплювали окремі показники якості і не пропонували єдину комплексну модель. Для оцінки якості систем доповненої реальності використовувався стандарт ISO-25010. Але даний стандарт не враховує особливі відмінності систем і додатків доповненої реальності, що робить дослідження для даного напрямку надзвичайно актуальними. Метою даної статті є огляд і систематизація існуючих публікацій на тему дослідження якості доповненої реальності для визначення поточних результатів та актуальних напрямків досліджень для подальшого використання при розробці моделей та метричних методів оцінки якості систем доповненої реальності. В ході проведення огляду було встановлено, що найбільша кількість досліджень присвячена якості використання доповненої реальності та користувацькому досвіду використання таких систем. В більшості випадків пропонується проводити оцінку за допомогою методу евристичного. Також є спроби розробки метрик на основі існуючих стандартів якості для програмних систем або модернізувати існуючі моделі оцінки. Пропозиції щодо розробки окремих метричних методів оцінки систем доповненої реальності відсутні або знаходяться в закритому доступі. На основі отриманих результатів огляду можна зробити висновок, що при розробці моделей і метрик оцінки якості систем доповненої реальності потрібно буде враховувати такі характеристики як якість використання, якість досвіду користувача та візуальну привабливість. Даний перелік планується доповнити після проведення більш глибокого огляду існуючих досліджень. Yevhenii Kanarskyi Oleksandr Orehov Anastasiia Stadnyk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 79 87 10.26906/SUNZ.2022.4.079 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2759 У статті проаналізовано проблему системної розробки та впровадження веб сервісу з обміну знаннями. Метою статті є дослідження можливостей актуальних технологій, що застосовують у процесі проектування та програмної реалізації веб сервісу з обміну знаннями. Проаналізовано методи розробки спроектованого програмного продукту. У роботі розглянуто призначення веб-сервісу для обміну знаннями, з урахуванням визначення цільової аудиторії розробленого продукту. Авторами обрано та обґрунтовано веб-технології для розробки програмного забезпечення. Запропонована структура веб сервісу з обміну знаннями. A. Kapiton O. Skakalina R. Baranenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 88 90 10.26906/SUNZ.2022.4.088 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2760 Поштовхом до публікації стала стаття про можливість і необхідність використання загальної теорії вимірювання в судовій практиці, виходячи з міркувань стану та перспективи судових рішень судовими органами, оскільки вони вирішують проблему вибору (покарання чи виправдання) як результат експертної оцінки в умовах невизначеності. У статті розглядаються можливості поширення методів та засобів прийняття рішень у сфері метрології за результатами вимірювань та експертного оцінювання в умовах невизначеності в таких сферах, як педагогічна та загальна кваліметрія. Для вирішення проблеми пропонується використовувати в освітній практиці для оцінювання рівня навченості (рівня засвоєння знань, умінь і навичок) суб’єктів навчання чотирибальні шкали порядку. Показано їх сумісність зі стобальною шкалою оцінок і відповідною шкалою ESTC. Наведено відповідну номограму, логарифмічну чотирибальну шкалу якої отримано на основі імовірнісно-інформаційного підходу. Розглянуто процедуру обробки даних експертної оцінки (вимірювання) у педагогічній кваліметрії, яка може бути частково використана для обробки характеристик об’єктів порівняння у кваліметрії. Можливість застосування традиційних та вдосконалених чотирибальних шкал та елементів нечіткої математики в кваліметрії при побудові моделей об’єктів порівняння. В якості напрямів реалізації принципів загальної теорії вимірювань і процедур експертного оцінювання (вимірювання) при вирішенні проблем вибору пропонується удосконалити законодавчі, нормативні, директивні та інші документи з метрологічної діяльності щодо конкретної предметної галузі та об'єкти порівняння та розподіл їх сфери Valentin Kozlov Yury Kozlov Andriy Pasichnyk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 91 93 10.26906/SUNZ.2022.4.091 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2761 Актуальність. Через зростання цифровізації мистецтва постають задачі покращення імерсивності під час взаємодії користувача з системами extended reality мистецтвом. Методи дослідження. Колаборативна фільтрація матричною факторизацією, метод рекомендацій, заснований на знаннях, глибока нейронна мережа з шарами занурення. Мета статті: використовуючи моделі рекомендаційних систем побудованих на різних принципах провести низку обчислювальних експериментів на модельних даних і, порівнюючи результати, перевірити, який із існуючих підходів до побудови рекомендаційних систем покаже найліпші результати при розв’язанні нашої задачі - побудови системи вибору віртуальної арт-композиції. Отримані результати. Проаналізовано ефективність різних методів побудови рекомендаційних систем для розв’язування задачі вибору відео у віртуальних арт-композиціях з урахуванням явного та неявного фідбеку користувачів. Перевірено, що найбільш ефективним виявився підхід з використанням гібридної моделі, яка поєднує метод колаборативної фільтрації, метод рекомендацій, заснований на знаннях і глибоку нейронну мережу з шарами занурення. Доведено, що завдяки математичному апарату глибоких нейронних мереж можна ефективно розв’язати задачу вибору відео у віртуальних арт-композиціях з урахуванням вподобань користувача. Висновок. Розроблений у роботі підхід може бути використаний для покращення імерсивності під час взаємодії користувача з системами extended reality мистецтвом. A. Kuliahin V. Narozhnyi V. Tkachov H. Kuchuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 94 99 10.26906/SUNZ.2022.4.094 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2762 У статті розглянуто актуальне завдання оптимального розподілу ресурсів у CLOUD-системах, котрі підтримують гібридні хмарні сховища даних. Метою даної статті є розробка методу оптимального розподілу кількох різнорідних транзакцій до гібридного хмарного сховища даних, пов'язаних загальним обмеженням пропускних здібностей. Критерієм оптимізації буде мінімальна вартість. Інформаційні потоки мають певні пункти відправлення та призначення, є різнорідними потоками із загальними обмеженнями на пропускні здібності каналів зв'язку, що використовуються. Отримані результати. Метод ґрунтується на побудові мережевих графів. Завдання оптимізації зводиться до розподілу потоків у мережі таким чином, щоб при задоволенні вимог хмарного гібридного сховища даних вартість передачі потоку в мережі була мінімальною. Для її вирішення запропоновано ітераційний алгоритм побудови максимального допустимого потоку. На кожній ітерації проводиться модифікація симплексної таблиці зв'язку мережевих графів. Напрямок подальших дослідів – розробка методу оптимізації структури гібридного хмарного сховища даних Nina Kuchuk Anna Shyman ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 100 103 10.26906/SUNZ.2022.4.100 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2763 Актуальність. Через суттєву нерівномірність вхідного трафіка системи моніторингу стану уражених об’єктів виникає необхідність здійснення швидкого короткочасного прогнозу поведінки трафіка по невеликій кіль кості відліків, тобто визначення його основних ймовірнісних характеристик. Мета статті: розробка методу, що дозволяє провести оцінку функції щільності розподілу трафіка системи моніторингу стану уражених об’єктів, використовуючи задану вибірку, розширену мажорантою функції розподілу, і порівняти цей метод з тими, що існують, при різних варіантах формування мережного трафіка.. Отримані результати. побудована мажоранта функції розподілу трафіка по його поточних відліках; запропонована оцінка функції щільності розподілу трафіка; проведений порівняльний аналіз отриманої оцінки функції щільності розподілу трафіка. Висновок. Запропонований метод дає точнішу і стійкішу оцінку, ніж існуючі методи. Він є ефективнішим при аналізі трафіка з тривалими пульсаціями, а також трафіка з довготривалою залежністю, що притаманний центру обробки даних моніторингу стану уражених об’єктів. S. Mykus S. Vasyukhno ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 104 107 10.26906/SUNZ.2022.4.104 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2764 Метою даної роботи було створення програмного забезпечення для імітаційного моделювання епідемій та дослідження можливостей мови Python і пакету інструментів EpiModel для мови R при вирішенні даної задачі. Моделювання процесів поширення та прогнозування наслідків епідемій як інфекційних, так і інформаційно-психологічних є важливою науково-практичною задачею у наш час. Існують підходи та поради щодо моделювання епідемій, а також інструменти, за допомогою яких можна спростити шлях до досягнення потрібної мети. Епідемічні моделі поділяють на два основні види: стохастична модель та детермінована модель. Найбільш відомі математичні моделі епідемій – SI, SIR та SIS. Було розроблено програмну імітаційну модель епідемій засобами мови Python та пакету інструментів EpiModel для мови R. Тестувалася модель на прикладі поширення інфекційних захворювань, хоча також може бути використана для моделювання поширення інформаційно-психологічних впливів. Було досліджено можливості мови програмування Python та пакету інструментів EpiModel мови R для імітаційного моделювання епідемій. Дослідження показало, що дані мова програмування та пакет інструментів дають усі необхідні засоби для розробки програмної моделі епідемій. Python дозволяє швидко розробляти програми для аналізу даних, Qt Designer дає можливість створити зручний графічний інтерфейс користувача для застосунків на мові Python, а пакет інструментів EpiModel дозволяє реалізувати найбільш поширені математичні моделі епідемій, зокрема, SI, SIR та SIS. Структура соціальної мережі у даній моделі не генерувалася, а завантажувалася з частини віртуальної соціальної мережі, що прискорило розробку, а мова програмування Python дозволила за допомогою своїх інструментів та бібліотек створити парсер та взаємодію з API потрібного веб-ресурсу. Також було проведено серію експериментів з різними параметрами моделі для перевірки її працездатності та отримано очікувані результати моделювання. M. Mosold Ye. Meleshko M. Yakymenko D. Bashchenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 108 113 10.26906/SUNZ.2022.4.108 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2765 За останній рік стався значний сплеск популярності генеративних мереж. Завдяки публічним випускам таких просунутих моделей, як DALL-E, Stable Diffusions або GPT-3, кожен із скромним, звичайним апаратним забезпеченням може спробувати машинне навчання [3]. Моделі дифузії натхненні нерівноважною термодинамікою. Дифузійні моделі є підкатегорією моделей на основі ймовірності. Відомо, що вони пропонують надійно масштабовані високоточні зображення, зберігаючи при цьому нерухомий тренувальний об’єкт. Ці моделі генерують вибірки шляхом поступового видалення шуму із сигналу, а їх мета навчання може бути виражена як перезважена варіаційна нижня межа [2]. Цей клас моделей уже відповідає найсучаснішому [6] на CIFAR-10 [3], але все ще відстає від GAN щодо складних наборів даних, таких як LSUN і ImageNet. Нікол і Дхарівал [4] виявили, що ці моделі надійно вдосконалюються зі збільшенням обсягу обчислень і можуть створювати високоякісні зразки навіть на складному наборі даних ImageNet 256 × 256 за допомогою стека підвищення дискретизації. Проте FID цієї моделі все ще неконкурентоспроможний із BigGANdeep [5], поточним сучасним сучасним набором даних. Більше того, ці моделі здатні створювати нескінченну кількість унікальних високоякісних зображень, людської мови та реалістичної музики, яку на перший погляд неможливо відрізнити від рукотворної. Популярність генеративних моделей швидко зростає. Ймовірнісні моделі можуть забезпечити кращу продуктивність у порівнянні з GAN. Дифузійні моделі є новою перспективною категорією ймовірнісних моделей. DiscoDiffusion – це комбінація моделей CLIP та ImageNet. Вона може генерувати цифрові картини на основі текстових підказок. Для цієї моделі можливі численні застосування, такі як створення відео, анімації та графічного контенту. При виборі DiscoDiffusion замість GAN слід враховувати певні відмінності. O. Rudenko O. Bilokin ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 114 116 10.26906/SUNZ.2022.4.114 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2766 Пропонується метод розрахунку пропускної здатності хмарної компоненти розподіленої мультисервісної мережі, враховуючий імовірнісні характеристики ланок хмари першого та другого порядків. На попередніх етапах проводиться розрахунок ймовірності втрати пакетів у межах окремої ланки хмари та аналіз черг на комутаційних вузлах зв’язку із хмарою. Послідовне застосування методу дозволяє провести оцінку ймовірності втрат для різних класів користувачів мережі, визначити раціональне завантаження ланок хмари з метою оптимального розподілу хмарних ресурсів. Отримані результати можна застосувати безпосередньо при проектуванні хмарної компоненти мультисервісної розподіленої мережі, у якій доступ користувачів до хмарного ресурсу може бути або необмеженим, або обмеженим із введенням резервування ресурсів для пріоритетних класів користувачів, а також для проектування хмарної компоненти мультисервісної розподіленої мережі, у якій користувачам для обміну із хмарою надаються фіксовані бітові швидкості передачі інформації. Напрямок подальших досліджень – розширення методу для мереж, у яких частина ланок хмарних компонент є залежними, та розробка алгоритму, у якому розрахунки для окремих ланок хмари можуть виконуватися паралельно. Alevtyna Filonenko Heorhii Molchanov Oleksandra Bellorin-Herrera ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 117 121 10.26906/SUNZ.2022.4.117 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2767 У статті йдеться про забезпечення комплексного захисту компанії по переробці та дистрибуції нафти ENERGOIL. Захист включає в себе такі компоненти, як шифрування, антивірусне програмне забезпечення та матриці доступу користувачів. У системі розмежування доступу обов'язково використовується диспетчер, який здійснює розмежування доступу. Запит на доступ співробітника до конкретного комп'ютера надсилається до підрозділу управління базами даних та реєстрації подій. Повноваження співробітника і характеристики об'єкта аналізуються співробітником служби безпеки. Першим основним кроком для організації роботи комп'ютерів на підприємстві буде створення облікових записів користувачів. Для цього створюється свій обліковий запис для кожного комп'ютера Для підприємства «ЕНЕРГОІЛ» розроблена матриця доступу користувачів, розділена на інформаційні підрозділи. Це необхідно для того, щоб чітко розуміти, які користувачі до чого мають доступ. Для шифрування було використано алгоритм TripleDES. Суть алгоритму полягає у використанні опублікованого Національним бюро Стандартів США (NBS) стандарту шифрування даних Data Encryption Standard, простіше кажучи DES. Спочатку дані шифруються за допомогою першого ключа, розшифровуються назад другим ключем та зашифровуються повторно третім. Оскільки використовуються аж три ключі, фактично їхня сумарна довжина 3 * 56 = 168 біт. Швидкість шифрування також менша ніж у алгоритму DES, зате надійність не залишає ніяких сумнівів. Для взлому такого шифрування необхідно в мільярд разів більше спроб, ніж для простого DES. Для захисту від шкідливого програмного забезпечення було використано антивіруси Avastта Microsoft Windows Defender, а а для розмежування доступу на робочих комп’ютерах, було створено матрицю доступу з аккаунтами користувачів та їх дозволами. O. Shefer E. Nikitchenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 122 126 10.26906/SUNZ.2022.4.122 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2768 Із розвитком виробництв через промислову революцію 4.0, активн у цифровізацією аспектів життя від транспорту до торгівлі, доступності технологій як інтернет речей (IoT), штучний інтелект й хмарні обчислення, зростає попит на цифрові двійники (ЦД), які здатні підвищити безпеку й скоротити витрати шляхом збору даних, їх аналізу на моделях реальних об’єктів для прийняття ефективних рішень у реальному часі. Метою цієї статті є огляд концепції ЦД, аналіз ключових доменів разом із прикладами їх використання, особливостями, проблемами, обмеженнями та перевагами, а також формалізації загальних проблем та обмежень у ЦД. У роботі було розглянуто концепт ЦД, які допомагають у прийнятті рішень в реальному часі для підвищення ефективності роботи, а також пом’якшення або запобігання неочікуваних подій протягом життєвого циклу реального об’єкта. Існує три основні підходи до моделювання: фундаментальне моделювання, моделювання на основі даних і гібридне моделювання. Інший погляд на ЦД – це використання за ієрархією – двійники компонентів, майна, систем та процесів. ЦД можуть представляти прості датчики та насоси, або ЦД можуть бути як системи та об’єднувати і моделювати кілька виробничих підсистем. Концепція ЦД може бути застосована майже в усіх сферах діяльності, але в цій статті розглядаються найпоширеніші галузі, які можна вважати основними або які впливали на розвиток цифрових двійників. Проведено аналіз ключових індустрій для використання ЦД, визначено особливості та проблеми застосування у кожному із розглянутих доменів. Було сформульовано які існують загальні виклики, переваги та особливості у цифрових двійниках. V. Shchehlov O. Morozova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 127 137 10.26906/SUNZ.2022.4.127 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2769 Нормативно-правові європейські та національні вимоги формують низку питань, пов’язаних із одночасним забезпеченням електромагнітної безпеки людей у виробничих і побутових умовах, а також електромагнітної сумісності електричного та електронного обладнання. Проведено дослідження з розроблення і впровадження ефективних захисних матеріалів від впливу електромагнітних полів широкого частотного діапазону. Запропоновано методологічний підхід для виготовлення рідких композицій для екранування електромагнітних полів промислової частоти, дуже високих та ультра-високих частот. Для проведення досліджень матрицею як носієм наповнювача обрано водно-дисперсійну фарбу. У якості наповнювачів застосовувалися концентрат залізної руди з переважним (до 75–80 %) вмістом магнетиту та ливарний лускатий графіт. Визначення захисних властивостей експериментальних зразків здійснювалися через встановлення залежності коефіцієнтів екранування електричного поля промислової частоти, магнітного поля промислової частоти та електрома-гнітного поля ультрависокої частоти від вагового вмісту наповнювача. Вимірювання напруженостей електричного та магнітного поля виконувалися каліброваним приладом ПЗ-50. Вимірювання щільності потоку енергії електромагнітного поля ультрависокої частоти здійснювалися каліброваним приладом ПЗ-31. Вимірювання коефіцієнтів екранування здійснювалося з використанням замкнених екранів, усередину яких крізь технологічний отвір вміщувалася вимірювальна антена. Знаходження прийнятних співвідношень електрофізичних та магнітних властивостей складових композиту обумовлює необхідність попереднього розрахункового оцінювання властивостей для отримання потрібних коефіцієнтів екранування. Найбільш придатними для частинок магнетиту у залізорудному концентраті є співвідношення Лорентца та співвідношення Максвелла-Гарнета. Для графіту доцільно скористатися формулою Оделевського. Показано, що дані композити на рідинній основі мають ряд переваг через їх відносну простоту виготовлення та зручність нанесення на поверхні великих площ та складних конфігурацій, а також регульованість коефіцієнтів поглинання та відбиття за рахунок фізико-хімічного складу та технологій виготовлення. Застосування композиційних рідинних матеріалів дозволяє вирішувати задачі забезпечення електромагнітної безпеки, електромагнітної сумісності і є доцільним з технічних та економічних міркувань. N. Burdeina Y. Biruk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 138 141 10.26906/SUNZ.2022.4.138 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2770 Захист працюючих в умовах позарегламентних (екстремальних) температур (низьких та високих) вимагає наявності ефективних захисних матеріалів та одягу з них. Для раціоналізації термозахисту доцільне попереднє оцінювання його ефективності за тих чи інших умов, що можливо здійснити розрахунковими методами. Для цього використане базове рівняння теплопровідності у одномірному вигляді. За наявності даних про товщини, питомі теплоємності, густини та коефіцієнти теплопровідності біологічних тканин (шкіри, кістки) можливе розрахування потрібної ефективності та параметрів матеріалу захисного шару. Для цього надано метод розрахунку коефіцієнтів температуропровідності кожного з шарів, крізь які відбувається теплоперенесення. Для числового розв'язання моделюючого рівняння використано явну різницеву схему. Отримані залежності надають значення коефіцієнтів температуропровідності на межах шарів з різними теплофізичними параметрами. Кількість вузлів за обраною віссю та крок сітки обирається у кожному конкретному випадку, виходячи з потрібної точності розрахунку. Враховуючи можливі розбіжності у значеннях сталих та коефіцієнтів, а також неоднозначність зовнішніх атмосферних впливів у розрахунки необхідно закладати певний запас ефективності захисту. V. Glyva O. Zemlyanska O. Ilchyk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 142 144 10.26906/SUNZ.2022.4.142 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2771 У статті проведено порівняльний аналіз технологій літаючих хмарних (ЛХО), граничних (ЛГО) та туманних (ЛТО) обчислень. Показані особливості систем, побудованих з використанням цих технологій, визначені їх переваги та недоліки. Розглянуто варіанти схем організації ЛХО, ЛГО та ЛТО. Обґрунтовано доцільність та запропоновано варіант застосування ЛХО, ЛГО та ЛТО компонентами системи моніторингу (СМ) потенційно небезпечного об’єкту (ПНО) з використанням безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Оцінено перспективи використання методів штучного інтелекту (ШІ) підсистемами компонентів СМ ПНО. Запропоновано варіант використання методів ШІ для розширення можливостей ЛХО, ЛГО та ЛТО під час виконання СМ ПНО завдань з розвантаження обчислень, розподілу ресурсів, підтримки прийняття рішень, забезпечення безпеки та планування маршрутів руху БПЛА. S. Skorobohatko H. Fesenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 145 152 10.26906/SUNZ.2022.4.145 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2772 Мета. Аналіз можливості використання технологій доповненої та віртуальної реальності для створення дистанційних онлайн-курсів з метою забезпечення набуття «hard» та «softskills» спеціалістів з цивільної безпеки в умовах дистанційного навчання зумовленого бойовими діями. Предмет. Систематизація методів та принципів використання технологій доповненої та віртуальної реальності у процесі підготовки здобувачів зі спеціальності 263 Цивільна безпека в умовах змішаного навчання. У статті досліджено проблеми набуття hardskills та softskills студентами під час дистанційного навчання. Визначено фактори, які формують комунікативні та професійні навички. Обґрунтовано проблеми формування змісту фахової підготовки, добору форм і методів роботи зі здобувачами з метою ефективного навчання необхідним для професійної діяльності компетенціям і навичкам у галузі цивільної безпеки. Використання 3D візуалізації, анімації, звукового супроводу, субтитрування при розробці та формуванні навчального курсу освітніх компонент дозволяє наповнити його необхідним інформаційним змістом, занурюючи студента в реальне виробниче середовище із можливістю відпрацювання аварійних ситуацій, адекватної поведінки у разі виникнення НС, оперативного та правильного прийняття рішень. Використання доповненої реальності дозволяє максимально наблизити навчальний процес та забезпечити необхідні компетенції для реального технологічного процесу та обладнання, що дає можливість здобувачеві швидко адаптуватися на робочому місці. Отримані результати можуть бути використані викладачами та інструкторами для досягнення практичних навичок, компетенцій, зниження рівня помилок, що допускаються серед здобувачів, підвищення якості їх підготовки та ефективності прийнятих оперативних рішень у надзвичайних ситуаціях. Olga Chencheva Volodymyr Chenchevoi Volodymyr Bakharev Mykhailo Lytvynenko Evgen Lashko Serhiy Gerashchenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 153 157 10.26906/SUNZ.2022.4.153 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2773 У статті розглянуто зменшення величини втрат потужності у фазо-частотному пристрої на частково заповненому діелектриком прямокутному хвилеводі, на шляху забезпечення сталості відношення фаз в піддіапазонах частот при зміні тільки співвідношення амплітуд. У роботі наведено конструкцію фазо-частотного пристрою на частково заповненому діелектриком прямокутному хвилеводі із застосуванням спрямованих відгалужувачів. Показано якісний характер розподілу амплітуд сигналів у піддіапазонах частот п1 та п2 залежно від фази βl. Побудовані залежності ККД від фазового зсуву для різних значень перехідного ослаблення двоелементного направленого відгалужувача на частково заповненому діелектриком прямокутному хвилеводі і амплітуд на середній частоті. Розраховано мінімальну величину ослаблення відбитої хвилі, що потрапляє на вхід п2 при подачі сигналу на вхід п1 залежно від величини частотної розтройки. Наведено формулу для перехідного ослаблення двоелементного направленого відгалужувача на частково заповненому діелектриком прямокутному хвилеводі. Розглянуто схему складання сигналів в антенно-фідерному тракті, в якому використовується попереднє розгалуження сигналів з постійним фазовим співвідношенням. V. Pochernyaev M. Mahomedova N. Syvkova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 158 161 10.26906/SUNZ.2022.4.158 http://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/2774 З аналізу останніх досліджень і публікацій авторами виявлено, що усі практичні реалізації синтезаторів частоти з фазовим автопідстроюванням (ФАПЧ) страждають від небажаних частотних компонентів, і оскільки ці компоненти значною мірою впливають на продуктивність системи, постає задача їх передбачення та мінімізації. У статті розглядається принципи роботи дільника опорної частоти Q, дільника у петлі зворотного зв’язку P та дільника вихідної частоти N на ФАПЧ, їх вплив на роботу системи. Представлена блок-схема ФАПЧ з однією вихідною частотою. Продемонстрований псевдокод алгоритму пошуку найоптимальніших характеристик системи. Проілюстрована робота алгоритму на прикладі синтезування вихідної частоти 50 МГц за опорним сигналом, в якості котрого використана звичайна частота відеосигналу. Детально розглянуті основні параметри системи, а саме споживання, частота запуску та встановлення, тремтіння, фазовий шум, розглянуті взаємозв’язки їх меж. Визначено, що споживання визначається частотою генератора, керованого напругою (ГКН), струмом підкачування заряду і параметрами дільників частоти. У більшості ГКН для досягнення вищих частот потрібні великі струми, це означає, що із зростанням частоти збільшується енергоспоживання. Час запуску та встановлення для ФАПЧ визначається власною частотою петлі, цей параметр вважають показником швидкості зміни частоти ФАПЧ. Встановлено, що для мінімізації часу запуску та встановлення необхідно збільшити коефіцієнт підсилення ГКН та струм підкачування, а коефіцієнт поділу в контурі зворотного зв'язку та ємність фільтра, навпаки, встановити у мінімальне значення. Також в роботі визначено, що чим нижче коефіцієнт підсилення ГКН, тим менш чутлива схема ФАПЧ до дрейфу напруги фільтра. Авторами виявлено, що для зменшення фазового шуму зручно скористатися вихідним коефіцієнтом поділу дільника N. Встановлено, що при використанні малошумного вихідного дільника фазовий шум можна зменшити за рахунок збільшення частоти роботи ГКН і збільшення коефіцієнта поділу вихідної частоти N. Наведено приклади використання конфігурацій. R. Tsarkov N. Yermilovа ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 2022-11-29 2022-11-29 4 70 162 165 10.26906/SUNZ.2022.4.162